Забудовою числівники поділяються на прості, складні і складені. Простими називаються числівники, що складаються з однієї основи. До них належать:
o назви чисел першого десятка: один - десять, а також сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд та нуль;
o збірні числівники: обоє, двоє - десятеро;
o неозначено-кількісні числівники: кілька, декілька, багато (небагато);
o порядкові числівники, похідні від простих кількісних: перший -десятий, тисячний.
Складними називаються числівники, що складаються з двох основ. До них належать:
o назви чисел другого десятка: одинадцять - дев 'ятнадцять;
o назви сотень: двісті - дев 'ятсот;
o збірні числівники: обидва, обидві, одинадцятеро - двадцятеро, тридцятеро;
o дробові числівники: півтора, півтори, півтораста;
o неозначено-кількісні числівники: кільканадцять, кількадесят, кількасот;
o порядкові числівники, похідні від складних кількісних: одинадцятий - двадцятий.
Складеними називаються числівники, що складаються з двох і більше простих і складних числівників: сто двадцять три, три цілих і сім десятих, вісімдесят чотири.
§ 19. ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ
Особливості відмінювання кількісних числівників
Кількісні числівники мають розгалуджену систему відмінювання, яку можна представити у вигляді кількох основних типів.
І тип відмінювання: числівник один відмінюється за відмінками й числами, в однині - за родами.
Однина | Множина | |||
Чоловічий рід | Середній рід | Жіночий рід | ||
н. | один | одне (одно) | одна | одні |
р. | одного | однієї (одної) | одних | |
Д- | одному | одній | одним | |
3. | одного | одне (одно) | одну | одні |
0. | одним | однією (одною) | одними | |
м. | (на) одному | (на) одній | (на) одних |
II тип відмінювання: числівники два (родове розрізнення наявне у називному й знахідному відмінках), три, чотири, збірні двоє, обидва, обидві, обоє, троє, четверо.
Однина | Множина | ||||
Чоловічий рід | Середній рід | Жіночий РІД | |||
Н. | два | два | дві | три | чотири |
р. | двох | трьох | чотирьох | ||
Д- | двом | трьом | чотирьом | ||
3. | два | два | дві | трьох | чотирьох |
о. | двома | трьома | чотирма | ||
м. | (на) двох | (на) трьох | (на) чотирьох |
III тип відмінювання: числівники від п 'яти до двадцяти, тридцять, шістдесят - вісімдесят, збірні - від п ятеро і далі, неозначено-кількісні - багато, небагато, кілька, декілька.
н. | п'ять | сім | вісім | шістнадцять | шістдесят |
р. | п 'яти, п 'ятьох | семи, сімох | восьми, вісьмох | шістнадцяти, шістнадцятьох | шістдесяти, шістдесятьох |
д. | п 'яти, п 'ять ом | семи, сімом | восьми, вісьмом | шістнадцяти, шістнадцятьом | шістдесяти, шістдесятьом |
3. | як Н. або Р. | ||||
о. | п 'ятьма, п 'ятьома | сьома, сімома | вісьма, вісьмома | шістнадцятьма, шістнадцятьома | шістдесятьма, шістдесятьома |
м. | (на)п 'яти, п 'ятьох | семи, сімох | восьми, вісьмох | шістнадцяти, шістнадцятьох | шістдесяти, шістдесятьох |
Запам'ятайте! У складених числівниках на позначення десятків (п ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят) за відмінювання змінюється лише друга частина (перша частина змін не зазнає: п 'ятдесяти, вісімдесятьом, на сімдесяти (сімдесятьох).
IV тип відмінювання: числівники сорок, дев 'яносто, сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення -а.
Н. | сорок | дев 'яносто | сто |
р. | сорока | дев 'яноста | ста |
д. | сорока | дев 'яноста | ста |
3. | сорок | дев 'яносто | сто |
о. | сорока | дев 'яноста | ста |
м. | (на) сорока | (на) дев 'яноста | (на) ста |
V тип: числівники назви сотень.
Н. | двісті | п 'ятсот | вісімсот |
р. | двохсот | п 'ятисот | восьмисот |
д. | двомстам | п 'ятистам | восьмистам |
3. | двісті | п 'ятсот | вісімсот |
о. | двомастами | п 'ятьомастами, п 'ятьмастами | вісьмастами, вісьмомастами |
м. | (на) двохстах | (на) п ятистах | (на) восьмистах |
Увага! У складних числівниках на позначення сотень змінюються обидві складові частини.
VI тип відмінювання: числівники тисяча, нуль, мільйон, мільярд відмінюються як іменники відповідної відміни та групи: тисяча як іменник першої відміни мішаної групи, мільйон, мільярд як іменники другої відміни твердої групи, нуль - м'якої.
н. | тисяча | нуль | мільйон | мільярд |
р. | тисячі | нуля | мільйона | мільярда |
Д- | тисячі | нулю | мільйону | мільярду |
3. | тисячу | нуль, нуля | мільйон, мільйона | мільярд, мільярда |
0. | тисячею | нулем | мільйоном | мільярдом |
м. | (на) тисячі | (на) нулю | (на) мільйоні | (на) мільярді |
VTН тип відмінювання: складені кількісні числівники, в яких відмінюється кожна складова частина.
н. | п ятдесят дев ять | тисяча сім |
Р. | п 'ятдесяти дев 'яти, п 'ятдесятьох дев 'ятьох | тисячі семи, сімох |
д. | п ятдесяти дев 'яти, п 'ятдесятьом | тисячі семи, сімом дев 'ятьом |
3. | як Н. або Р. | тисячу сім, сімох |
0. | п ятдесятьма дев ятьма, п 'ятдесятьома дев 'ятьома | тисячею сьома, сімома |
м. | (на) п ятдесяти дев 'яти, п 'ятдесятьох дев ятьох | (на) тисячі семи, сімох |
VI] тип відмінювання: у дробових числівниках поєднано два типи відмінювання - чисельник відмінюється як кількісний числівник, знаменник - як порядковий.
н. | одна третя | чотири цілих три шостих |
Р. | однієї (одної) третьої | чотирьох цілих трьох шостих |
Д- | одній третій | чотирьом цілим трьом шостим |
3. | одну третю | чотири цілих три шостих |
0. | однією третьою | чотирма цілими трьома шостими |
м. | (на) одній третій | (на) чотирьох цілих трьох шостих |
Увага! Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.
Особливості відмінювання порядкових числівників
1. Порядкові числівники відмінюються так само, як і прикметники -за родами, числами, відмінками. Числівник третій - як прикметник м'якої групи, усі інші - як прикметники твердої групи.
2. У складених порядкових числівниках відмінюється лише остання складова частина.
Однина | Множина | ||||
чоловічий рід | середній рід | жіночий рід | |||
н. | перший | перше | перша | перші | |
р. | першого | першого | першої | перших | |
Д- | першому^ | першому | першій | першим | |
3. | як Н. або Р. | ||||
О. | першим | першим | першою | першими | |
м. | (на) першому | (на) першому | (на) першій | (на) перших | |
Однина | Множина | ||||
чоловічий рід | середній рід | жіночий рід | |||
н. | третій | третє | третя | треті | |
р. | третього | третьої | третіх | ||
д. | третьому | третій | третім | ||
3. | як Н. або Р. | ||||
о. | третім | третьою | третіми | ||
м. | (на) третьому, третьому | (на) третій | (на) третіх | ||
H. тисяча дев 'ятсот вісімдесят п ятий Р. тисяча дев 'ятсот вісімдесят п 'ятого Д. тисяча дев 'ятсот вісімдесят п 'ятому 3. тисяча дев 'ятсот вісімдесят п 'ятий О. тисяча дев 'ятсот вісімдесят п 'ятим
М. (на) тисяча дев 'ятсот вісімдесят п 'ятому
Синтаксичні зв'язки числівників з іменниками
I. Числівник один узгоджується з іменником у роді, числі, відмінку: один друг, одне життя, одна хвилина, одні люди.
Запам'ятайте! Числівник одні сполучається лише з іменниками, що мають форму множини: одні канікули, одні ножиці.
2. Після числівників два, обидва, три, чотири іменники вживаються у формі називного відмінка множини, але з наголосом родового відмінка однини: дві книжки, три товариші, чотири столи (а також після складених числівників, останнім словом яких є два, три, чотири).
Запам'ятайте! Числівники два, три, чотири не сполучаються з іменниками:
o що не підлягають підрахунку: турбота, гордість, людяність;
o що вживаються лише в множині: кошти, гроші;
o IV відміни: теля, лоша.
3. Числівники у називному і знахідному відмінках п 'ять - десять, назви десятків, сотень, а також збірні, неозначено-кількісні числівники у називному і знахідному відмінках вживаються з іменниками у формі родового відмінка множини: п'ять сестер, п 'ятнадцять столів, шістдесят учнів, двоє коней, багато виборців. В усіх інших непрямих відмінках числівник узгоджується з іменником: п 'ятьом сестрам, п 'ятнадцятьма столами, шістдесятьох учнів, двох коней, багатьом виборцям.
4. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль потребують іменників родового відмінка множини: тисяча жителів, мільйон кілометрів, мільярд років, нуль одиниць.
5. Керування складених числівників визначається останнім словом: двадцять один студент, двадцять два студенти, двадцять п 'ять студентів.
6. Із дробовими числівниками іменники вживаються у формі родового відмінка однини: одна шоста аркуша, одна друга кілометра, три п 'ятих урожаю.
7. У мішаних дробах, складовою одиницею яких є елемент з половиною, з четвертиною, характер керування визначається цілою частиною: один з половиною метр, два з половиною кілометри.
Однак у мішаних дробах іменником керує дробова частина, якщо вона приєднується сполучником і: три і одна п 'ята метра, шість і п 'ять десятих відсотка.
8. Числівники півтора, півтори поєднуються з іменником у родовому відмінку однини, а числівник півтораста - у родовому множини: півтора місяця, півтори хвилини, півтораста сторінок.
9. Порядкові числівники перебувають з іменниками у синтаксичному зв'язку повного узгодження: п 'ятийрік, п 'ята сторінка, п 'яте сторіччя.
10. Іменники, що мають множинну форму (окуляри, двері), вживаються із збірними числівниками: двоє окулярів, троє дверей.
Якщо потрібно вказати на велику кількість предметів (23,142), то із множинними іменниками допускається вживання слів штука, пара: купили двадцять три штуки окулярів, завезли сто сорок дві пари чоловічого взуття.
11. У датах назви місяців уживаються лише у родовому відмінку: перше лютого, одинадцяте вересня, двадцять третє листопада.
§ 20. ЗНАЧЕННЯ ЗАЙМЕННИКІВ
§ 21. ГРУПИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
§ 22. ВІДМІНЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ
5.1.5. ДІЄСЛОВО. ДІЄСЛІВНІ ФОРМИ
§ 23. ЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ ДІЄСЛОВА
§ 24. ІНФІНІТИВ ДІЄСЛОВА
§ 25. КАТЕГОРІЯ ВИДУ
§ 26. КАТЕГОРІЯ ПЕРЕХІДНОСТІ/НЕПЕРЕХІДНОСТІ
§ 27. КАТЕГОРІЯ СТАНУ