Залежно від кінцевого приголосного основи іменники І відміни поділяються на три групи - тверду, м'яку, мішану.
До твердої групи належать іменники з кінцевим твердим приголосним основи (крім шиплячого) і закінченням -а: обіцянка, голова, країна.
До м'якої групи належать іменники з кінцевим м'яким приголосним основи перед закінченням -а (орфографічно тільки -я): господиня, суддя, доля, пісня, Надія.
До мішаної групи належать іменники з основою на шиплячий приголосний [ж], [ш], [ч], (орфографічно також [щ], [дж|): груша, вежа, круча, площа, паранджа. Мішаною ця група називається тому, що в одних непрямих відмінках ці іменники мають закінчення твердої групи, а в інших - м'якої.
Зразки відмінювання іменників І відміни
Відмінки | Однина | |||||||
Тверда група | М'яка група | Мішана група | ||||||
Н. | виписк-а | копі-я | суниц-я | площ-а | ||||
Р. | виписк-и | копі-ї | суниц-і | площ-і | ||||
д. | виписц-і | копі-ї | суниц-і | площ-і | ||||
3. | виписк-у | копі-ю | суниц-ю | площ-у | ||||
О. | виписк-ою | копі-єю | суниц-ею | площ-ею | ||||
м. | (на) виписц-і | (на) копі-ї | на суниц-і | (на) площ-і | ||||
Кл. | виписк-о | копі-є | суниц-е | площ-е | ||||
Відмінки | Множина | |||||||
Тверда група | М'яка група | Мішана група | ||||||
Н. | вишск-и | копі-ї | суниц-і | площ-і | ||||
Р. | виписок-0 | копій-0 | суниць-0 | площ-0 | ||||
д. | виписк-ам | копі-ям | суниц-ям | площ-ам | ||||
3. | виписк-и | копі-ї | суниц-і | площ-і | ||||
О. | виписк-ами | копі-ями | суниц-ями | площ-оми | ||||
м. | (на) виписк-ах | (на) копі-ях | (на) суниц-ях | (на) площ-ах | ||||
Кл. | виписк-и | копі-ї | суниц-і | площ-і | ||||
Іменники І відміни мають такі особливості відмінювання:
o у родовому відмінку однини іменники твердої групи мають закінчення -и, м'якої і мішаної груп - закінчення -і. У родовому відмінку множини іменники усіх трьох груп мають нульове закінчення, крім поодиноких випадків відхилення, що виявляється в паралельних словоформах (баб і бабів, губ і губів, легень і легенів) або у закріпленні за окремими іменниками закінчень -ів (суддів, старостів) та -ей (мишей, свиней). У родовому множини відбувається чергування фонем /о/, /е/ з /і/ (нога - ніг, бджола - бджіл, борона - борін) та з'являються вставні голосні між двома останніми приголосними основи (земля - земель, говірка - говірок);
o удавальномуі місцевому відмінку однини іменники усіх груп мають закінчення -і, перед яким кінцеві приголосні основи /г/, /к/, ІхІ чергуються із /з/, /п/, /с/: перемога - перемозі, ріка -на ріці, черемха -черемсі. У давальному відмінку множини іменники м'якої групи мають закінчення -ам: сім 'ям, групам, вежам. У місцевому відмінку множини іменники м'якої групи мають закінчення -ах (в орфографічному вираженні -ях), а твердої і мішаної групи - закінчення -ах: на яблунях, (у) книжках, (на) площах;
o у знахідному відмінку однини іменники мають закінчення -у (орфографічно -ю для іменників м'якої групи): вчительку, втіху, сім 'ю. У знахідному множини назви осіб мають нульове закінчення, спільне з родовим (зібрати учениць, жінок), інші назви мають закінчення спільне з називним (об 'єднати групи);
o в орудному відмінку однини іменники твердої групи мають закінчення -ою, а м'якої і мішаної - закінчення -ею (орфографічно також -сю): дочкою, яблунею, мрією, революцією, межею. В орудному відмінку множини іменники мають закінчення -ами (орфографічно також -ями). Поодинокі іменники мають подвійні форми: сльозами і слізьми, свинями і свиньми;
o кличний відмінок однини виражається за допомоги закінчення -о для іменників твердої групи, закінчення -е (орфографічно також -є) для іменників м'якої і мішаної груп: Ганно, робітнице, думе, Надіє; деякі іменники м'якої групи з відтінком пестливості творять форму на -у (орфографічно -ю): доню, матусю, Олю; у множині - закінчення, співзвучне із закінченням називного відмінка множини: Не кричіть, сороки.
§ 7. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ III ВІДМІНИ
§ 8. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЧЕТВЕРТОЇ ВІДМІНИ
§ 9. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ, ЩО МАЮТЬ ЛИШЕ ФОРМУ МНОЖИНИ
§ 10. НЕЗМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ
5.1.2. ПРИКМЕТНИК
§ 11. ЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА
§ 12. РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
§ 13. СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
§ 14. ПОВНІ Й КОРОТКІ ФОРМИ ПРИКМЕТНИКІВ