Біота України нараховує понад 70 тис. видів, з них флора та мікобіота - понад 27 тис. - гриби і слизовики - 15 тис., водорості - 5 тис., лишайники - 1,2 тис., мохи - 800 і судинні рослини - 5,1 тис., включаючи найважливіші культурні види, а з урахуванням екзотів, які вирощуються в ботанічних садах, - понад 7,5 тис. видів. Всього в Україні поширено понад 3,5 тис. природних рослинних угруповань.
Тільки в межах Північного Приазов'я України налічується близько 1500 видів рослин, які утворюють геоботанічні райони - Новоазовський, Володарський, Приазовський, Якимівський та Генічеський. Відміни між ними залежать від кліматичних умов, особливостей ґрунтів та рельєфу. Найбільш цікавими є Володарський, Приазовський та Якимівський.
Значною частиною Причорноморської степової геоботанічної провінції в межах Північного Приазов'я є каховсько-молочансько-бердянський геоботанічний округ, який є також частиною Приазовської низовини та Причорноморської височини. В минулому водороздільні простори були зайняті типчаково-ковиловою рослинністю з переважанням щільнодернинних злаків, а серед різнотрав'я домінували ксерофіти (сухоквіткові). Для цього округа характерна відсутність лісів, але наявна специфічна лучна рослинність низовин (подів). Степи тут розорані, а їх залишки можна спостерігати лише на схилах річкових долин та в заповідних територіях.
Структурним елементом рослинних спільнот є галофітні луки, які характерні для Присивашя, де переважають безкільниця, прибережниця, кермеки - Каспійський, Азовський, подорожник приморський. Досить звичайні тут і рослини солончакових пустель - солерос, галіміоне та сарсазан. Отже в Присивашші можна спостерігати усі переходи від луків до солончакових пустель та спустелених степів. Присивашшя - місце, де можна збирати для селекції кормові трави, які можуть витримувати значне засолення ґрунту. Це перед усім солестійкі злаки - безкільниця, прибережниця, а також особливі екотипи житняка, пирію, конюшини.
Слід сказати про адвентивну (лат. - занесений, пришлий) рослинність, або занесену. Таке явище тепер дуже поширене з-за різкого підвищення міграції людей при подорожах, при транспортуванні вантажів. Так, на територію Європи, а згодом в Україну потрапили американські бур'яни - дурнишник, щириця, циклахена, дуже небезпечна амброзія. Остання рослина небезпечна як для сільськогосподарських тварин, так і для людей, бо її пилок викликає важкі алергічні захворювання. Циклахена небезпечна для худоби і викликає сінну пропасницю. Але не всі адвентивні рослини повністю приживаються на нових місцях. Деякі з них досить швидко зникають, не витримавши конкуренції з аборигенними рослинами, деякі легко пристосовуються до нових умов. Наприклад мишій, який засмічує овочеві та баштанні культури.
Важливими є псамофітні степи, які пов'язані з піщаними або піщано-черепашковими ґрунтами, що притаманні морському узбережжю, косам та пересипам. Але зустрічаються вони тільки фрагментарними ділянками, де були умови для їх збереження - відсутність випасу худоби, розорювання ґрунтів. Ділянки таких степів збереглися на Арабатській стрілці. Тут переважають характерні для піщаних ґрунтів злаки - ковила дніпровська, колосняк піщаний, осока колхидська, катран приморський, синьоголовник приморський, а з кущів - тамариск.
Цікава степова рослинність, в якій зосереджено цінний рослинний генофонд. Окремі, дуже невеликі ділянки її збереглися в балках між Бердянськом та Приморськом. Це, зокрема, болевалія сарматська, астрагал Український, подорожник голоквітковий, тюльпан дібровний, молочай тонкостебловий, карагана скіфська. Тут ще зустрічаються лапчатка східна, мак азовський, мак гібридний, мала-байла пахуча, кирказон ломиносоподібний, фіалка духм'яна, які в інших місцях значно скоротилися. Особливий інтерес має реліктова рослина цимбохазма дніпровська, яка тут зберіглася ще з третинного часу.
Зустрічаються в Приазов'ї і ділянки опустеленого степу - багатотравно-типчаково-ковильна та типчаково-ковильна рослинність. На схилах, у потаємних місцях можна зустріти білоквіт літній - багаторічну рослину заввишки 30-50 см, цвіте у квітні - травні і знищується для букетів. Потребує повної охорони. Інша цінна декоративна рослина - брандушка з родини лілейних.
