Аналіз господарської діяльності - Сіменко І.В. - 7.2. Методи прогнозування розвитку підприємства

Залежно від прогнозованих параметрів і цільової спрямованості прогнозування, вибирають існуючі методи і математичний апарат. Безліч методів вирішення задач прогнозування має одну загальну ідею: виявлення екстраполяційних зв'язків між минулим і майбутнім, між інформацією про сучасний процес і характером його протікання надалі. Характер екстраполяційних зв'язків визначатиме апарат рішення задачі прогнозування. Від точності описання досліджуваних зв'язків залежить точність прогнозування. Оскільки ці зв'язки можуть бути детермінованими, то частина задачі вирішується ефективніше при комбінуванні різних методів (прийомів, способів) і математичного апарата різних напрямків короткострокового прогнозування.

Для прогнозування розвитку підприємства застосовують різні кількісні і якісні методи.

Кількісні методи (прийоми) базуються на інформації, яку можна одержати, знаючи тенденції зміни певних параметрів та маючи статистично достовірні залежності, що характеризують основну діяльність об'єкта управління (аналіз тимчасових рядів, каузальне (причинно-наслідкове) моделювання).

Якісні методи засновані на експертних оцінках фахівців (методи експертних оцінок, думка журі (усереднення думок експертів у релевантних сферах)).

Складні об'єкти прогнозують з використанням різних кількісних і якісних методів.

Класифікація методів прогнозування розвитку підприємства наведена на рис. 7.1.

Рис. 7.1. Класифікація методів прогнозування розвитку підприємства [42]

Цілі, час, умови прогнозу і специфіка його розробки визначають комплекс методів і прийомів прогнозування. При цьому багато методів можуть використовуватися в розробці різних прогнозів.

Прогнозуванням на підприємстві займаються працівники, які пройшли спеціальну підготовку. Для прогнозування створюються робочі групи, які в своїй роботі використовують різні методи. Кожне підприємство використовує ті методи прогнозування, що є найбільш прийнятними для його діяльності, для тієї чи іншої ситуації. Тому, використання моделей та методів прогнозування стає першочерговим завданням у прийнятті рішень відносно введення в дію будь-якого проекту.

До основних загальних методів прогнозування можна віднести такі:

- методи експертних оцінок;

- методи екстраполяції трендів;

- методи регресивного аналізу;

- інші методи економіко-математичного моделювання.

Експертні методи прогнозування були детально розглянуті у § 4.4.

Метод екстраполяції трендів базується на статистичних спостереженнях за динамікою повного фінансового показника, визначенні тенденції його розвитку і продовженні її у майбутньому періоді, тобто за допомогою цього методу закономірності минулого розвитку об'єкта переносяться в майбутнє.

Регресійний аналіз - це математичний метод прогнозування. Метою регресійного аналізу є встановлення конкретної аналітичної залежності одного або декількох результативних показників від одного або декількох факторних. Таку залежність подають за допомогою математичної моделі, що задається повним рівнянням регресії. Один раз визначені взаємозв'язки вважаються усталеними, а майбутні значення залежної змінної прогнозуються шляхом підстановки у рівняння певних значень незалежних змінних. Регресійний аналіз є відносно дорогим, але комплексним і надійним прийомом.

До методів моделювання належать прийоми структурного, сітьового і матричного моделювання та інші методи.

7.3. Поняття, принципи організації пошуку і підрахунку потенційних можливостей розвитку підприємства

Поняття "розвиток підприємства" у сучасній науці знайшло значне відображення і має глибоке філософське обґрунтування. Разом з поняттям розвитку, а іноді і замість нього, використовуються поняття експлікації, генезису, еволюції, еманації, діахронії. Але останні виступають різними типами розвитку та відповідно входять до самого поняття "розвиток".

До складу розвитку підприємства входять наступні елементи - рис. 7.2.

Узагальнивши представлені складові необхідно ще раз підкреслити, що розвиток передбачає наявність кількісних та якісних змін, які розподілені у часі, тобто відбувається процес. За своїм змістом розвиток підприємства є сукупністю процесів, які сумарно ведуть до збільшення потенціалу підприємства. Потенціал (англ. potential, нім. Potentialn) - можливості, наявні сили, запасу, засобу, що можуть бути використані. Синонімом терміну "потенціал" є поняття "резерв". В економічній літературі поняття резерв використовується в двох напрямках: резервами вважаються запаси ресурсів, що необхідні для безперебійної роботи підприємства; резервами вважаються можливості підвищення ефективності господарської діяльності. При розгляді потенційних можливостей розвитку підприємства доцільно говорити саме про можливості підвищення ефективності господарської діяльності.

Рис. 7.2. Складові поняття розвитку підприємства

Таким чином поняття розвиток, потенціал та резерв є невід'ємними. Класифікація потенційних можливостей розвитку підприємства представлена на рис. 7.3.

Здійснюючи пошук та підрахунок потенційних можливостей розвитку підприємства, слід керуватися наступними принципами:

o науковий характер - пошук потенційних можливостей розвитку підприємства має ґрунтуватися на діалектичній теорії пізнання;

o комплексність і системність - необхідність усебічного виявлення та підрахунку потенційних можливостей розвитку: в усіх напрямках та видах діяльності з урахуванням взаємозв'язку і співпідпорядкованості досліджуваних явищ;

o запобігання повторного рахунку - випливає з попереднього.

Для дотримання цього принципу необхідно добре уявляти взаємозв'язок, взаємодію і співпідпорядкованість усіх досліджуваних показників;

- комплектність - збалансованість по трьох основних елементах процесу праці: засобах праці, предметах праці та трудових ресурсах;

- економічне обґрунтування - необхідність врахування реальних можливостей підприємства;

- оперативність - скорочення часу між виявленням і освоєнням потенційних можливостей розвитку;

- відсутність дискретності - пошук потенційних можливостей розвитку підприємства необхідно робити планомірно, систематично;

- масовість пошуку - необхідність залучення до цього процесу всіх працівників.

Рис. 7.3. Класифікація потенційних можливостей розвитку підприємства