Українська мова за професійним спрямуванням - Галузинська Л.І. - 4.1.4. Операційні системи IBM-сумісних ПК

Початок створенню операційних систем для персональних IBM-сумісних комп'ютерів поклала система СР/М. її було розроблено в 1974 p., і встановлено на багатьох 8-розрядних машинах. З появою 16-розрядних комп'ютерів їй на зміну прийшла MS-DOS фірми "Microsoft" та аналогічні системи інших фірм. Ці операційні системи мали значно більші можливості, тому швидко стали популярними.

Історична довідка. Протягом багатьох років ІВМ-сумісні комп'ютери функціонували без спеціальних "користувацьких оболонок", працюючи безпосередньо під керуванням операційних систем. Усі операції керування комп'ютером виконувалися шляхом уведення команд із клавіатури. За такого незручного алфавітно-цифрового інтерфейсу робота з персональною ЕОМ мало чим відрізнялась від роботи, наприклад, з міні-ЕОМ: необхідно було знати операційну систему, уводити команди з клавіатури та викликати прикладні програми за їхніми іменами (часто досить складними для запам'ятовування). Отримавши результати обчислень, необхідно було знову звертатись до засобів DOS, щоб передати цю інформацію іншим програмам тощо. Така система, звичайно, не сприяла широкому поширенню персональних комп'ютерів серед непрограмістів. Поява таких програм-оболонок, як Norton Commander значно спростила і прискорила виконання багатьох команд DOS, але вони були орієнтовані переважно на програмістів.

Ситуація суттєво змінилась на краще лише з появою програмних оболонок Windows 3, що дозволило запускати потужні програми у зручному й легкому для засвоєння графічному багатозадачному середовищі. Windows використовує зовсім інші принципи організації інтерфейсу користувача з ЕОМ, ті, на яких уже досить давно базувались машини фірми "Apple". Головна ідея, покладена в основу Windows, - природність представлення інформації, тобто подання її у формі, яка забезпечує найефективніше засвоєння. Попри простоту й навіть тривіальність цього принципу, його реалізація в інтерфейсах прикладних програм для IBM-сумісних комп'ютерів до появи Windows з різних причин була майже не реалізована. Звичайно, що Його втілення у Windows теж має недоліки, але цей інтерфейс - суттєвий крок уперед порівняно з попереднім.

До найбільш важливих і характерних рис, притаманних усім версіям Windows, слід зарахувати такі:

Windows - це замкнене робоче середовище. Практично будь-які операції можуть бути виконані без виходу із Windows з використанням стандартних елементів інтерфейсу. Основними поняттями користувацького інтерфейсу у середовищі Windows є вікно і піктограма. Усі процеси, що відбуваються у Windows, у певному розумінні, є або операцією з піктограмою, або з вікном чи у вікні. Стандартизована структура вікон, розміщення елементів керування ними, набори операцій та структура меню для сервісних і значною мірою для прикладних програм, а також операції, які виконуються за допомогою миші для усіх сервісних і прикладних програм.

Windows є графічним середовищем. Від користувача не вимагається вводити команди з клавіатури у вигляді текстових рядків. Необхідно тільки уважно стежити за тим, що відбувається на екрані, і вибирати потрібну операцію з пропонованого набору. Для цього досить розмістити курсор на вибраному об'єкті та клацнути кнопкою миші - операція виконується.

За допомогою миші можна переміщувати об'єкти по екрану, змінювати їх розміри, відкривати і закривати вікна - й усе це з мінімальним використанням клавіатури для уведення команд керування. Хоча для тих, хто надає перевагу спілкуванню з ЕОМ за допомогою клавіатури, реалізована можливість виходу і на такий рівень. При розробленні графічного інтерфейсу Windows не останню роль відігравали ергономічні міркування: враховано вимоги до кольорової гами, сполучення кольорів, шрифтів, форм і розмірів піктограм та вікон. Поняття "графічноорієнтований" включає також відповідність зображення на екрані зображенню на роздруківці. У цьому плані можна вважати, що у Windows реалізовано принцип WYSIWYG (англ. What You See Is What You Get - "Те, що ви бачите, те і отримаєте").

Windows забезпечує незалежний запуск і паралельне виконання декількох програм. Кожна програма, яка виконується паралельно, має своє вікно. Перемикання між ними відбувається за допомогою фіксації курсору миші у вікні необхідної програми або натискання певних клавіш.

Windows є інтегрованою програмою. Під її керівництвом можуть працювати не лише програми, спеціально розроблені для експлуатації у середовищі Windows, а й ті, що були розроблені для DOS. Windows забезпечує ефективний і комфортний обмін інформацією між окремими програмами, які виконуються під її керівництвом. З поняттям інтегрованості пов'язують також можливість спільного використання ресурсів комп'ютера різними програмами. Так, наприклад, принтер, підключений до комп'ютера, може однаково використовуватись усіма програмами на конкурентній основі. Причому всі операції, які необхідно виконувати при таких перемиканнях, виконує сама система. У роботі з програмами, розробленими для Windows, користувач має також змогу створювати так звані зв'язані (або змішані) документи. Цей різновид документів дозволяє погоджувати процеси внесення змін в одні й ті самі об'єкти різними програмами, а також автоматично поширювати зміни з одного документа на усі пов'язані з ним.