Сучасна українська літературна мова - Шевчук С.В. - § 40. ПОДІЛ СПОЛУЧНИКІВ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ, СКЛАДОМ ТА СПОСОБОМ УЖИВАННЯ

За походженням прийменники поділяються на дві групи: первинні й вторинні (похідні). До первинних належать найдавніші прийменники, походження яких встановити неможливо (без, в (у, уві), від (од), для, до, з (із, зі, зо, ізо), за, крізь, між, на, над (наді, надо), о (об), під, по, при, про, через).

До вторинних належать прийменники, що співвідносяться з повнозначними частинами мови, від яких вони походять, тобто: а) відіменні - кінець, край, коло, круг, кругом, внаслідок, перед, протягом, шляхом, за рахунок, з приводу, в галузі, з метою, в інтересах, на чолі, на випадок і под.; б) віддієслівні - включаючи, виключаючи, зважаючи на, незважаючи на; в) відприслівникові - близько, довкіл, всупереч, вздовж, вслід, довкола, мимо; навкруги, навколо, неподалеку, поблизу, поверх, після, поруч, поряд, спереду, уздовж, напередодні, осторонь.

За морфологічною будовою прийменники поділяються на прості, складні й складені. До простих належать усі первинні прийменники (без, від, по, в, з, до, для, за, на, при, під, через, між). Складні прийменники утворюються з двох або кількох простих (з-за, з-під, понад, попід, поміж, з-поміж, поперед, посеред, заради, проміж). Складені прийменники складаються з прийменника та іменника (у справі, на випадок, на адресу, на користь, на честь, в інтересах, за винятком, у вигляді, за допомоги, на відміну від, у зв 'язку з, у разі, з огляду на) або прислівника і прийменника (поруч з, згідно з, незалежно від, одночасно з, близько від, праворуч від, подібно до, нарівні з, разом з).

§ 39. СПОЛУЧНИКИ

Сполучники - це службові слова, за допомоги яких здійснюється зв' язок однорідних членів речення та частин складного речення: Шва і література - це нам 'ять народу, його генетичний безсмертний код, це колективна совість суспільства, увічнена в слові (Ю. Шовкопляс); Не обоє 'язково бути великим знавцем, щоб відчути глибину маминої пісні (В. Скуратівський).

Поєднуючи однорідні члени або частини складного речення, сполучники лише виражають смислові відношення між ними й не виступають членами речення. Вони не мають самостійно вираженого лексичного значення.

§ 40. ПОДІЛ СПОЛУЧНИКІВ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ, СКЛАДОМ ТА СПОСОБОМ УЖИВАННЯ

За походженням сполучники неоднорідні й поділяються на дві групи: 1) непохідні (первинні); 2) похідні (вторинні). До непохідних належать сполучники, які не співвідносяться з іншими частинами мови (а, але, і (й), та, чи): Я вірю в диво! Прийде час, - і вільні й рівні встануть люди і здійснять мрії всі ураз (О. Олесь); Черемха клубочилась піною цвіту, а бузина ловила те пахуче шумовиння, піднісши вгору білі долоні (О. Донченко). До вторинних належать сполучники, які утворилися з інших частин мови, зокрема поєднанням займенників чи прислівників з прийменниками чи частками (якщо - як + що; якби-як + би; проте - про + те): Ви сих а душі криниця, і життя як, не було, якщо раз чи два на місяць не поїду у село (А. Демиденко); Якби я турбувавсь завжди про себе, вже б онімів давно від самоти (Д. Павличко),

За морфологічною будовою сполучники поділяються на прості, складні й складені. Прості сполучники не членуються на окремі частини, до них належать: а, і (й), та, бо, чи.

Складні сполучники морфологічно поділяються на частини, до них належать: зате, проте, або, якщо, якби, щоб, ніби, нібито, неначебто, немовбито.

Складені сполучники складаються з двох і більше слів: тому що, через те що, так що, для того щоб, незважаючи на те що, в міру того як, як тільки, дарма що.

За способом уживання сполучники поділяються на одиничні, повторювані йпарні.

Одиничні сполучники, поєднуючи однорідні члени або частини складних речень, не повторюються при них: Без верби і калини нема України (Народна творчість); Давним-давно одкорчилась війна, лишила обеліски та кургани... Під кулями ворожими сповна за тишу заплатили ветерани (Д. Луценко).

Повторювані сполучники вживаються біля кожного однорідного члена речення або перед кожною частиною складного речення: Пахне рідне село тишиною лугів і роздоллям небес, і піснями гаїв, і полями, де сонячне світить чоло (А. Демиденко).

Парні сполучники складаються з двоох частин, які розподіляються між членами речення або його частинами. Парними є сполучники не тільки ... а й, не тільки ... але й, як ... так і, не лише ... а й, як не ... так, хоч ... але, якщо ... то, чим ... тим: Буквар - це не тільки букви, але й мова з її пахощами і красою (Д. Чередниченко); Казки О. Олеся приваблюють читача не лише своїми захоплюючими сюжетами, а й високою художністю і поетичністю (О. Фещак).

§ 41. СИНТАКСИЧНІ ФУНКЦІЇ СПОЛУЧНИКІВ
§ 42. ЧАСТКИ
§ 43. ВИГУК
МОДУЛЬ 6. СИНТАКСИС
§ 1. ПРЕДМЕТ СИНТАКСИСУ
6.1. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
§ 2. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
§ 3. ТИПИ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ЗА МОРФОЛОГІЧНИМ ВИРАЖЕННЯМ ГОЛОВНОГО СЛОВА
§ 4. ТИПИ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ЗА СЕМАНТИКО СИНТАКСИЧНИМИ ВІДНОШЕННЯМИ МІЖ ГОЛОВНИМ І ЗАЛЕЖНИМ СЛОВАМИ
§ 5. ГРАМАТИЧНІ ЗВ'ЯЗКИ СЛІВ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru