Сучасна українська літературна мова - Шевчук С.В. - § 17. ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ

1. Прийменники із займенниками пишуться окремо: до нас, у мене, з ким-небудь, ні до кого.

2. У прийменникових сполуках прийменник ставиться між часткою і займенником, розділяючи їх. Частка, прийменник і займенник у таких випадках пишуться окремо: де в чому, ні до кого, ні з ким, будь з ким, хтозна до кого, казна на чому.

3. Неозначені займенники, утворені від питально-відносних за допомоги префіксів (часток) аби-, ані-, де-, сь-, пишуться разом: абихто, аніщо, деякий, чийсь тощо.

4. Неозначені займенники, утворені від питально-відносних за допомоги префіксів (часток) будь-, хтозна-, казна- пишуться через дефіс: будь-хто, хтозна-чий, казна-чим, та часткою-суфіксом -небудь: хто-небудь.

5. Частка ні з заперечними займенниками пишеться разом: ніхто, ніякий, нікотрий, ніскільки.

6. Частка не з усіма займенниками пишеться окремо (за винятком неабиякий, неабихто, неабищо).

§ 17. ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ

Прислівник належить до тих частин мови, що й досі поповнюються новими словами, особливо за рахунок прийменниково-іменникових сполучень (деякі з них перейшли в прислівники, інші зберігають ознаки сполучення іменника з прийменником). Щоб розрізняти прислівники і сполучення прислівникового типу, необхідно з'ясувати на основі синтаксичних зв'язків, наскільки збережене значення предметності в іменниках, від яких вони походять.

Разом пишуться:

1. Прислівники, утворені від іменника, колишньої короткої форми прикметника, числівника, займенника, прислівника у поєднанні з прийменником: увечері, востаннє, втроє, внічию, занадто.

2. Складні прислівники, утворені з кількох основ: мимоволі, насамперед, повсякчас, праворуч, тимчасово, привселюдно.

3. Складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- з будь-якою частиною мови: абикуди, аніскілечки, деколи, чимало, щодня, якнайбільше.

Окремо пишуться:

1. Прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником. Найчастіше в них вживаються такі прийменники:

без: без упину, без відома, без жалю, без пуття, без сумніву; в: в нагороду, в разі, уві сні;

до: до вподоби, до діла, до загину, до краю, до останку, до побачення,

до пуття, до смаку, до сьогодні; з: з розгону, з переляку, з радості, з болю, з жалю; на: на вибір, на видноті, на віку, на зло, на світанку, на добраніч, на око: під; під боком, під силу, під вечір; по: по змозі, по можливості, по правді.

2. Прислівникові сполучення, в яких повторюються основи, переділені прийменниками: разу раз, з боку на бік, день за днем, з року в рік, а також сполучення, утворені поєднанням іменника в називному відмінку з іменником в орудному відмінку: кінець кінцем, одним одна, сама самотою.

Через дефіс пишуться:

1. Прислівники, в яких повторюються основи: рано-вранці, ледве-ледве, зроду-віку, любо-дорого (синонімічні та антонімічні прислівники).

2. Прислівники, у яких повторювані основи переділені прийменниками, що перейшли у префікси, та частками: всього-на-всього, де-не-де, хоч-не-хоч, коли-не-коли, будь-що-будь.

3. Прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомоги префікса по- і суфіксів-и; -ану: по-нашому, по-київськи.

4. Прислівники, утворені з префікса по- і порядкового числівника на -е: по-перше, по-четверте.

5. Прислівники по-латині, на-гора, десь-колись, десь-інде, десь-інколи, геть-чисто.

§ 18. ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ

1. Прийменники як службова частина мови, що вживаються із повнозначними словами, пишуться окремо від них: з міста, на сонці, перед нами, на полі.

2. До простих прийменників, що закінчуються на приголосний, перед словами, які починаються кількома приголосними, іноді приєднуються голосні і або о (для милозвучності): наді (о) мною, зі скла.

3. Складні прийменники пишуться разом: поміж, понад, заради.

Примітка. Складні прийменники із початковим з- (зі*; із-) пишуться через дефіс: /з-за, з-над, з-посеред, з-під, з-поміж.

4. Похідні прийменники прислівникового походження зазвичай пишуться разом: попереду тролейбуса, обабіч шляху, наперекір долі, назустріч долі. їх треба відрізняти від однозвучних сполучень прийменника з іменником: назустріч сонцю - на зустріч із вчителем, стояти скраю - з краю лісу.

5. Окремо пишуться складні похідні прийменники, утворені поєднанням іменників і прислівників з прийменниками: згідно з, відповідно до, на чолі, незважаючи на, але: внаслідок.

6. Особово-вказівні займенники в непрямих відмінках пишуться з н на початку слова, якщо перед ними стоять прийменники: зустрів її- зустрівся з нею; побачив його - підійшов до нього.