Дуже характерна злакова рослинність: периста та волосиста ковила, типчак, тонконіг, вогнище безосте, пирій повзучий та сизий. Вони, разом з іншими рослинами, виконують важливу функцію - закріплюють піщані береги. Закріплюючи піски, вони перетворюють їх у нерухому масу. Цьому сприяють колосняк чорноморський, синьоголовник, катран, які створюють заслін для багатьох видів інших рослин. У цьому угрупуванні цікавим є колосняк чорноморський як цінний вид для роботи селекціонерів з його можливим схрещуванням з пшеницею.
Галофітно пустельні угрупування займають низовинні ділянки з сильно засоленими ґрунтами - солерос трав'янистий, сведа солончакова, кермек. Цікавим для цих рослин є здатність змінювати з похолоданням зелений колір на червоний, багряний. Це обумовлено накопиченням антоцианів - речовин фенольної природи, які мають червоне забарвлення. Біологічне значення червоного забарвлення - пересторога від похолодання, бо клітини такого кольору краще прогріваються, а інтенсивність фотосинтезу підвищується.
Аридні, тобто посушливіумови Північного Приазов'я, Причорномор'я, степового Криму в цілому зумовили подібність засобів пристосування рослин. Разом з тим вони набули ряд особливостей, спрямованих на підтримку водного балансу. Це, наприклад, здатність періодично втрачати значну кількість річного приросту, що характерно для тамарикса, коли частина гілочок цього куща з настанням спеки відпадає. У більш північних районах це явище не спостерігається. Інші види, наприклад лілейні, впадають у глибоку депресію при зменшенні вологості ґрунту. Недостатність вологи є вирішальним моментом у подальшому розвитку Північного Приазов'я, зокрема розвитку штучних насаджень.
Особливе місце займають водно-болотні угіддя, які за Рамсарською угодою повинні знаходитися під захистом закону. Тепер у світі налічується 590 таких територій загальною площею 36,7 млн га. Україна має 22 таких території, з яких Центральний Сиваш з площею 80 га, Східний Сиваш - 165, Каркінітська та Джарилгацька затоки Чорного моря - 87 га, які межують з Північним Приазов'ям.
У Північному Приазов'ї до цього переліку належать територія Молочного лиману - 22,4 га, Обитічна затока та коса - площею 2,0 га, Бердянська затока і однойменна коса та заплава річки Берда - 1,8 га (території Запорізької області), Білосарайська затока та коса -2,0 га, Крива коса і затока - 1,4 га (на території Донецької області).
Значення їх відоме - для гніздування та розмноження птахів, нересту риб, а також загальне природоохоронне значення. На жаль, на цих територіях Північного Приазов'я ведеться активне полювання, що викликає не тільки руйнування місцевих біоценозів, а й отруєння довкілля свинцем, від чого потерпає і тваринний світ.
Рослини виконують роль біофільтрів повітря - вони поглинають з нього шкідливі для здоров'я речовини. Тому їх роль в населених пунктах, особливо у великих містах, курортних, рекреаційних місцевостях, неоціненна.
За вегетаційний період 1 га соснового лісу уловлює 32 т пилу, дубового - 54, букового - 68 т, один екземпляр чорної тополі - 44 кг, а сріблистої - 53 кг пилу. Один га ялівцевого лісу за добу виділяє 30 кг, інші хвойні - 5, листяні - 2 кг фітонцидів, що знищують шкідливі, хвороботворні мікроорганізми.
Фітонциди ялівцю знищують коклюшну паличку та збудників дифтерії, летючі виділення дуба убивають збудників тифу за 10-15 хв., берези і тополі знешкоджують золотистий стафілокок, листя бузини відлякують кліщів. Завдяки фітонцидам в одному лісового повітря міститься 200-300 бактерій, а в міському в 200-250 разів більше.
Ми ще дуже мало знаємо про рослини, їх корисні властивості, але занадто швидко й у великій кількості знищуємо, особливо ліси. Один гектар хвойних порід затримує за рік до 40 т пилу, а листяних - близько 100.
Питання
1. Що таке рослини з екологічної точки зору?
2. Охарактеризуйте всі відомі Вам аспекти значення рослин.
3. Який основний склад біоти України?
4. Які геоботанічні райони складають Північне Приазов'я?
5. Що таке адвентивна рослинність, її значення?
2.7.3. Основи ландшафтної екології
2.8. Соціально-екологічні проблеми біосфери
2.8.1. Екологія атмосфери
2.8.1.1. Метеорологічний потенціал атмосфери
2.8.1.2. Інженерно-технічні методи очищення повітряних викидів
2.8.2. Екологія літосфери, її проблеми
2.8.2.1. Земельні ресурси України та їх стан
2.8.3. Екологія гідросфери, її проблеми
2.8.3.1. Стан світового океану