Економіка підприємств - Горбонос Ф.В. - 15.1. Товарно-грошові відносини і дія закону вартості

15.1. Товарно-грошові відносини і дія закону вартості

Продукція, що виробляє підприємство, реалізується переважно як товар, безпосередньо через купівлю-продаж на ринку (рис. 15.1).

Рис. 15.1. Схема взаємовідносин виробника і споживача на ринку

Товар - все те, що вироблено для обміну і за споживчою вартістю може задовольнити потреби покупця. Отже, для покупця важливою рисою є споживча вартість товару. Незважаючи на те, що всі товари за цією властивістю відрізняються один від одного, спільну основу для них становлять затрати людської праці, й за цією ознакою вони однорідні. Саме затрати людської праці в підсумку - той аргумент, який дає підстави обмінювати товари один на одного.

У процесі обміну товарів через ринок виникають суспільні товарні відносини між виробниками, котрі випускають аналогічну продукцію. Однак підприємства, що виробляють однотипний вид продукції, мають різний рівень оснащеності технікою, кваліфікацію кадрів, організацію виробництва та продуктивності праці. Тому на виробництво одного й того самого виду товару ними витрачається неоднаковий робочий час і на основі затрат складається різна індивідуальна собівартість. Вартість визначається не затратами живої й уречевленої праці, а масою затрат суспільно необхідного робочого часу. Тому індивідуальну собівартість завжди порівнюють зі суспільною вартістю, в якій втілені суспільно необхідні затрати часу, що склалися в умовах масового виробництва певного виду товару. В цих умовах обсяг суспільно необхідного робочого часу з розрахунку на одиницю товару змінюється залежно від зміни рівня продуктивності праці.

Суспільно необхідні затрати формуються в процесі конкуренції товаровиробників. І кожен виробник може порівняти власні індивідуальні затрати з суспільно необхідними, які слугують своєрідним суспільним нормативом, що виявляється в процесі обміну на ринку, і в який товаровиробники повинні вкладатися. Затрати, більші від суспільно необхідних, на ринку не визнаються. Покупець ніколи не заплатить дорожче за пшеницю товаровиробникові в якого більша індивідуальна вартість (ціна), якщо поряд продається така сама за якістю пшениця з нижчою ціною (меншими затратами). У цьому й виявляється суть закону вартості, який регулює зв'язки між товаровиробниками на основі порівняння суспільно необхідних затрат праці на виробництво товару з індивідуальними.

Товарний характер відносин не обмежується процесом порівняння однотипних товарів. а виявляється через обмін та одержання окремими особами або підприємствами необхідних їм різних товарів. Усе це відбувається за впливу закону вартості, основний зміст якого - еквівалентність обміну безпосередньо через торгівлю, де особливим товаром є гроші. Маючи статус всезагального еквівалента, гроші можуть обмінюватися на будь-який товар безпосередньо, а відносини між учасниками такого обміну набувають форми товарно-грошових.

Товарно-грошові відносини притаманні кожній економічній формації і відіграють надзвичайно важливу роль в економіці країни загалом і підприємств зокрема. В умовах активної дії товарно-грошових відносин для сільськогосподарского підприємства важливо не лише забезпечити умови для вирощування високого урожаю і зібрати його, а й зберегти його, підготувати до реалізації й вигідно продати.

Аграрні підприємства збувають вироблену продукцію заготівельним державним організаціям і переробним підприємствам, посередницьким структурам і споживчій кооперації, іншим споживачам. Реалізаційна ціна здебільшого залежить від попиту та пропозиції, хоча часто діє суб'єктивний чинник не на користь сільськогосподарського виробника. На ринку останній, використовуючи вплив товарно-грошових відносин, закуповує для себе засоби виробництва промислового походження і необхідні матеріальні ресурси. Використання товарно-грошових відносин неабияк сприяє аграрним підприємствам у розширенні економічної самостійності, посилює їх зацікавленість і відповідальність за кінцеві результати, дає змогу і простір господарювати на засадах госпрозрахунку і самофінансування.

В умовах стабільної економіки закон вартості значно впливає на весь процес суспільного виробництва, виконуючи функцію перерозподілу суспільної праці та її результатів між галузями товарного виробництва. Механізм його дії виявляється через коливання ринкових цін та їх відхилення від суспільної вартості. При цьому ціна на товар мала б збігатися з його вартістю лише тоді, коли існує рівність попиту та пропозиції і виробництво товару платоспроможне.

Якщо немає такої відповідності, відхилення ціни від вартості відповідно впливає на зміну попиту та пропозиції, у зв'язку з чим відбувається перерозподіл праці та засобів між різними галузями. Зниження ціни проти рівня вартості спричиняє скорочення його виробництва і, навпаки, переважання ціни над вартістю стимулює виробництво.

Отже, відхилення ціни від вартості товару відбувається не за бажанням товаровиробників, а регулюється законом вартості, який у кінцевому підсумку стає механізмом регулювання суспільного виробництва.