Спираючись на готовність банків до нового підходу щодо створення банківських інформаційних систем, сформулюємо конкретні найсуттєвіші вимоги, що їх сьогодні висувають банки-замовники до програмних банківських продуктів.
Вибір нової системи для кожного підприємства індивідуальний, підприємство може розпочати цей процес у різних випадках, наприклад: за необхідності доповнити або змінити функції діючої інформаційної системи, щоб вони відповідали потребам бізнесу, які змінилися, і не призводили до невиправданих фінансових втрат; при перевищенні експлуатаційних витрат на систему над доходами від її використання тощо.
Кожний банк, як правило, самостійно приймає рішення щодо вибору системи автоматизації банку. Вибір системи залежить, перш за все, від набору характеристик конкретного банку, що визначає можливість упровадження певної САБО, а саме: фінансові можливості; наявність мережі філій; стан телекомунікацій; послуги, які надає банк; план розвитку банку на 3-5 років; кадровий склад банку.
Однак, попри відмінні особливості окремих сучасних банків, сьогодні вже вималювався сталий перелік вимог до систем автоматизації банку, що визначає стратегічні напрями їхнього розвитку. З підходів і вимог щодо програмного продукту, які висуває банк (замовник), випливають і принципи побудови банківських інформаційних систем. Вибір САБД із великої кількості альтернатив, як уже зазначалося, вимагає визначення набору критеріїв, керуючись якими, можна досить точно визначити вимоги до системи. Ефективним показником, яким слід керуватись у виборі системи, є співвідношення критеріїв: сукупна вартість володіння банківською системою; задоволення потреб банку.
3.2.1. Сукупна вартість володіння системою автоматизації банківської діяльності
Під сукупною вартістю володіння САБД розуміють ціну в широкому значенні, тобто вартість володіння конкретним банківським програмним комплексом.
Вартість володіння передбачає, перш за все, витрати на купівлю ліцензії на використання системи, витрати на модернізацію, про можливості і
масштаби якої потрібно знати заздалегідь: наскільки можуть зрости необхідні параметри САБД у фінансовому вираженні.
Слід також ураховувати як розширення ліцензії САБД, так і модернізацію (upgrade) обладнання. Якщо систему купують із розрахунку щоденної обробки п тисяч документів, але відомо, що через рік її потужність має відповідати вже 2и тисячам, то, відповідно, слід знати, яку суму доведеться заплатити за збільшення обсягу документообігу, а також - чи витримає збільшення навантаження сервер. І якщо ні, то скільки буде коштувати його модернізація. Будь-яка модернізація має проходити "непомітно" для кінцевих користувачів. У разі переходу на новий рівень продуктивності ідеологія роботи з програмою та інтерфейси користувача після проведення модернізації мають залишатися такими ж, якими вони були. Для цього потрібно, щоб система була масштабована як по вертикалі, збільшуючи продуктивність сервера, так і по горизонталі, установлюючи додаткові сервери і рівномірно розподіляючи навантаження між ними.
Що стосується горизонтального масштабування, то воно можливе, якщо САБД функціонує у трирівневій архітектурі клієнті сервер, що дозволяє ділити систему натри компоненти: сервер бази даних, який викопує операції з файлами даних; сервер застосувань, який забезпечує виконання 6 і знос-процедур; термінал, що "відповідає" за інтерактивну взаємодію користувача зі системою. Така побудова дозволяє за потреби легко збільшити кількість серверів застосувань (часто для цього можна використати вже наявну в банку техніку) і забезпечити посилення потужності системи без переходу на нову програмно-апаратну платформу.
Суттєва складова ціни володіння САБД - це вартість СУБД, серверів застосувань і бази даних. Невід'ємний елемент ціни володіння САБД - вартість каналів зв'язку - як локальних, так і зовнішніх, що з'єднують головну контору і територіально віддалені підрозділи банку.
Важливий фактор, що впливає на сукупну вартість володіння, - ціна робочих станцій. Наприклад, DOS-термінали системи, що функціонують у трирівневій архітектурі клієнт/сервер, дозволяють працювати на 286 процесорах, а мінімальні апаратні вимоги Windows-illтерфейсів деяких САБД - це 32 Мбайти пам'яті і процесор Pentium II. Таким чином, кошти, що витрачені на поновлення комп'ютерного парку фінансової організації, становлять значну частину реальної вартості САБД. При цьому здебільшого робочі станції не матимуть ефективного використання: процесор переважно простоюватиме, не буде задіяний увесь дисковий простір тощо. Трирівнева архітектура передбачає невисокі вимоги до клієнтських комп'ютерів за майже стопроцентного використання їхніх ресурсів і можливості, у разі нестачі продуктивності, установити додатковий сервер (переваги горизонтального масштабування).
Сукупна вартість володіння САБД передбачає також урахування витрат на навчання персоналу. Сюди слід віднести інвестиції в навчання спеціалістів, які супроводжують САБД у банку, інвестиції в навчання співробітників, які працюють із системою як кінцеві користувачі.
Суттєвий вплив на формування ціни володіння системою має також вартість послуг компанії-розробника з технічної підтримки САБД. Асортимент цих послуг досить вагомий для банку: надання консультацій телефоном, із виїздом на робоче місце замовника, організація семінарів, розповсюдження актуальних довідкових матеріалів тощо.
Невід'ємною складовою ціни володіння є вартість ресурсів, залучених до організації супроводження системи силами спеціалістів служби автоматизації фінансової організації. Також варто оцінювати втрати банку і додаткові грудо витрати під час установлення нової САБД, у тому числі під час обстеження організації, інсталяції системи і конвертації даних, а також їх вивірянні.
Таким чином, вартість володіння САБД утворюють явні витрати
- ліцензія, апаратне забезпечення, супроводження, модернізація (upgrade) програмного та апаратного обладнання, навчання персоналу, адміністрування, оплата праці користувачів, накладні витрати, монтаж і неявні витрати
- оренда каналів зв'язку, заробітна плата працівників, які беруть участь у монтажі САБД, додаткові виплати співробітникам (премії) за понадурочну роботу, фінансові витрати внаслідок тимчасового зниження якості обслуговування; вартість виконання індивідуальних доробок.
3.2.2. Задоволення потреб банку
3.3. НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
3.3.1. Необхідність автоматизації документообігу
3.3.2. Універсальність побудови ядра інформаційної системи
3.3.3. Розширення спектра послуг віддалених офісів
3.3.4. Автоматизація управління філіями
3.3.5. Інтеграція клієнтів у банківський документообіг
3.4. РИЗИКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
3.4.1. Фактори ризику інформаційної системи