Сучасна українська літературна мова - Шевчук С.В. - § 30. БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ

Безсполучникові складні речення досить неоднорідні за своєю структурою. Вони характеризуються багатством і різноманітністю семантичних відношень між предикативними частинами.

Особливість безсполучникових складних речень полягає в тому, що структурно-семантична цілісність утворюється інтонацією та змістовою взаємозалежністю частин, а також співвідношенням видо-часових і модальних форм присудків. Безпосередніх засобів зв'язку - сполучників і сполучних слів - у цих синтаксичних конструкціях немає.

Отже, безсполучникові складні речення - це такі речення, предикативні частини яких об'єднуються в одне ціле тільки інтонацією і співвідношенням видо-часових форм присудків, без сполучників і сполучних слів: Зорями небо героя вітало, квітами й піснею стріла земля (В. Єні на); На все впливає мови чистота: зір глибшає, і кращають уста, стає точнішим слух... (Д. Павличко).

Безсполучникові складні речення - це самостійний структурно-семантичний тип, який не ототожнюсється ні зі складносурядними, ні зі складнопідрядними реченнями, хоч певною мірою співвідноситься з ними.

Зіставлення показує, що безсполучникові речення близькі до сполучникових: одні - до складносурядних, інші - до складнопідрядних. Водночас серед безсполучникових є й такі, що не мають собі відповідників серед сполучникових речень: Подивився я на хати - нема в мене хати (Т. Шевченко).

Більшість цих речень багатші на змістові відношення порівняно зі складносурядними й складнопідрядними.

Для безсполучникових складних речень характерні такі ознаки: а) відсутність сполучників чи сполучних слів; б) семантична багатоплановість; в) менш тісна пов'язаність предикативних частин.

Головними засобами вираження структурно-семантичних відношень між предикативними частинами безсполучникових речень є: 1) інтонація; 2) співвідношення видо-часових форм присудків предикативних частин; 3) змістова взаємозалежність частин; 4) порядок розташування частин; 5) лексико-граматичні засоби (наявність у першій частині вказівних слів, спільний другорядний член, неповнота першої частини).

Інтонація як специфічний і основний засіб зв'язку предикативних частин безсполучникового складного речення може бути різною: 1) перелічувальна, яка виражає відношення однорідності; 2) зіставлення й протиставлення; 3) зумовленості, яка виражає змістові відношення умови, часу, наслідку й допустовості; 4) з'ясувальна, що виражає причинові й пояснювальні відношення.

У мовознавчій літературі виділяють два типи безсполучникових складних речень²⁶:1) речення з однотипними предикативними частинами; 2) речення з різнотипними предикативними частинами.

Безсполучникові складні речення з однотипними частинами -це такі речення, які характеризуються перелічувальною інтонацією й співвідносні зі сполучниковими складносурядними реченнями. Вони поділяються на два різновиди: 1) з перелічувальними відношеннями; 2) із зіставно-протиставними відношеннями.

За семантичними й структурними ознаками безсполучникові речення з перелічувальними відношеннями поділяють на два різновиди: 1) речення, що означають одночасність перелічуваних явищ; 2) речення, що виражають часову послідовність дій, явищ.

Складні безсполучникові речення з відношеннями переліку, що означають одночасність дій, явищ, характеризуються однотипними формами дієслів-присудків і перелічувальною інтонацією. Відтворювані ними дії й факти об'єднані одним часовим відрізком. Перелічувані дії і явища можуть перебувати у плані минулого: Десь далеко, в повитих туманом плавнях, вставало сонце; тихо курились луки, переливаючись іскристими барвами... (Я. Баш); теперішнього: Немає щастя вічного, немає, є вічний бій за щастя для усіх (М. На-гнибіда); майбутнього часу: / сивітимуть знов у далині високі могили, віятиме вітер полиневим духом, хлюпатиме степ колоссям в обличчя (А. Головко). Один і той самий часовий план залишається й у випадках, коли присудки виражаються іншими дієслівними формами: Законів боротьби нікому не зламати, закони материнства не перемінить (П. Тичина).

Як значеннєво однорідні, предикативні частини з відношеннями одночасності не мають чіткої закріпленості в порядку їх розташування. На відповідний порядок розташування частин може вплинути наявність спільного другорядного члена в першій предикативній частині: Потім впали сніги, вдарила люта зима (О. Гончар).

Складні безсполучникові речення перелічувальної семантики, що виражають часову послідовність дій, явищ, характеризуються сталим порядком предикативних частин, а дієслова-присудки цих частин найчастіше виражаються формами минулого або майбутнього часу доконаного виду: Невідомо звідки налетів вітер, зашуміли гіллями берези... (А. Шиян); Порозтають тії білії сніги, покриються травицею всі луги, розів 'ється калинонька і садок... (Л. Глібов).

Форми теперішнього часу також можуть виражати часову послідовність дій. У таких реченнях вживаються переважно прислівники тоді, потім, які вказують на часову послідовність: Дві години копають, крешуть каміння, потім роблять короткий перепочинок (В. Кучер).

Безсполучникові складні речення з відношеннями переліку є реченнями відкритої структури, тобто кількість предикативних частин у складі їх є необмеженою.

Безсполучникові складні речення із зіставно-протиставними відношеннями - це такі речення, в яких значення предикативних частіш зіставляється або протиставляється. Своєрідна інтонація виступає граматичним засобом вираження зіставних і протиставних відношень: Дерево міцне корінням -людина горінням (Н. тв.); Вони не згинули, вони живуть і нині (М. Бажан); 3 праці радість, з безділля - смуток (Н. тв.).

З погляду структурного складні безсполучникові речення із зіставно-протиставними відношеннями належать до речень закритої структури, тобто складаються завжди лише з двох предикативних частин.

Безсполучникові складні речення з різнотипними частинами -це такі речення, структурно-семантична цілісність яких ґрунтується на взаємозв'язаності неоднорідних, залежних предикативних частин, що поєднуються між собою зумовленою й пояснювальною інтонацією. За семантикою виділяють такі їх види:

1) речення із з'ясувальним значенням: друга частина пояснює зміст першої. Ці речення співвідносні зі складнопідрядними з'ясувальними реченнями: Згадую: дітьми із листя кленів ми до свят сплітаємо вінки (В. Колодій); Кажуть: вогонь печі дає дзвінкість, вогонь душі дає красу (О. Гончар);

2) речення з часовим значенням: час дії другої предикативної частини зумовлюється часом дії першої частини. Ці речення співвідносні зі складнопідрядними часовими реченнями: Лягло сонце за горою, зірки засіяли (Т. Шевченко); Брязне клинок об залізо кайданів, піде луна по твердинях тиранів (Леся Українка); Прийде час - всі дороги на світі повернуть у край наш крилатий на печаль ворогам, на утіху тобі (М. Стельмах);

3) речення з умовним значенням: перша предикативна частина виражає умову, за якої можливе здійснення того, про що йдеться в другій частині: Не навчив батько - не навчить і дядько (Н. тв.); На схід сонця квітнуть рожі: будуть дні погожі (П. Тичина);

4) речення з причиновим значенням: друга предикативна частина розкриває причину дії чи стану, про які йдеться у першій частині: Любіть красу своєї мови, звучання слів і запах слів: це квітка ніжна і чудова коханих батьківських степів (А. Малишко); Гроза буде -хмара аж на землю лягає (О. Коломієць). Ці речення співвідносні зі складнопідрядними причиновими: можна перед другою частиною вставити причиновий сполучник бо;

5) речення з наслідковим значенням, у яких друга предикативна частина означає, наслідок дії чи стану, про які мовиться в першій частині: Вітер війнув -листя з клена жовте, жовто-золоте полетіло (П. Тичина); Махнула осінь в ліси - вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами (І. Франко). У таких реченнях можна вставити сполучник так що;

6) речення з порівняльним значенням, в яких зміст першої предикативної частини порівнюється зі змістом другої: Роса блищить на сонці - чисте срібло (М. Коцюбинський). Такі речення легко перетворити на сполучникові, вставивши сполучники мов, немов, наче;

7) речення з приєднувальним значенням, в яких друга предикативна частина містить додаткове зауваження до першої частини або оцінку повідомлення в ній: Я розкажу вам про замерзлу квітку: вона чорніє в мене на столі (Г. Чубач).

Безсполучникові складні речення з різнотипними частинами належать до речень закритої структури, складаються завжди з двох предикативних частин і не допускають свого поширення іншими частинами. Ними послуговуються в художній літературі, і вони є характерними для розмовного стилю мовлення.