Сучасна українська літературна мова - Шевчук С.В. - § 27. КАТЕГОРІЯ СТАНУ

Перехідність/неперехідність - загальнодієслівна категорія, що виражає відношення дії до об'єкта.

Дієслова поділяються на перехідні і неперехідні.

Перехідні дієслова називають дію, яка поширюється на об'єкт - конкретний предмет, особу чи іншу якусь істоту: спекти коровай, навчати дітей, слухати маму, пасти корову.

До перехідних належать дієслова зі значенням:

o конкретної фізичної дії: ліпити, будувати, шити, в'язати, фарбувати, копати, асфальтувати;

o інтелектуальної діяльності та мовлення: писати, читати, слухати, додавати, говорити, казати, мовити;

o руху, переміщення: нести, сунути, везти, котити, штовхати. Об'єкт після перехідних дієслів виражається формою:

o знахідного відмінка без прийменника: слухати пісню, виконати завдання, посадити дерево, написати твір;

o родового відмінка без прийменника:

а) якщо дія поширюється не на весь предмет, а лише на його частину: відсипати цукру, налити води, насипати борошна;

б) якщо перед дієсловом наявна заперечна частка не: не прочитати роману, не виконати вправи.

Неперехідні дієслова називають дію, що не переходить на предмет: зеленіє ліс, птах летить, батько сумує.

До неперехідних належать дієслова, що означають:

o стан людини та довкілля: сумувати, веселитися, бідувати, світає, вечоріє, дощить, гримить;

o динамічні процеси в рослинному світі: рости, квітнути, цвісти, в'янути;

o професійну чи громадську діяльність людей: головувати, директорувати, маклерувати;

o звуки тварин, комах, птахів і неживої природи: гавкати, воркотіти, шипіти, тьохкати, дзюрчати;

Майже всі дієслова з постфіксом -ся, є неперехідними: митися, одягатися, зустрічатися, веселитися, листуватися тощо.

Чіткої межі між перехідними і неперехідними дієсловами немає. Деякі перехідні можуть вживатися в значенні неперехідних: читати книгу, писати речення (перехідні) - читати вголос, писати повільно (неперехідні).

§ 27. КАТЕГОРІЯ СТАНУ

Категорія стану - це загальнодієслівна категорія, що виражає відношення дії або стану до суб'єкта (виконавця дії) і об'єкта (предмета, на який спрямовується дія або стан).

У сучасній українській літературній мові розрізняють три стани: активний, пасивний і зворотньо-середній.

1. Дієслова активного стану виражають дію, що активно спрямована від суб'єкта (діяча) на об'єкт (предмет), виражений іменником у формі знахідного відмінка без прийменника: Бризки променя нетлінного золотять пожовклий лист (В. Ярошенко).

Лише перехідні дієслова, що вживаються без постфікса -ся, мають значення активного стану.

Дієслова пасивного стану виражають відношення, за яких іменник, що називає суб'єкт дії, виступає додатком у формі орудного відмінка, а іменник, який означає об'єкт дії, виконує роль підмета: Де трактором нива ореться, там добре живеться (Нар. творч.). Іменник трактор -суб'єкт дії, бо він оре ниву, але виступає додатком, а іменник нива є об'єктом дії, бо її оре трактор, виконує функцію підмета.

Дієслова пасивного стану творяться від дієслів активного стану за допомоги постфікса -ся: Студент пише курсову роботу - Курсова робота пишеться студентом.

Дієслова зворотньо-середнього стану виражають такі відношення, за яких дія виконується суб'єктом і на нього ж спрямовується - суб'єкт є водночас і об'єктом дії: В бризках променя купаються вже прив 'ялії квітки; листя жовкне і згортається, і знесилено схиляються пелюстки (В. Ярошенко).

Дієслова зворотньо-середнього стану означають дію:

o що спрямована на діючу особу: одягатися, вмиватися, взуватися, голитися, фарбуватися;

o виконувану кількома особами: листуватися, зустрічатися, сперечатися, змагатися, цілуватися;

o що виконується особою в своїх інтересах: готуватися до екзаменів, лаштуватися в дорогу;

o як постійну властивість предмета: (собака) кусається, (кішка) дряпається, (кропива) жалиться;

o що виникає під впливом іншого предмета: (лоза) гнеться, (скло) б'ється, (палиця) ламається.

Категорія стану властива не всім дієсловам. Є дієслова нульового стану, що називають дію, яка стосується лише суб'єкта (діяча). До них належать:

o неперехідні дієслова, що не виражають будь-яких відношень дії до суб'єкта: летіти, бігти, плакати, спати, пливти, стояти;

o неперехідні дієслова, що без постфікса -ся не вживаються: боятися, сміятися, намагатися, пишатися;

o безособові дієслова з постфіксом -ся: не спиться, не сидиться, розвидняється;

o дієслова, утворені від неперехідних за допомоги префікса і постфікса -ся, які надають їм нового лексичного значення: наплакатися (пор.: плакати), насидітися, добігатися.