Інформаційні системи і технології в банках - Страхарчук А.Я. - 5.1.2. Історичні передумови виникнення платіжних карток

Практика проведення розрахунків за платіжними картками доводить, що використання картки значно спрощує процес купівлі товару чи послуги, а також забезпечує збереження та захист заощаджень.

Першими виникли кредитні картки, які не були ще ні банківськими, ні пластиковими. їхнє значення полягало в тому, щоб підтверджувати кредитоспроможність власника картки за межами його банку. Такий засіб кредитування виник у Сполучених Штатах Америки на початку минулого століття, де споживчий кредит приватних осіб швидко розвивався. У 1914 році в США великі магазини, готелі, газові компанії та торговельні мережі видавали найбільш вигідним для себе клієнтам спеціальні клієнтські картки, що давали певні пільги, утримуючи ними клієнтів.

У 1928 році бостонська компанія Farrington Manufacturing виготовила перші металеві пластинки, на яких була карбована (ембосована) адреса власника та які видавались кредитоспроможним клієнтам. Продавець укладав таку пластинку в спеціальний механічний пристрій (імпринтер), і букви, які були викарбувані на ній, залишали відбиток на торговельному чеку (сліпі).

Ера сучасної кредитної картки почалася зі створення компанії Diners Club. Весною 1949 року Алфред Блумінгейл, Френк Макнамара і Ральф Снайдер створили новий тип карток. На відміну від карток торговельних і газових фірм, використання яких обмежувалось їхніми індустріями, нова картка мала стати універсальною і дозволила 6 держателю здійснювати покупки й оплачувати послуги в різноманітних торговельних закладах усієї країни. У 1950 році компанія Diners Club ввела в обіг платіжні картки, які приймали в оплату, за обслуговування в готелях і туристичних агентствах. Пізніше їх назвали картками туризму і розваг. Це була перша повномасштабна схема тристоронньої угоди за участі емітента картки, торговельних підприємств і держателів карток. У 1958 році аналогічну картку запропонувала компанія American Express.

Сьогодні Diners Club є однією з провідних компаній, які емітують розрахункові картки для людей, що люблять подорожувати (Т&Е). Картки приймають у 201 країні, у більш як 5 млн торговельних центрів, 470 тис. банкоматів. Картками користуються більше ніж 8 млн людей.

У 50-ті роки минулого століття понад 100 американських банків розпочали свої програми кредитних карток. Основним мотивом для цього була конкуренція з картками Diners Club і American Express. Банки розглядали картки як додаткову послугу клієнтам і не бачили тих величезних потенційних можливостей, які відкривали картки у сфері розрахунків і кредитування.

У 1966 році сталась подія, що мала великий вплив иа весь подальший хід розвитку карткових систем. Bank ofAmericard заснував організацію - Bank of Americard servicies corporation, у якій зосередились усі операції з картками Bank ofAmericard, але найважливішим було те, що нова компанія почала продавати ліцензії на випуск карток іншим банкам, що дало можливість тисячам дрібних банків прилучитись до карткового бізнесу. Вони отримували ноу-хау і ходові технічні засоби, але вимушені були поставити свої карткові операції під контроль Bank ofAmericard servicies corporation, яка встановила стандарти і визначила правила поводження з картками. До 1970-го вже більшість банків стали учасниками нової системи. До них приєднались і деякі великі закордонні банки, наприклад Barclay Bank (Великобританія).

Bank of Americard не вдалось монополізувати операції з картками на внутрішньому і міжнародних ринках. Коли корпорація була перейменована у Visa, банки учасники отримали велику автономію і, зокрема, право вказувати назву конкретного банку на лицьовому боці картки. На сході і північному сході США в 60-х pp. виникла низка регіональних асоціацій з випуску карток. На їхній основі 1967 року була заснована Interbank Card Association - ІСА, яка об'єднала велику кількість банків і стала другою (поряд із Bank ofAmericard) найбільшою загальнонаціональною асоціацією банківських кредитних карток. Цю асоціацію вирізняло те, що її учасники на перших порах мали велику самостійність у вирішенні оперативних питань. Пізніше, однак, настала неминуча стандартизація і централізація контролю. Банки перейшли до випуску єдиної картки Master Charge. У 1970 році три четверті учасників Interbank Card випускало цю картку.

