Економіка підприємств - Горбонос Ф.В. - 1.2. Ресурси і проблеми вибору в економіці

Рушійною силою виробництва є потреби суспільства. Щоб їх задовольнити, необхідні ресурси - елементи природи, змінені людиною на основі використання технологій. Поєднання цих ресурсів із людською діяльністю і технологією дає змогу отримати сільськогосподарську продукцію, товари і послуги для задоволення людських потреб. Ресурси поділяють на матеріальні, земельні й людські.

Отже, ресурси - це продуктивні сили, що перебувають у тісній взаємодії з виробничими відносинами і в цій єдності створюють спосіб виробництва. Інколи ресурси називають чинниками виробництва, оскільки вони необхідні для того, щоб виробляти товари та послуги.

Загальною особливістю ресурсів як економічної категорії є те, що всі вони мають вартість. Нестача ресурсів (обмеженість) - перший елемент визначення економіки як науки. Оскільки існує нестача ресурсів, то існує й нестача продукції, яка з них виробляється. Ми не можемо придбати вдосталь (скільки забажаємо) одягу, взуття, машин, відеоапаратури за низькою ціною, оскільки наявність матеріалів для їх виробництва обмежена. Обмежені також і наші грошові ресурси: ми не можемо відразу купити все, що хочемо, тому змушені заощаджувати. На думку значної частини населення, обмеженість у задоволенні власних потреб полягає в недостатній кількості грошей. Однак, як зазначав Джон Кейнс, - це лише ілюзія. Ми могли б надрукувати стільки грошей, скільки забагнеться, але при цьому залишились би незадоволеними у своїх потребах. Адам Сміт зауважив: багатство нації полягає в товарах і послугах, котрі вони виробляють, або на іншому рівні, в ресурсах - земля, праця, капітал, антерпринерські здібності, що виробляють ці товари та послуги.

Іншою важливою характеристикою обмежених ресурсів і товарів, вироблених із них, є те, що всі вони мають змогу альтернативного використання. Наприклад, бензин може бути використаний для вантажних автомобілів і - як альтернатива - для легкових, щоб задовольнити власні потреби. З молока можна виробити масло або кисломолочну продукцію.

Обмеженість у товарах (дефіцит) і в грошових ресурсах зумовлює необхідність вибору для індивідуумів і суспільства: вони обирають серед товарів і послуг ті, котрі найбільше можуть задовольнити різнобічні потреби і бажання. Ви будете купувати той товар, вартість (цінність) якого для Вас є такою ж, як ціна на цей товар.

Причина того, що хтось, скажімо, не може мати три автомобілі, кольоровий телевізор у кожній кімнаті, полягає в недостатності ресурсів. У кожному конкретному випадку ми змушені брати до уваги цінність товару і наші можливості. Право вибору називаємо альтернативною вартістю.

У чому полягає суть вибору? Припустимо, за всіх інших рівних і стабільних умов ми можемо купити або виробити товар двох видів відповідно до наявних у нас ресурсів. У кожному конкретному випадку за заданих умов існує лише одна альтернатива: якщо ми купуємо п - кількість товару ІУ, то на решту можна купити т - кількість товару М. Усі варіанти, позначені точками на рис. 1.2, утворюють криву, яка називається кривою граничних можливостей.

Рис. 1.2. Крива граничних можливостей

Будь-який варіант поза цією кривою нереальний або небажаний. Наприклад, у точці г маємо справу з нереальністю реалізації такого варіанта через обмеженість наявних ресурсів. У точці У варіант небажаний, оскільки має місце недовико-ристання наявних ресурсів.

