Екологічне управління - Шевчук В.Я. - Вибір і розробка критеріїв екологічної чистоти продукції.

Роботи щодо вибору критеріїв екологічної чистоти продукції грунтуються на технічній і науковій методології. Остаточне рішення стосовно цих критеріїв є результатом консультацій між уповноваженим органом та зацікавленими сторонами.

Програми екологічного маркування продукції третьою стороною за вимогами екологічної чистоти мають охоплювати весь життєвий цикл продукції. Як інструментальний засіб такого підходу використовують матрицю характеристик, яка показує зв'язок між стадіями життєвого циклу продукції і показниками впливу на навколишнє середовище (приклад такої матриці наведено в табл. 4.4). Аналіз стадій життєвого циклу може привести до висновку, що впливи на довкілля можуть бути виключені з подальшого розгляду. Крім того, програма маркування має показати, що вибрані характеристики не приводять до перенесення впливів з однієї стадії життєвого циклу на іншу або з однієї групи показників в іншу.

Таблиця 4.4

Матриця вибору критеріїв екологічної чистоти

Тут * означає наявність взаємозв'язку між стадіями життєвого циклу продукції і показниками впливу на навколишнє середовище.

Під час встановлення критеріїв екологічної чистоти слід враховувати місцеві, регіональні й глобальні вимоги щодо охорони навколишнього середовища, можливості доступних технологій, а також економічні чинники. Критерії, що безпосередньо чи опосередковано потребують особливих умов виробництва або технологій, не можна використовувати.

Для вибору оптимальних критеріїв потрібно врахувати:

необхідність виявлення найбільш значущих ділянок для зниження впливу на навколишнє середовище. Встановлюючи певну перевагу щодо екологічної чистоти, уповноважений орган повинен ідентифікувати ті стадії життєвого циклу продукції, де є певні відмінності щодо впливу різних видів продукції всередині груп однорідної продукції на
середовище. Діапазони змін даних, що характеризують значення відповідних показників, слід проаналізувати, аби переконатися, що обрані критерії адекватно відображають відмінності між продукцією всередині груп однорідної продукції;

використання якісних і кількісних індексів. Під час встановлення переваг екологічної чистоти уповноважений орган може розглянути й використати зважені коефіцієнти та індекси, що відображають зваженість характеристик продукції стосовно обраних критеріїв. Вибір
кожного із зважених коефіцієнтів та індексів має бути обгрунтований; визначення рівнів значень для кожного з відносних критеріїв.

Уповноважений орган має визначити критерії, які найточніше відображають вибрані екологічні аспекти і присвоїти їм відповідні значення. Ці значення мають бути мінімальними, а перевищення їх не дозволяється. При цьому слід звернути увагу на вибір шкали відліку значень;

визначення методів випробувань, методик та оцінки доступності дослідницьких лабораторій. Уповноважений орган має визначити методи випробувань, необхідні для оцінки заданих показників, і дослідити доступність регіональних лабораторій для проведення випробувань. Методи випробувань слід вибирати з урахуванням відповідних
нормативних документів, стандартів.

У рамках робіт, що стосуються вибору критеріїв екологічної чистоти продукції, можуть бути розглянуті питання взаємовідносин із вітчизняними та іноземними виробниками, питання участі малих і середніх підприємств.