Екологія - Васюкова Г.Т. - 8.2.5 . Токсична дія забруднюючих речовин

Характер шкідливої дії забруднюючих речовин надзвичайно різноманітний. Окис вуглецю і двоокис азоту зв'язують гемоглобін крові і при великих концентраціях це небезпечно для життя. Сірчистий ангидрид і деякі вуглеводні роблять подразну дію на слизову оболонку дихальних шляхів, а сірчистий ангидрид, крім того, згубний для багатьох видів рослин. Серед вуглеводів можуть бути речовини, наділені канцерогенними властивостями (наприклад, бензопирен) або з різким неприємним запахом. Вуглеводні під дією сонячного світла вступають у фотохімічні реакції з окисами азоту, створюючи широкий спектр речовин, що прискорюють корозію різноманітних матеріалів, шкідливо діють на рослинність, а також є однією з причин утворення "смогу", спроможного, крім усього іншого, обумовити масові легеневі та інші захворювання. Викиди часток сажі небажані тому (крім суто естетичних причин), що задимленість повітря зменшує видимість у районі аеродрому, а особливо дрібні частки, потрапляючи в легені, завдають шкоди здоров'ю людини.

Виробничі і господарсько-побутові стоки, що скидаються у природні водойми, змінюють кількість і якість води в них, ускладнюють або зовсім виключають можливість використання водойм для питних або виробничо-технічних потреб. Ступінь впливу стічних вод на водойми залежить від характеру забруднюючих речовин, які скидаються, їхніх кількісних співвідношень. Сама по собі стічна не розведена вода завжди має виражений токсичний ефект і негативно позначається на здоров'ї людей, і може послужити причиною виникнення різноманітного роду інфекційних захворювань. Потрапляючи в організм людей із питною водою, багато отруйних речовин (наприклад, свинець, миш'як, кадмій, ртуть і їхні органічні сполуки), які містяться в стічних водах підприємств, можуть викликати отруєння людей, переважно хронічне. Підвищені концентрації хімічних елементів викликають токсичну дію на водні організми. Гідробіонти в тій або іншій мірі реагують на зміну гідрохімічного режиму водойми, яка виникла в результаті спуску стічних вод. Якщо той або інший організм не може адаптуватися до нового хімічного складу води і гине, то відбувається зміна в співвідношенні між видами в біоценозах. Такі зміни можуть знизити народжуваність у гідробіонтів, зменшити їхню життєздатність і будуть чинником, що обмежує розвиток і чисельність водних організмів. Так, кислуваті води при водневому показнику рН 6,4-5,0 небезпечні для риб при концентраціях двоокису вуглецю вище 20 мг/л або при підвищеному утриманні солей заліза; кислі води при рН нижче 5,0 і лужні води при рН вище 9,5 небезпечні для риб завжди; води при рН 8,6-9,5 небезпечні для риб при тривалій дії. Забруднена хімічними речовинами вода, навіть при великому розведенні її, порушує нормальний розвиток заплідненої ікри, швидко губить ембріони. Забруднення водойм, поряд із чинниками прямої загибелі риби, заподіює рибі шкоду й в іншому відношенні: гине корм - дрібні безхребетні тварини. Забруднення нафтопродуктами стічних вод викликає різноманітні і глибокі зміни в складі водних біоценозів і навіть в усій фауні і флорі водойм. Це зумовлено фізико-хімічними властивостями самої нафти, що дуже складна за своїм складом і може віддавати у воду речовини в різноманітних агрегатних станах: твердому, рідкому, газоподібному. Частина її компонентів осідає на дно, частина знаходиться у вигляді суспензій і емульсій у товщі води, а частина - у молекулярно розчиненому стані.

Таким чином, всі існуючі види забруднень, які б вони не були,залишають свій відбиток на стані здоров'я людей, тварин, на розвитку організмів і цим підкреслюють небезпеку забруднення.

Основні види забруднень, їх джерела і наслідки подані в таблиці 8.1.

Таблиця 8.1. Основні види забруднень, їх джерела і наслідки

(продовження)

При перевищенні припустимих доз призводить до злоякісних новоутворювань і генетичних мутацій.