В структурі економіки України значне місце належить сферам виробництва, які щорічно створюють сотні мільйонів тон відходів. Наявність такої кількості відходів, в тому числі токсичних, є найбільш вагомим фактором забруднення навколишнього середовища, міграції токсичних та інших небезпечних речовин за межі окремих підприємств, регіонів, України в цілому.
Вирішення проблеми обмеження негативних впливів різних видів економічної діяльності на природне середовище, попередження цих впливів є пріоритетним завданням стабілізації економічної і соціальної діяльності, сталого розвитку в Україні. Враховуючи ці обставини, вже прийнята низка законів, пов'язаних з охороною навколишнього середовища, інших нормативних актів. Але для реалізації вимог цих законів та нормативних актів необхідно застосування конкретного механізму, який може забезпечити виконання потрібних вимог. Таким загальним механізмом може бути система управління навколишнім середовищем, яка повинна будуватися за принципом ієрархії: суб'єкт економічної діяльності, регіон, держава в цілому.
В межах такого підходу базовим елементом системи є підсистема управління навколишнім середовищем на рівні конкретного суб'єкта діяльності та його конкретного впливу на природний об'єкт.
Впровадження системи управління навколишнім середовищем може допомогти організації зміцнити впевненість пов'язаних з нею зацікавлених сторін у тому, що:
o керівництво взяло на себе чіткі зобов'язання дотримуватися декларованих положень політики, цілей та завдань організації;
o зусилля спрямовуються перш за все на здійснення запобіжних заходів, а не на коригувальні дії;
o можуть бути наведені докази розумного ступеня передбачливості і дотримання законодавчих норм;
o до структури системи закладено механізм постійного вдосконалення. Створення системи управління навколишнім середовищем може
забезпечити також одержання безпосередньої економічної вигоди, і її слід ідентифікувати з тим, щоб продемонструвати зацікавленим сторонам, особливо акціонерам цінність належного управління навколишнім середовищем. Функціонування системи дає можливість організації завчасно узгодити екологічні цілі і завдання з конкретними фінансовими результатами діяльності і, таким чином, мати гарантію того, що ресурси скеровуються туди, де їх використання дає найбільшу вигоду, як економічну, так і екологічну.
До потенційних вигод, пов'язаних з впровадженням ефективної системи управління навколишнім середовищем, слід віднести:
o підтримання добрих відносин з громадськістю;
o досягнення відповідності критеріям та вимогам інвесторів, полегшення доступу на ринки капіталів;
o можливість задоволення вимог, пов'язаних із сертифікацією продукції чи послуг;
o спрощення процесу отримання дозволів (ліцензій) стосовно діяльності, продукції чи послуг;
o удосконалення управління витратами;
o економія сировини, матеріалів та енергії;
o створення сприятливих умов для вирішення екологічних питань;
o поліпшення репутації організації і, таким чином, збільшення її частки на ринку;
o поліпшення відносин з промисловими та урядовими колами. Організація державної системи управління навколишнім середовищем, спроможної успішно діяти та сприяти сталому розвитку на Україні, визначається багатьма факторами, зокрема такими:
o політичною волею уряду щодо вирішення екологічних проблем;
o вдало і правильно встановленими та досяжними екологічними цілями;
o здатністю адміністративної, правової та інституційної систем трансформувати екологічні цілі в конкретні дії.
Під час організації системи управління навколишнім середовищем необхідно також брати до уваги політичні традиції, культурні та національні особливості, існуючу правову систему та структуру органів управління в країні.
9.1. Визначення пріоритетів в галузі міжнародної практики охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування
9.2. Міжнародне співробітництво та інтеграція в галузі охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування
Інтеграція екологічної політики та роль судів в цьому процесі
Інтеграція екологічного управління
Екологічний аспект інтеграції України до Європейського союзу
9.3. Міжнародне екологічне законодавство
Віденська конвенція про охорону озонового екрану планети та Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий екран
Заходи поетапного припинення використання ОРР
Технологічні заходи