Екологічне управління - Шевчук В.Я. - Планування

Усі види діяльності організації впливають на навколишнє середовище. Екологічна політика має це визнавати.

Докладний аналіз керівних принципів, наведених у першій главі, може допомогти організації в розробці відповідної політики. Питання, шо порушуватимуться в екологічній політиці, залежать від характеру діяльності організації. Разом із декларацією про безумовне дотримання вимог нормативних актів стосовно навколишнього середовища екологічна політика може встановлювати зобов'язання щодо: мінімізації будь-яких несприятливих впливів нових розробок на навколишнє середовище шляхом використання інтегрованих методик управління навколишнім середовищем та плануванням;

розробки методик оцінювання екологічних характеристик і відповідних показників;

втілення в життя концепції життєвого циклу продукції;

проектування продукції таким чином, щоб мінімізувати її впливи на навколишнє середовище в процесі виробництва, використання та утилізації;

запобігання забрудненню, зменшення відходів та споживання ресурсів (матеріалів, палива та енергії), а також здійснення рекуперації та рециркуляції відходів як альтернативи їх утилізації, за наявності відповідних технологій;

навчання та підготовки персоналу;

обміну досвідом у галузі охорони навколишнього середовиша;

залучення зацікавлених сторін та обміну інформацією з ними;

роботи в напрямі досягнення сталого розвитку;

заохочення постачальників та підрядників використовувати системи управління навколишнім середовищем.

Планування

1. Загальні положення

До елементів системи екологічного управління, пов'язаних із плануванням, належать:

ідентифікація екологічних аспектів і оцінювання пов'язаних із ними впливів на навколишнє середовище;

законодавчі вимоги;

внутрішні критерії ефективності функціонування;

екологічні цілі та завдання;

програма екологічного управління.

2. Ідентифікація екологічних аспектів і оцінювання пов'язаних із ними впливів на навколишнє середовище

Політика, цілі й завдання організації повинні грунтуватися на знанні екологічних аспектів та впливів на навколишнє середовище, пов'язаних з її діяльністю, продукцією чи послугами. Це створює умови для надання гарантії того, що значні впливи на навколишнє середовище, пов'язані з цими аспектами, враховуються під час встановлення екологічних цілей організації.

Ідентифікація екологічних аспектів — це безперервний процес визначення минулого, поточного й потенційно можливого сприятливого чи несприятливого впливу діяльності організації на навколишнє середовище. Цей процес передбачає і з'ясування можливих наслідків для організації від санкцій адміністративного, правового та господарського характеру. Він може також передбачати ідентифікацію впливів на здоров'я та безпеку
людини і оцінювання екологічного ризику.

Під час розгляду процесу ідентифікації екологічних аспектів і оцінювання впливів на навколишнє середовище слід дати відповідь на такі запитання:

Що являють собою екологічні аспекти діяльності, продукції чи послуг організації?

Чи спричинюють діяльність, продукція, послуги організації значні несприятливі впливи на навколишнє середовище?

Чи володіє організація методикою для оцінювання впливів нових проектів на навколишнє середовище?

Чи вимагає місцезнаходження організації спеціального розгляду її діяльності з екологічного погляду; наприклад, для регіону з уразливим навколишнім природним середовищем?

Як відображатимуться будь-які заплановані зміни або доповнення до діяльності, продукції чи послуг на екологічних аспектах і пов'язаних із ними впливах?

Якими будуть масштаб і сила потенційно можливих впливів на навколишнє середовище в разі відмови технологічного або іншого процесу?

Як часто виникатиме ситуація, що може призвести до впливу на навколишнє середовище?

Що являють собою суттєві екологічні аспекти, враховуючи ймовірність,
силу впливів та частоту виникнення їх?

За масштабом поширення значні впливи на навколишнє середовище належать до місцевих, регіональних чи глобальних?

Практичні рекомендації щодо ідентифікації екологічних аспектів і оцінювання пов 'язаних із ними впливів на навколишнє середовище

Між екологічними аспектами і впливами на навколишнє середовище існує причинно-наслідковий зв'язок.

Під екологічним аспектом слід розуміти елемент діяльності, продукцію чи послуги організації, які можуть мати сприятливий чи несприятливий вплив на навколишнє середовище. До таких аспектів належать, наприклад, скид, викид, шум, споживання, повторне використання матеріалу.

Під впливом на навколишнє середовище слід розуміти зміну, шо відбувається в середовищі як результат прояву дії аспекту. Шкідливі впливи — забруднення, зараження води, виснаження природних ресурсів.

Ідентифікація екологічних аспектів і оцінювання пов'язаних із ними впливів на навколишнє середовище є процесом, який може бути виконаний за такими кроками.

Крок 1. Виберіть діяльність, продукцію чи послугу для ідентифікації. Вибір слід проводити з тих міркувань, щоб, з одного боку, масштаби чи важливість вибраної діяльності, продукції чи послуги виправдовували доцільність їх дослідження, а з іншого — результати були достатньо зрозумілими.

Крок 2. Ідентифікуйте екологічні аспекти діяльності, продукції чи послуги. Слід ідентифікувати якомога більше екологічних аспектів, пов'язаних із вибраною діяльністю, продукцією чи послугою.

Крок 3. Ідентифікуйте впливи на навколишнє середовище. Слід ідентифікувати якомога більше фактичних або потенційно можливих сприятливих чи несприятливих впливів на навколишнє середовище, пов'язаних із кожним ідентифікованим аспектом.

