Екологія - Васюкова Г.Т. - 6.1. Соціально-економічний механізм взаємодії суспільства і природи. Природокористування і природні ресурси

План:

• Соціально-економічний механізм взаємодії суспільства і природи. Природокористування і природні ресурси

• Економічний і еколого-економічний принципи природокористування. Перехід до соціоекологічного принципу природо користування

• Завдання раціонального природокористування

• Розрахунок еколого-економічної ефективності виробничих процесів. Визначення еколого-економічної шкоди

• Економічні оцінки і стимули відтворення природного середовища

• Плата за природокористування

• Проблеми гармонізації взаємодії між суспільством і природою

6.1. Соціально-економічний механізм взаємодії суспільства і природи. Природокористування і природні ресурси

Людське суспільство впливає на навколишнє середовище головним чином у процесі виробничої діяльності. Основною сферою і формою суспільного виробництва є природокористування.

Природокористування - процес експлуатації природних ресурсів з метою задоволення потреб суспільства.

Потреби людства не обмежуються суто матеріальною сферою, тому до природокористування варто відносити рекреаційну діяльність, спрямовану на поліпшення здоров'я населення і підвищення соціально-трудового потенціалу; зберігання особливо цінних для людства об'єктів живої і неживої природи.

Природні компоненти можуть виступати стосовно людей як у ролі природних ресурсів, так і в ролі природних умов проживання.

Елементи природи, що використовуються суспільством у виробничій діяльності і є її сировинною й енергетичною базою, називають природними ресурсами.

Елементи природи, що впливають на життя і діяльність людей, але не беруть участі в матеріальному виробництві, розглядаються як природні умови.

Необхідно зауважити, що чіткого розмежування між природними ресурсами та природними умовами в реальному житті не існує.

Існує три основних чинники розвитку економіки будь-якої країни:

1) головний - трудові ресурси;

2) засоби виробництва;

3) природні ресурси_.

Економіка буде нормально функціонувати, якщо будуть нормально функціонувати її складові. При такому підході, природні умови проживання також включаються у природні ресурси.

Таким чином, природні ресурси - елементи і сили природи, що людина використовує або може використовувати для своїх життєвих потреб. Отже, природокористування носить соціально-економічний характер і потребує комплексного підходу до його організації.

Ставлення до природного середовища є мірою соціальних і технічних досягнень людського суспільства, характеристикою рівня цивілізації.

Основними природними ресурсами є: родючі землі, повітря, моря, океани, ріки, підземні води, рослинний і тваринний світ, корисні копалини.

Існують різноманітні підходи до класифікації природних ресурсів.

Людина впливає на природні ресурси, включаючи їх у свою виробничу діяльність, тому запаси багатьох з них зменшуються і згодом можуть бути цілком вичерпані. Виходячи з цього, ,х поділяють за такими ознаками: вичерпні, невичерпні, відновлювані, відносно відновлювані, не відновлювань замінні, не замінні (рис.6.1).

Рис.6.1. Характеристика природних ресурсів

Вичерпні - такі природні ресурси, використання яких в господарстві може привести до їх зниження. Більшість природних ресурсів вичерпні.

Невичерпні природні ресурси - це практично безмежні ресурси, дефіциту яких не відчувається зараз і не передбачається в майбутньому.

До цього виду відносяться: енергія Сонця, вітру, енергія надр Землі, атмосферне повітря,космічна та сонячна радіація і ін.

Замінні — усі природні копалини,енергоресурси. Незамінні-атмосферне повітря, вода,генетичний фона тварин і рослин.