Екологія довкілля. Охорона природи - Грицик В. - 3.4.2. Ґрунт як важливий ресурс і компонент біосфери

Природно-ресурсною базою розвитку сільського й лісового господарства є земля - найбільш цінне й незамінне багатство країни.

Земля - дуже містке й широке поняття. Вона - національне багатство, основний засіб сільськогосподарського виробництва і просторовий базис, де розміщуються всі галузі господарства. Під словом "земля" ми розуміємо ґрунти, рельєф, територію, водно-кліматичний режим і рослинний покрив.

Ґрунтом називаються поверхневі шари земної кори суходолу, видозмінені під впливом живих організмів, які відрізняються від материнської породи фізичною структурою, мінеральним складом, значним вмістом специфічних органічних речовин (гумусу) і мають важливу відмінність - родючість, тобто здатність постачати рослинам необхідні для їх росту поживні речовини (т.зв. біогенні елементи), воду й повітря. Ґрунти є одночасно результатом життєдіяльності рослин, тварин і мікроорганізмів і середовищем їх існування.

Ґрунт є основою організації біосфери - таке образне визначення дає академік В.І.Вернадський. Географи називають ґрунт дзеркалом, фокусом ландшафту. У ґрунті стикаються всі компоненти біосфери, поєднуються там, формуючи складну, полігенетичну систему. Без ґрунту неможливе життя рослин і тварин на суші.

Ґрунт є резервуаром вільної енергії, поживних речовин і вологи для різноманітних живих організмів. У ньому відбуваються процеси розкладу мертвої органіки і використання вільної енергії, а з іншого боку - постійне поповнення запасів енергії та поживних речовин. Від фізико-хімічних властивостей ґрунту залежить продуктивність наземних екосистем (здатність виробляти певну кількість біомаси).

В Україні налічується багато (понад 600) різновидів ґрунтів, які різняться між собою мінеральним складом, вмістом гумусу та поживних елементів, фізичними і хімічними властивостями, а значить, і родючістю (табл. 3.3). З метою раціонального використання земель проводиться їхнє великомасштабне дослідження, складаються детальні ґрунтові карти та проводиться оцінка всіх ґрунтів (бонітування), що дає змогу виробити правильний підхід до їх використання, обробітку та удобрення, вибору найбільш придатних сільськогосподарських культур, організації сівозмін, захисту рослин.

Серед усіх типів фунтів України найбільш поширені чорноземи, які займають коло 60% всіх земельних угідь. Чорноземи утворюються під степовим трав'яним рослинним покривом, що складається переважно зі злаків (ковили, типчак) та різнотрав'я. Щорічне відмирання рослинної біомаси у специфічних кліматичних умовах Степу сприяло прискоренню процесів гуміфікації і утворенню потужного, надзвичайно родючого шару гумусу. Моноліт чорнозему з Воронезької області, як еталон найбільш родючого ґрунту в світі, розміщено поряд з еталонами фізичних мір у міжнародному інституті метрології в Парижі. В.В.Докучаєв писав, що російський чорнозем - це цар ґрунтів, він дорожчий за вугілля, дорожчий за золото.

Найбільшим багатством ґрунту є гумус - складна органічна речовина. Його роль у біосфері величезна. Родючість гумусового шару полягає в тому, що він створює особливе фізичне й хімічне середовище для підземних частин рослин, яке забезпечує їх необхідними біогенними елементами, водою та повітрям. Крім того, він є акумулятором тепла і опадів. Енергія, зв'язана в гумусі, вивільнюється при згорянні сільськогосподарської продукції, трав'яної та деревної рослинності. В українських чорноземах вміст гумусу становить сьогодні 4-6 %, а ще в кінці XIX ст. він становив 8-12 і навіть 16%. Якщо взяти середньогумусований грунт, де запас гумусу 200 - 300 т/га, то за запасом потенційної енергії ця кількість еквівалентна 20 - 25 г антрациту. Враховуючи, що антрацит згоряє тільки раз, а ґрунт при правильному догляді й обробітку може віддавати свою енергію практично вічно, його роль у вирішенні продовольчо-енергетичної проблеми важко переоцінити. Природі для того, щоб створити шаріумусу завтовшки 1 сантиметр потрібно в середньому 200 - 400 років. Зменшення вмісту цієї речовини на один відсоток зменшує врожайність зернових на кілька центнерів з гектара.

Вирішальну роль у формуванні ґрунту відіграє жива речовина. Ґрунтотворення почалося тільки з появою життя на суші. Будь-яка гірська порода, як би глибоко не була розкладена й вивітрена, ще не буде ґрунтом. Тільки тривала взаємодія материнських порід із живою речовиною в певних кліматичних умовах створить специфічні якості, які відрізняють ґрунт від гірської породи.

Таблиця 3.3. Основні типи ґрунтів України

Генетичні типи ґрунтів

Поширення

Основний тип природної рослинності

Дерново-підзолисті

Полісся

Мішані ліси

Сірі лісові

Височини Лісостепу

Широколистяні ліси

Чорноземи опідзолені і реградовані

Височини Лісостепу

Степові луки, лучні степи

Чорноземи типові

Лісостеп

Лучні степи

Чорноземи звичайні

Північна частина Степу, Приазов'я

Різнотравно-злакові степи

Чорноземи південні

Південна частина Степу

Типчаково-ковилові степи

Чорноземи солонцюваті

Причорномор'я і степовий Крим

Типчаково-ковилові степи

Чорноземи щебенюваті

Донецький кряж, передгір'я Криму

Різнотравно-злакові (у т.ч. наскельні) степи

Чорноземи лучні

Лівобережний Лісостеп

Лучні степи, остепнені луки

Каштанові

Причорномор'я

Пустельні степи

Лучні і лучію-болотні

Річкові заплави

Заплавні луки, болота, ліси і чагарники

Торфово-болотні і торфові

Полісся, заплави річок у Лісостепу

Соснові, осокові, трав'яні і сфагнові болота

Солонці

Узбережжя Чорного моря

Прибережна псамофіта і галофіта рослинність

Солоді

Степові пониження (поди)

Лучно-степова і лучно-болотна рослинність

Дернові оглеєні

Полісся

Мішані ліси

Буроземи

Карпати, Крим

Гірські мішані і хвойні ліси

Дерново-буроземні та гірсько-лучні

Карпати, Крим

Субальпійські та альпійські сланці і луки

Завдяки родючості ґрунту людство вирощує понад 90% продуктів харчування. Тому вона є однією з найважливіших умов забезпечення стабільного розвитку й існування цивілізації.

3.4.3. Вплив господарської діяльності на ґрунтовий покрив
3.4.4. Стан ґрунтового покриву України
3.5. Вплив діяльності людини на гідросферу
3.5.1. Джерела забруднення гідросфери
Мінеральне забруднення
Органічні забруднення
3.5.2. Антропогенний вплив на води Світового океану
3.5.3. Світові проблеми прісної води
3.5.4. Забруднення природних вод України
3.6. Людина і атмосфера
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru