Необхідний ступінь очищення стічних вод встановлюють за:
— нормативним показником вмісту шкідливих домішок;
— кількістю зважених речовин;
— допустимою величиною біологічного показника концентрації шкідливих речовин (БПК) у водоймищах та стічних водах;
— споживанням стічними водами розчиненого кисню; —- зміною реакції (рН) води водоймища;
— температурою води;
— забарвленням, запахом та вмістом солей у воді.
При визначенні необхідного ступеня очищення стічних вод слід розглядати умови їх спуску в протічні та непротічні водоймища.
Умови спуску стічних вод у протічне водоймище (річку) за нормативним показником вмісту шкідливих домішок визначають за формулою
де Слабр — концентрація забруднювальних речовин у стічних водах, якої необхідно досягнути в результаті очищення; Сеод — концентрація цього ж виду забруднень у воді водоймища до спуску стічних вод; Яетв — об'єм стічних вод, що випускаються у водоймище; а — коефіцієнт змішування, що показує, яка кількість води у протічному водоймищі змішується із стічними водами; Я0 — об'єм води у водоймищі (визначають за даними гідрометеорологічної служби); ГДК — гранично допустима концентрація шкідливих речовин у водоймищі.
Умову спуску стічних вод у непротічне водоймище (озеро, водосховище, море) визначають за формулою
де п — кратність найменшого розведення.
Поділивши обидві частини нерівності (6.4) на Яет„* отримуємо
Вираз у дужках означає кратність розведення стічних вод у протічному водоймищі. Тоді значення показників nia можна визначити за формулами
Підставивши значення п з виразу (8.80) у вираз (8.81), маємо
За відсутності забруднень одного виду в протічному водоймищі вираз (8.83) набуде вигляду
З виразу (8.84) бачимо, що концентрація забруднень у стічних водах повинна дорівнювати або бути меншою від добутку кратності розведення на ГДК. Іншими словами, кратність розведення має бути такою, щоб концентрація забруднень у протічному водоймищі не перевищувала гранично допустиму.
Якщо концентрація забруднень у водоймищі С д з часом незначно збільшуватиметься (коли забруднення у стічних водах поволі розкладаються), то розведенням стічних вод у водоймищі можна знехтувати, і вираз (8.84) отримає вигляд
У цьому випадку стічні води необхідно очищати до концентрації нижче ГДК.
Необхідний ступінь очищення стічних вод перед скиданням їх у водоймище визначають:
а) за допустимою кількістю зважених частинок забруднювальних речовин у стічних водах:
де N — кількість зважених частинок у стічних водах до очищення; Мдоп — допустима кількість зважених частинок забруднювальних речовин у стічних водах після очищення;
б) за допустимим вмістом забруднювальних речовин у стічних водах:
де С — фактична концентрація забруднювальних речовин у стічних водах до очищення; Сдоп — допустима концентрація забруднювальних речовин у стічних водах після очищення;
в) за допустимим біологічним показником споживання кисню у стічних водах:
де Б — фактичний біологічний показник споживання кисню у стічних водах до очищення; Бдоп — допустимий біологічний показник споживання кисню у стічних водах після очищення;
г) за допустимою температурою стічних вод ступінь їх охолодження перед спуском у водоймище:
де £в — температура води у водоймищі перед спуском стічних вод; *доп — температура стічних вод після їх охолодження: + 3)°С;
д) за зміною активної реакції води та за концентрацією кислот і лугів кратність розведення стічних вод перед їх спуском у водоймище: „
де рН — водневий показник (кислотність) стічних вод перед розведенням; рН^ — допустимий водневий показник стічних вод після їх очищення.
Перевірка стану виробничих стічних вод перед їх спуском у водоймище повинна здійснюватися систематично за всіма вищенаведеними формулами і підтверджуватися експериментальними методами.
8.5.2. Умови спуску виробничих стічних вод
Виробничі стічні води спускають у міську каналізацію або у водоймища залежно від розташування промислових підприємств. Очищення суміші побутових і виробничих стічних вод у першому випадку здійснюється на єдиних очисних спорудах.
Виробничі стічні води, які спускають у міську каналізацію, не повинні:
— порушувати роботу комунальних мереж і споруд;
— містити понад 500 мг/л зважених і спливаючих речовин;
— містити речовини, здатні засмічувати труби каналізаційних мереж або відкладатися на стінках труб;
— руйнувати (в результаті корозії) матеріал труб та інші елементи каналізаційних мереж;
— містити горючі домішки та інші речовини, здатні утворювати вибухонебезпечні суміші в каналізаційних мережах і спорудах;
— не повинні містити шкідливі речовини в концентраціях, які унеможливлюють подальше біологічне очищення стічних вод або викидання їх у водоймища;
— перевищувати температуру 40 °С.
Виробничі стічні води, що не відповідають цим вимогам, повинні попередньо очищуватися, охолоджуватися або розводитися до необхідних концентрацій.
Умови спуску виробничих стічних вод у водоймища регламентуються "Правилами охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами" і "Правилами санітарної охорони прибережних районів морів" Міністерства охорони здоров'я України.
8.6. Визначення категорії екологічної безпеки промислового підприємства
8.7. Оцінка забруднення ґрунтів шкідливими речовинами
8.8. Екологічна експертиза промислових об'єктів
8.8.1. Мета та послідовність проведення екологічної експертизи
8.8.2. Підвищення екологічної безпеки технологічних процесів та обладнання при проектуванні промислових підприємств
8.9. Оцінювання екологічних збитків
8.9.1. Види збитків і методи їх визначення
8.9.2. Плата за викиди шкідливих речовин у природне середовище
ЛІТЕРАТУРА