Не викликає сумніву, що еволюція біосфери тісно пов'язана з геологічною історією розвитку планети Земля, зміною якості середовища існування життя.
Механізми еволюції дуже різноманітні. Один клас механізмів ми можемо назвати класичним - формування певних якостей тварин і рослин, краще пристосованих до тих або інших умов - це повільне, поступове накопичення нових особливостей
Але можливі і інші механізми еволюції. Вони звуться біфуркаційними або катастрофічними. Під впливом випадкових факторів і відбору відбуваються повільні якісні зміни параметрів системи, яка розвивається, а потім наступає різкий перехід у новий етап, який не передбачений.
Біфуркаційні механізми - одна з причин незворотності процесів розвитку. На сучасному етапі розвитку, людство здатне переступити ту фатальну межу, ту грань, за якою почнуться незворотні процеси зміни умов його існування За цією межею біосфера втрачає здатність саморегуляції і самоочищення, і починається перехід у новий стан, передбачити властивості якого принципово неможливо. Не виключена можливість переходу біосфери у такий стан, в якому людині місця не знайдеться. Таким чином, зараз основне завдання — знайти такі форми взаємодії суспільства та природи, які б не дозволили людству перейти ту фатальну межу, за якою починаються незворотні процеси перетворення біосфери у такий стан, який непридатний для життя людей. Біосфера може прожити і без людства, а людина не може існувати поза біосферою.
Останнім часом дедалі переконливішими здаються висновки В.І.Вернадського про те, що біосфера в своєму розвитку керується інформацією, що надходить з Космосу. Він стверджував, що "космічні випромінювання, які йдуть від усіх небесних тіл, охоплюють біосферу, пронизують усю її й усе в ній. Біосферу не можна зрозуміти в явищах, що в ній відбуваються, якщо буде упущено цей її різко виступаючий зв'язок з будовою всього космічного механізму".
Вперше найтісніший зв'язок процесів у біосфері з космічними сонячними процесами відкрив видатний російський вчений О.Чижевський. Він довів, що біосфера знаходиться під впливом багатьох електромагнітних та інших випромінювань, що надходять від Сонця та найвіддаленіших галактик. Урожайність сільськогосподарських рослин, періоди масового розмноження багатьох тварин, таких, як сарана, лемінги тощо, епідемії, піки серцево-судинних захворювань людей і багато інших процесів у біосфері, найтіснішим чином пов'язані з процесами на Сонці (сонячними спалахами, плямами тощо). "Ми —діти Сонця", - так образно висловився О.Чижевський.
5.4. Цивілізація і біосфера Землі
З моменту виділення предків людини із тваринного стану, протягом 1,5 млн. років розвивалося первісне суспільство. Для нього було характерним малочисельність і повне злиття з природою.
8-9 тис років тому наступив період соціозою з родовою та класовою диференціацією суспільства. Виникають перші древні цивілізації. Це були хліборобські цивілізації, які розташовувалися в долинах річок. І хоча вже тоді виникали локальні екологічні кризи, однак, хліборобські цивілізації, які розвивалися протягом декількох тисячоліть, не чинили глобального рушійного впливу на біосферу.
На рубежі IV - III тисячоліть до н .є." Річні" цивілізації змінюються "морськими" - фінікійською та грецькою. Ці античні цивілізації відокремлені від початку Нової історії тисячолітнім періодом середньовіччя. За цей довгий час зростала чисельність населення, росли великі міста і зростала деструкція біосфери від локальних до регіональних розмірів. Зникали одні і виникали інші цивілізації, але екологічні кризи не набували глобального характеру.
Приблизно 200 років тому почався індустріальний період розвитку суспільства. За цей час господарство, культура і суспільні відносини людей розвивалися прискореними темпами. Науково - технічна революція супроводжувалась швидким зростанням споживання енергії. Відбувся демографічний вибух. Розвитку науки і культури сприяла поява електронних засобів зв'язку - радіо і телебачення. Цілком реальною стала перспектива створення штучного інтелекту. Розвиток людського суспільства протягом соціозою супроводжувався лавинною деградацією біосфери. Зараз екологічна криза досягла глобальних масштабів.
Людство протягом 1,5 млн. років (за цей час змінилося 60 тис. поколінь) адаптувалося до біосфери, залишаючись її невід'ємною частиною. Тепер для повної деструкції біосфери, при сучасних темпах цього процесу, достатньо 100-150 років(всього 5-7 поколінь). Людство може втратити необхідні умови існування і згинути, як згинули у свій час динозаври.
5.6. Зростання народонаселення Землі і екологічні проблеми
Лекція 6. Екологія і економіка. Соціально-економічний механізм взаємодії суспільства і природи
6.1. Соціально-економічний механізм взаємодії суспільства і природи. Природокористування і природні ресурси
6.2. Економічний і еколого-економічний принципи природокористування. Перехід до соціоекологічного принципу природокористування
6.3. Завдання раціонального природокористування
6.4. Розрахунок еколого-економічної ефективності виробничих процесів. Визначення еколого-економічної шкоди
6.5. Економічні оцінки і стимули відтворення природного середовища
6.6. Плата за природокористування
6.7. Проблеми гармонізації взаємодії між суспільством і природою