Корінь має клітинну будову. Різні його ділянки складаються з неоднакових клітин, що утворюють зони кореня: o кореневий чохлик (рис. 28) (лат. саіур^а);
Рис. 28. Частина кореня дводольної рослини (за Рейвн, Эверт, Айкхорн, 1990):
1 - кореневі волоски;
2 - кореневий чохлик.
o зона поділу, або зона ембріонального росту;
o зона розтягування;
o зона всмоктування, або зона кореневих волосків (рис. 29);
o зона проведення, або зона бічних коренів.
Взаємозв'язок будови зон кореня з його функціями подано в таблиці 8. Місце переходу кореня в стебло називається кореневою шийкою. Вона виділяється потовщенням та темнішим забарвленням кори.
2.1.4. Первинна будова кореня
У кореня розрізняють первинну і вторинну будову.
Первинна будова кореня - будова, при якій функціонують первинні меристеми. Первинна будова кореня властива однодольним рослинам протягом усього життя та всім голонасінним і дводольним рослинам у молодих ділянках кореня до початку функціонування вторинних меристем. При первинній будові кореня на поперечному зрізі виділяють такі ділянки:
1. Ризодерма (епіблема) - первинна покривна тканина, клітини якої утворюють кореневі волоски.
Таблиця 8
ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК БУДОВИ ЗОН КОРЕНЯ З ФУНКЦІЯМИ
Зони кореня | Особливості будови | Функції |
Кореневий чохлик | паренхімні клітини з потовщеними клітинними стінками; клітини мають підвищений тургор | захист зони ділення від механічних пошкоджень; полегшення просування кореня в ґрунті |
Зона поділу, або зона ембріонального росту | дрібні клітини з тонкими клітинними стінками і великими ядрами | інтенсивний поділ клітин |
Зона розтягування | клітини внаслідок розтягування набувають циліндричної форми, їх ядро зміщене вбік, а дрібні вакуолі, об'єднуючись, утворюють кілька великих вакуоль | ріст кореня та його поступове заглиблення в ґрунт |
Зона всмоктування, або зона кореневих волосків | кореневі волоски - одноклітинні вирости зовнішніх клітин кореня (довжиною від 1-2 до 60 мм) | всмоктування води і розчинених у ній мінеральних солей з ґрунту |
Зона проведення, або зона бічних коренів | судини (входять до складу ксилеми) - мертві клітини із зруйнованими поперечними перетинками; ситоподібні трубки (входять до складу флоеми) - живі клітини, у яких поперечні перетинки перфоровані | переміщення води і розчинених у ній мінеральних солей до частин пагона - стебла і листків (висхідний потік); переміщення органічних речовин, необхідних для живлення клітин кореня (низхідний потік); ендогенна закладка бічних коренів. |
2. Первинна кора - багатошарова тканина, яка складається з:
а) екзодерми - шар великих багатокутних живих клітин, щільно з' єднаних одна з одною радіальними стінками, які виконують функції захисту і пропускання води і солей (згодом корковіють і виконують лише захисну функцію);
б) мезодерми - багатошарова паренхіма, яка складається з живих клітин;
в) ендодерми - один шар щільно зімкнених клітин, стінки яких поступово корковіють за рахунок суберину (тому вони не пропускають водє і гази); між цими клітинами розташовані живі тонкостінні пропускні клітини, крізь які проходить вода з розчиненими речовинами з первинної кори до ксилеми центрального циліндра.
3. Центральний циліндр, або стела (від лат. stela, від грецьк. stele - стовп) складається з різних тканин:
а) перицикл (перикамбій) - шар живих тонкостінних паренхімних клітин, які періодично діляться і дають початок бічним кореням та іншим тканинам (вторинна твірна тканина);
б) паренхімна тканина, в якій радіально розміщений судинний пучок, що складається із ксилеми і флоеми; флоема і ксилема розміщуються на різних радіусах (ксилема ближче до центру).
2.1.6. Метаморфози кореня
2.1.7. Кореневе живлення рослин
2.1.8. Біологічна азотфіксація
ЛЕКЦІЯ 7. Вегетативний орган рослинного організму - пагін
1. Загальна будова та функції пагона
2. Класифікація пагонів
3. Брунька
4. Класифікація бруньок
5. Метаморфози пагона