Крок 4. Оцініть значущість впливів. Значущість кожного з ідентифікованих впливів на навколишнє середовище різна для кожної організації. Кількісне визначення може допомогти під час прийняття остаточного рішення. Процес оцінювання можна полегшити, якщо структуризувати його за такими характеристиками:

· стосовно екологічних питань: масштаб впливу; сила впливу; ймовірність виникнення; тривалість впливу;

· стосовно господарських питань: можливі адміністративні та правові наслідки; складність зміни впливу; витрати, пов'язані зі зміною впливу;

Організація має розробити й підтримувати на належному рівні методики ідентифікації, забезпечення доступу, актуалізації та інтерпретації всіх законодавчих та інших вимог, виконувати які вона зобов'язана або зобов'язується і які безпосередньо стосуються екологічних аспектів її діяльності, продукції чи послуг.

Під час розгляду законодавчих та інших вимог слід дати відповідь на такі запитання:

Який доступ має організація до відповідних законодавчих та інших вимог і яким чином вона ідентифікує необхідність застосування їх?

Яким чином організація стежить за появою та розглядом проектів законодавчих та інших вимог?

Яким чином організація стежить за внесенням змін до законодавчих та інших вимог?

Яким чином організація надає працівникам відповідну інформацію прозаконодавчі та інші вимоги?

Практичні рекомендації щодо законодавчих та інших вимог

Для того щоб забезпечити функціонування відповідно до чинних законодавчих та інших вимог, організація повинна налагодити процес отримання, ідентифікації та вивчення відповідних документів стосовно її діяльності, продукції чи послуг. Є кілька видів відповідних законодавчих та інших нормативних документів:

· документи, що стосуються безпосередньо діяльності (наприклад, правила надання дозволу на діяльність у певному місці);

· документи, що стосуються безпосередньо продукції чи послуг організації;

· документи, що стосуються безпосередньо виду діяльності чи галузі промисловості, до якої належить організація;

· загальне законодавство в галузі охорони навколишнього середовища;

· санкції, ліцензії чи дозволи.

· вплив зміни на інші види діяльності та процеси; інтереси зацікавлених сторін; вплив на репутацію організації.

Наведемо приклади до перших трьох описаних вище кроків.

3. Законодавчі та інші вимоги

Для впровадження нових документів та змін у чинних документах організації можуть звертатися до органів державної влади всіх рівнів, до промислових асоціацій чи груп, або можуть створити і вести перелік усіх законів та регламентів, шо мають відношення до їхньої діяльності, продукції чи послуг.

4. Внутрішні критерії ефективності функціонування

Якщо загальні принципи, регламенти чи стандарти сторонніх організацій не задовольняють конкретні потреби організації або взагалі не існують, то треба встановити й впровадити власні пріоритети та критерії. Застосування внутрішніх критеріїв ефективності функціонування поряд з аналізом регламентів чи стандартів сторонніх організацій допомагає організації у встановленні своїх цілей та завдань.

Практичні рекомендації щодо внутрішніх критеріїв ефективності функціонування

Прикладами сфер, для яких організація може встановити й застосувати внутрішні критерії ефективності функціонування, можуть бути:

системи управління;

· обов'язки працівників;

· придбання чи вилучення майна, управління ним;

· стосунки з постачальниками;

· стосунки з підрядниками;

· маркетинг продукції;

· інноваційні пропозиції;

· обмін екологічною інформацією;

· адміністративні та інші регламентовані відносини;

· готовність до екологічно небезпечних ситуацій та реагування на них;

· обізнаність та підготовка з екологічних питань;

· вимірювання та поліпшення екологічних показників;

· зниження ризику, пов'язаного з технологічними процесами;

· запобігання забрудненню та раціональне використання ресурсів;

· генеральні плани, нові проекти;

· зміна технологічних процесів;

· управління небезпечними матеріалами;

· управління відходами;

· водогосподарські заходи (наприклад, регулювання стічних вод, зливового стоку, ґрунтових вод);

· управління якістю повітря, врегулювання споживання енергії;

· транспортування.

5. Екологічні цілі та завдання

Цілі слід встановлювати відповідно до екологічної політики організації.
Вони являють собою загальні орієнтири стосовно досягнення екологічних характеристик, визначених у межах екологічної політики. Встановлюючи свої цілі, організація повинна також враховувати результати первинного екологічного аналізу, окреслені екологічні аспекти і пов'язаний із ними вплив на навколишнє середовище.

Після цього можуть встановлюватися екологічні завдання для досягнення цих цілей у визначений період часу. Завдання повинні бути конкретними і, якщо це можливо, допускати кількісне оцінювання.

Коли цілі та завдання встановлено, організація має розглянути питання стосовно вибору показників екологічних характеристик, що дає можливість здійснювати кількісне оцінювання. Ці показники можуть закладатися в основу системи оцінювання екологічних характеристик, а також використовуватися як інформація про систему управління навколишнім середовищем та про інші системи.

Цілі та завдання можуть стосуватися всієї діяльності організації, конкретного її підрозділу чи окремих видів діяльності. Вони повинні періодично аналізуватись і переглядатись з урахуванням поглядів зацікавлених сторін.

Під час розгляду екологічних цілей та завдань слід дати відповідь на такі запитання:

Як екологічні цілі та завдання відображають екологічну політику, а також значні впливи на навколишнє середовище, що пов'язані з діяльністю, продукцією чи послугами організації?

У який спосіб працівників, відповідальних за досягнення цілей та виконання завдань, залучають до їх визначення?

Яким чином враховують погляди зацікавлених сторін?

Які конкретні вимірні показники встановлюють для відповідних цілей та завдань?

У який спосіб здійснюються регулярний аналіз і перегляд цілей та завдань, щоб забезпечити умови бажаного поліпшення екологічних характеристик?