Аналогічний вибір здійснюємо і в ситуації, стосовно питання економіки - що виробляти? Так, маючи певну кількість кормів і використовуючи нормативи витрат на одиницю продукції, ми можемо виробити М тонн молока, або N тонн м'яса, а можна виробити т тонн молока і п тонн м'яса водночас. Точка г ілюструє неможливість виробництва цієї кількості обох видів продукції за заданих ресурсів, технології, тобто такий варіант існує поза межами наших можливостей. Якщо підняти рівень технології, вирішити проблему капітальних ресурсів, крива граничних виробничих можливостей заданих ресурсів може зміститись до точки г (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Зсув кривої граничних можливостей

Будь-який варіант поза цією кривою нереальний або небажаний. Наприклад, у точці г маємо справу з нереальністю реалізації такого варіанта через обмеженість наявних ресурсів. У точці У варіант небажаний, оскільки має місце недовико-ристання наявних ресурсів.

Аналогічний вибір здійснюємо і в ситуації, стосовно питання економіки - що виробляти? Так, маючи певну кількість кормів і використовуючи нормативи витрат на одиницю продукції, ми можемо виробити М тонн молока, або N тонн м'яса, а можна виробити т тонн молока і п тонн м'яса водночас. Точка г ілюструє неможливість виробництва цієї кількості обох видів продукції за заданих ресурсів, технології, тобто такий варіант існує поза межами наших можливостей. Якщо підняти рівень технології, вирішити проблему капітальних ресурсів, крива граничних виробничих можливостей заданих ресурсів може зміститись до точки г (рис. 1.3).

У такому випадку йдеться вже про економічне зростання - зсув кривої граничних виробничих можливостей, який має місце внаслідок збільшення наявних ресурсів або поліпшення технології виробничого процесу.

Дуже тісно з альтернативним використанням пов'язана альтернативна вартість. Вартість використання якогось товару,

продукту, знаряддя з однією метою рівнозначна тому, що може дати його використання з іншою метою, у випадку кращої

альтернативної можливості.

Наприклад, комплекс машин і людей, що їх обслуговують, можна використати на рекультивації земель, а можна - на будівництві дороги. Доходи від рекультивації за один і той самий час роботи людей і техніки, порівняно з доходами на будівництві дороги, будуть вищими в 1,3 разу. Альтернативною буде рекультивація земель.

Інший приклад. Ви маєте 50 гри. За них можете придбати цікаву книгу або відвідати концерт улюбленого співака. Ви купили книгу. Скільки це коштує? Ви кажете - 50 грн. Але насправді - це вартість концерту, яким могли б насолоджуватись замість того, щоб купити книгу. Це складові економіки, і їх називають оптимальними втратами - вартість попередніх альтернатив. Вартість вибору однієї діяльності - це вартість тієї можливості, якою Ви знехтували і яка вже минула.

Важливим елементом прийняття економічного рішення є також час. Будь-хто повинен вирішувати: використовувати наявний у нього ресурс сьогодні чи завтра. Скажімо, Ви три години ввечері присвятили вивченню якогось предмета. Альтернативними є задоволення, які 6 отримали, перебуваючи цей час у колі друзів. Дерево, зрізане сьогодні, не може бути заготовлене в майбутньому, хоча на його місці посадять нове. Нафта, видобута і спалена сьогодні, зникла назавжди.

Наші предки не використовували, а радше не могли використати всі наявні в ті часи ресурси. Так само, як не могли спожити (свідомо) всіх вироблених продуктів. Замість цього, вони почали зберігати, складати й інвестувати збереження в капітальні товари - будівлі, споруди та устаткування, які використовували для збільшення продуктивної (виробничої) потужності в майбутньому. Ваш час, затрачений на навчання і здобуття певної спеціальності, що дасть у майбутньому змогу працювати за фахом, є альтернативою вартості, яку Ви могли б виробити за цей час.

Беручи до уваги обмеженість ресурсів, важливо досягну максимально можливого задоволення власних потреб з використання. Звідси - очевидна необхідність раціонального застосування цих ресурсів як важливої умови збільшення виробництва товарів. Вивчення цієї проблеми, обґрунтування можливостей для кращого використання наявного виробничого потенціалу аграрних підприємств в умовах ринкових відносин - важливий сегмент предмета дослідження економіки аграрних підприємств.