Наступні десятиліття пройшли під знаком гострого суперництва двох карткових гігантів - Visa і Master Charge. Остання 1970 року була перейменована в Master Card.

Паралельно з розвитком американського ринку йшла й інтернаціоналізація карткових операцій. Вона почалася ще 1951 року, коли Diners Club видала першу ліцензію на використання свого імені і схем у Великобританії. Приблизно в той же час Британська асоціація готелів і ресторанів почала випускати кредитну картку BHR, що не була банківською, а універсальною карткою. У 1965 році ця система об'єдналася зі своїм шведським конкурентом Rikskort і заснувала компанію EuroCard International зі штаб-квартирою у Швеції.

У 1988 році компанія Master Card підписала історичну угоду про співпрацю з EuroCard International, перейменованої згодом в EuroPay (EuroPay International). Цей крок дозволив Master Card значно розширити кількість торговельних підприємств у системі і сферу застосування карток, що посилило її конкурентні позиції на європейському ринку та в інших частинах світу.

Компанія EuroPay була створена у вересні 1992 року внаслідок злиття трьох компаній - EuroCard International, Eurocheque International і Eurocheque International Holdings. У капіталі компанії брали участь фінансові інститути 22 країн Європи. Вона спеціалізувалась на наданні учасникам платіжних послуг із розрахунків банківськими картками і єврочеками. Угода з Master Card створила об'єднану платіжну інфраструктуру, що охоплює банки, підприємства торгівлі, банківські автомати і електронні термінали.

Компанії MasterCard International та EuroPay International 2001 року домовилися про злиття. Так була створена найбільша у світі мережа з випуску і обслуговування дебетових карток. У секторі кредитних карток MasterCard, як і раніше, залишиться на другому місці після Visa International, однак союз із EuroPay дозволить їй істотно наблизитися до свого основного конкурента.

У 1970-х роках француз Ролан Морено винайшов смарт-картку, тобто картку з мікросхемою. Вона є значно досконалішою та потужнішою, аніж картка з магнітною смугою, яку до того використовували платіжні системи.

Поряд із французькою системою на базі смарт-карток у низці європейських країн було впроваджено ще більше ніж 10 платіжних систем, зокрема Geld-Karte в Німеччині (50 млн карток), Chipknip у Нідерландах (13,7 мли карток), Proton у Бельгії (6,3 млн карток) та інші.

Конкурентна боротьба між платіжними системами розгорталась не тільки в Європі.

В Японії, наприклад, незважаючи на активні спроби Visa та MasterCard завоювати цей ринок, вони програли карткам JCB. Загальна кількість власників цих карток 1980 року була майже удвічі більшою, ніж випущені в Яаонїі Visa та MasterCard, разом узяті.

У1981 році JCB запровадила програму міжнародного розвитку. Картки JCB спершу емітували в Гонконзі в 1985-му. В 90-х роках компанія продовжувала експансію на світовий картковий ринок. Випущено 38 млн карток, які приймають більш як 5,3 млн торговельних закладів.

На сьогодні до найбільших міжнародних компаній, що об'єднали велике число кредитних організацій різних країн, належать Visa International, EuroCard/MasterCard і American Express.

Для того, щоб стати емітентом однієї з перерахованих карток, банк або інша кредитна організація повинні стати членом будь-якої з цих організацій.

Загалом на картки платіжної системи Visa сьогодні припадає 57,2% обсягу операцій, EuroCard/MasterCard - 26%, American Express - 13%, Diners Club - 1,7%, JCB - 1,8%.