Екологічний аудит - систематичний документально оформлений процес перевірки об'єктивно одержуваних і оцінюваних аудиторських даних, для того, щоб визначити, чи відповідають критеріям аудиту визначені види екологічної діяльності, події, умови, системи адміністративного керування чи інформація про їхні об'єкти, а також повідомлення результатів, отриманих у ході цього процесу, клієнту.
Результатами аудиту вважаються результати оцінки зібраних аудиторських даних, зіставлених із прийнятими критеріями. Результати аудиту складають основу аудиторського висновку.
Існує принципове розходження між клієнтом і організацією, що перевіряється. Організацією, що так перевіряється, вважаєте ся організація, що піддається аудиту, а клієнтом- організація, що замовляє аудит. Клієнт може бути організацією, що перевіряється, чи будь-якою іншою організацією, що має право замовити аудит відповідно до регламенту чи контракту.
Об'єкт аудиту є визначена екологічна діяльність, подія чи умова, система керування чи інформація про ці предмети. Метою екологічного аудиту є удосконалювання керування в галузі охорони навколишнього середовища, оцінка і зниження ризику, зв'язаного з використанням сировини і матеріалів, оптимізація використання природних ресурсів, оцінка відповідності діяльності підприємства діючим законодавчим і нормативним документам, вироблення першочергових мір і довгострокової політики в галузі рішення екологічних проблем.
Від екологічної експертизи це поняття відрізняється тим, що експертиза проводиться по проектах, а діючі виробництва повинні піддаватися аудиторській перевірці, яка в остаточному підсумку повинна дати змогу зробити висновок про еколого-економічну доцільність подальшої експлуатації об'єкта.
При розвитку економічного стимулювання природоохоронних заходів власник підприємства повинен буде враховувати екологічний фактор свого виробництва з метою зниження екологічних платежів і штрафів, ризику чи зупинки виробництва по розпорядженню природоохоронного органу.
Тому власнику підприємства треба знати ступінь екологічної небезпеки свого підприємства, своєї продукції, її матеріало- і енергоємність з метою також зниження цих факторів в умовах ринкової конкуренції. Розрахунок екологічних ризиків неможливий без аудиту, як і екологічна сертифікація, і екологічне страхування.
8.2.1. Сфера дії екологічного аудиту
Екологічний аудит дозволяє без додаткових бюджетних витрат підсилити управління охороною навколишнього середовища, підвищити ефективність державного екологічного менеджменту. Ось чому держава повинна бути зацікавлена у запровадженні екологічного аудиту і створенні відповідних правових та нормативних умов для його здійснення. Змішана державно-ринкова система екологічного менеджменту задовольняє інтереси держави і громадськості. В ній не може бути протиріччя інтересів, тим більш, що екологічний аудит заповнює ніші в управлінській структурі, які раніше не були заповнені.
Для екологічної інспекції підприємство - це "чорна скринька" з вихідною екологічною "інформацією" у вигляді скидів стічних вод і викидів в атмосферу, тобто забруднюючих навколишнє середовище речовин. Екологічна інспекція контролює вихідну екологічну "інформацію", не втручаючись у внутрішні процеси в "чорній скриньці". Внутрішні технологічні процеси і їх екологічна безпека — це справа керівництва підприємства та його системи екоменеджменту. Для того, щоб цю справу виконувати кваліфіковано на рівні світових і державних вимог екологічної безпеки і потрібен екоаудит. Тобто сфера дії екоаудиту - це система екоменеджменту підприємства, його виробничі площі і прилегла місцева територія на відстані 5 км по периметру основні технологічні та допоміжні процеси, будови, устаткування.
8.2.3. Об'єкти і суб'єкти екоаудиту, аудиторські послуги
8.2.4. Послуги екоаудиту
8.2.5. Екологічний аудит і екобезпека підприємств
8.2.6. Екологічний аудит і приватизація
8.2.7. Екологічний аудит в інвестиційному процесі
8.2.8. Екологічний аудит і ціноутворення
8.2.9. Екологічний аудит і "зелені" технології
8.3. Екологічна експертиза
8.4. Екологічний моніторинг і його завдання