Українське ділове мовлення - Шевчук С.В. - 12. Довідка

Довідка - це документ інформаційного характеру, що підтверджує факти з життя й діяльності окремих громадян, а також діяльності установ, організацій, підприємств. Довідки можуть бути особистими і службовими. Особисті довідки підтверджують певний юридичний факт. Оскільки текст довідки особистого характеру типовий, то слід використовувати бланки установи або підприємства, на яких від руки заповнюються тільки індивідуальні реквізити (кому, про що, для подання куди видано довідку).

Службові довідки складають на запит або за вказівкою вищої організації чи службової особи. Довідка має такі обов'язкові реквізити:

1) назва організації, що видає довідку;

2) дата видачі й номер;

3) прізвище, ім'я та по батькові особи, якій видається довідка;

4) текст;

5) призначення (куди подається);

6) підписи службових осіб та печатку, без якої довідка не має юридичної сили.

Зразки довідок:

Київська середня школа №25

ДОВІДКА 17.03.2007 №86 м. Київ

Коваленку Юрію Леонтійовичу в тому, що він працює вчителем фізкультури. Його посадовий оклад 420 грн на місяць. Видано для подання до Національного університету фізичного виховання і спорту України.

Директор (підпис) О. С. Самійленко

Секретар (підпис) К. Г. Моторна

ЖЕК№1001 м. Києва

ДОВІДКА

15.07.2007№7

Журавльовій Олені Сидорівні в тому, що вона мешкає в м. Києві з 5 травня 1975 року за адресою: вул. Обсерваторна, буд. 10, кв. 13. Займає загальну житлову площу 20 м².

Видано для подання до Шевченківської райдержадмі-ністрації.

Головний інженер (підпис) Ф. С. Захар "ін

13. Правопис префіксів

Більшість префіксів, що вживаються в українській мові, мають правописні особливості. їх пишуть за певними орфографічними правилами, і вони є орфограмами.

1. Перед буквами, що позначають голосні та дзвінкі й сонорні приголосні звуки, пишеться префікс з-: згаяти, зорати, зв 'язати, зробити.

2. Перед глухими приголосними [#с], [я], [ж], [ф]₉ [х] вимовляється і пишеться префікс с-: сказати, спитати, стерпіти, схвалити, сфотографувати.

3. Якщо корінь слова починається сполученням приголосних, то вживається префікс зі- (варіант префікса з-): зібраний, зітхнути, зізнання, зірвати.

4. Префікси роз-, без-, воз-, через- завжди пишуться з буквою з: розвиднілось, возвеличити, безсистемний, черезсідельник.

5. Префікси пре-, при-, прі- різняться значенням:

а) префікс пре- в українській мові виражає найвищий ступінь ознаки, якості й своїм значенням близький до слова дуже (предобрий, премудро, пречудово);

б) префікс при- має значення приєднання, наближення (приписати, прилетіти, приклеїти); частковості дії (присісти, причинити); результату дії (приборкати, прив 'язати);

в) префікс прі- вживається тільки у словах прізвище, прізвисько, прірва.

6. У префіксах від-, під-, над-, об-, між- кінцевий приголосний не змінюється: відзначати, обстеження, міжрайонний, підходити, надрізати.

14. Розділові знаки у реченнях з відокремленими обставинами

Відокремлені обставини можуть бути виражені одиничними дієприслівниками, дієприслівниковими зворотами, а також іменниками з прийменниками. Вони бувають поширеними й непоширеними.

І. Обставини, виражені дієприслівниковими зворотами та дієприслівниками.

Комами відокремлюються:

а) обставини, виражені дієприслівниковими зворотами, незалежно від їх місця в реченні: Жовте листя, тремтячи і коливаючись у повітрі, тихо раз по раз сідало на землю, вкриваючи її пишним золотим накриттям (Грін.); Заплющивши очі, він піддався сумові, що колисає душу (Підм.).

Примітки: 1. Два чи більше дієприслівникових звороти, з'єднаних між собою інтонацією або повторюваними сполучниками, на письмі один від одного відділяються комою: Хустину кинувши на плачі, Надівши плаття весняне, Берізка вибігла надвечір І жде чи вітру, чи мене (Буд.); Він несподівано з'являвся в степу на шляху, чи вийшовши з-за могили, чи випроставшися з яру, високий, кремезний... (Підм.).

2. Якщо дієприслівникові звороти з'єднані між собою неповторюваними єднальними чи розділовими сполучниками, то кома між ними не ставиться: Він устав разом із сонцем, довго кашляв, сидячи а солом'яній постелі і туго обіпнувшись рябою плащ-палаткою (Тют.).

3. Якщо дієприслівниковий зворот стоїть після сполучника, то він відокремлюється комою: Він наближався й, кинувши гострий погляд з-під навислих рудих брів, підносив над землею кийок... (Підм.);

б) обставини, виражені одиничними дієприслівниками: Щохвилі творим ми нове, Йдучи, співаючи і мислячи (Бич.).

примітка. Якщо одиничний дієприслівник означає спосіб дії, своїм значенням близький до прислівника і стоїть після дієслова-присудка, то він не відокремлюється: Людина! Це ж яке слово! Його треба завжди говорити стоячи і кашкета скидати (Зар.).

Не відокремлюються:

а) обставини, виражені дієприслівниковими зворотами фразеологічного типу: Працювати не покладаючи рук; Сидіти склавши руки', Бігти не чуючи ніг', Говорити не переводячи духу,

б) обставини, виражені дієприслівниковими зворотами, на початку яких стоїть підсилювальна частка /("): Можна переказати зміст статті і не перечитуючи її вдруге',

в) дієприслівникові звороти, за змістом тісно пов'язані з ддссловом-присудком: Вона читала лежачи на піску',

г) дієприслівникові звороти, однорідні з іншими невід-о-кремленими членами речення: Оксана стояла непорушно й не зводячи з Андрія очей;

ґ) дієприслівникові звороти, утворені дієприслівником і сполучним словом який, у складі підрядного речення: Це книга, прочитавши яку одержиш насолоду.

ii. відокремлені обставини, виражені сполученням іменників з прийменниками.

1. Завжди відокремлюються обставини допусту, виражені Іменником з прийменником незважаючи на: Незважаючи на ранню пору, то в одному кінці, то в іншому зривалася пісня (Гонч.).

2. Обставини, виражені іменниками з прийменниками у зв 'язку з, залежно від, на відміну від, завдяки, внаслідок, з причин, за браком, згідно з, за згодою, відповідно до, на випадок, можуть відокремлюватися і не відокремлюватися. Відокремлення залежить від того, наскільки зворот поширений, близький за змістом до основної частини речення, від його стилістичної функції, а також наміру автора: Усі мовні органи, залежно від їх участі у процесі мовлення, поділяються на активні й пасивні; Залежно від положення язика голосні характеризуються за місцем артикуляції й ступенем підняття язика (3 підр.); Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (Гонч.); Всупереч тим віщуванням проходили грози (Рил.).