Геоекономічні сценарії розвитку і Україна - Згуровський М.3. - Сценарний аналіз як методологічна основа передбачення

Формально під об'єктом передбачення розуміють складну систему з людським фактором, якою може бути компанія, підприємство, галузь промисловості або країна загалом, що об'єднує певний соціум (людину чи будь-які соціальні групи) з технологічним, екологічним, економічним та іншими компонентами, характерними для таких систем.

Прийняття рішень щодо майбутньої поведінки складних систем з людським фактором пов'язане з низкою особливостей. Передусім ці системи можуть бути піддані зовнішнім впливам та обмеженням - законодавчим, політичним, економічним та ін. Системи з людським фактором містять підсистеми різної природи зі складними взаємозв'язками як кількісного, так і якісного характеру. їхнє функціонування відбувається згідно з багатьма різними цілями, що у більшості випадків конфліктують між собою.

Для складних систем з людським фактором характерні суттєві невизначеності даних та інформації, їхній поведінці властиві ризики. Експертні судження (оцінки) щодо їхніх якісних характеристик завжди мають суб'єктивний характер. Водночас щодо поведінки таких систем у майбутньому потрібно приймати конкретні рішення у вигляді сценаріїв і стратегій їхнього розвитку.

Сьогодні немає універсальних і всеосяжних підходів та методів для передбачення поведінки в майбутньому складних систем із людським фактором і пов'язаних із цією поведінкою подій та явищ, а є лише спроби побудови можливих сценаріїв їхньої реалізації. Для розв'язання таких проблем використовують як якісні, так і кількісні за своєю природою методи у складній людино-машинній процедурі. При цьому часто не враховують переваг й недоліків кожного із застосовуваних методів, особливостей досліджуваної системи, топології взаємних зв'язків між її внутрішніми елементами, характеру (кількісного або якісного) інформації, що циркулює в системі, суперечностей між критеріями і цілями, на множині яких розв'язують задачу, рівнів невизначеності інформації та інших аспектів.

Вплив людського фактора на результати передбачення спричиняє значну суб'єктивність цієї процедури через поєднання в передбаченні як об'єктивних знань, так і суб'єктивного ставлення людини до предмета дослідження. Експерт, який бере участь у передбаченні, виражає свою думку у вигляді суб'єктивної оцінки, однак при цьому він повинен максимально спиратися на об'єктивні знання. Водночас погляд у майбутнє зумовлює необхідність робити певні припущення, займатися творчістю. Зближення об'єктивних знань і творчих припущень експертів в інтерактивній людино-машинній процедурі дає змогу підвищити достовірність і практичну користь сценаріїв розвитку досліджуваних процесів, явищ і подій.

Побудова таких сценаріїв може бути забезпечена з допомогою універсальної сукупності засобів та підходів, названої "методологія сценарного аналізу", що є комплексом математичних, програмних, логічних і організаційних засобів та інструментів для визначення послідовності застосування окремих методів, взаємозв'язків між ними і загалом для формування самого процесу передбачення.

Структурно-логічна схема та основні етапи сценарного аналізу

Для розв'язання задач передбачення шляхом сценарного аналізу відібрано й адаптовано вісім методів якісного та кількісного аналізу (табл. 1.4), які використовують на таких його етапах:

1) попереднє вивчення проблеми;

2) якісний аналіз проблеми;

3) написання сценаріїв;

4) аналіз і добір сценаріїв.

Таблиця 1.4. Методи, які використовують у процедурі сценарного аналізу

Аналізуючи характеристики та особливості кожного з розроблених сценаріїв, група осіб, що приймають стратегічні рішення, відбирає цікаві для неї сценарії, розробляє план дій щодо об'єкта передбачення і забезпечує реалізацію цього плану. Послідовність основних етапів, виконуваних у разі здійснення методології сценарного аналізу, умовно відображено на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Структурно-логічна схема методології сценарного аналізу