Інформаційні системи і технології в банках - Страхарчук А.Я. - 5.1.4. Переваги платіжних карток над готівкою та чеками

З розвитком карткових систем виникли різноманітні види платіжних карток, які відрізняються призначенням, функціональними і технічними характеристиками.

З огляду на сучасні тенденції ринку і розуміння суті картки, як ключа доступу до всіх послуг, що надає банк, перш за все, слід зосередити увагу на таких ознаках, як схема використання, технологічне вирішення картки, спосіб нанесення ідентифікаційної інформації та тип договірної схеми (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Класифікація платіжних карток

Отже, картки можна поділити за способом нанесення ідентифікаційної інформації (ім'я власника картки, номер картки, термін дії картки тощо). Ця інформація може бути нанесена рельєфним шрифтом (видавлена) спеціальним апаратом ембосером (embosser), і тоді картка називається ембосованою. На неембосованих картках ідентифікаційну інформацію випалюють, і зазвичай ці картки призначені тільки для електронного використання (наприклад, Vise Electron - рис. 5.2).

За технологічним виготовленням картки як носія електронної інформації їх можна поділити на картки з магнітною смугою і картки з чіпом, або смарт-картки.

Картки з магнітною смугою мають на звороті магнітну смугу, де записані дані для ідентифікації особи власника картки під час її використання в банківських автоматах та електронних терміналах торговельних закладів. Картка з мікросхемою була винайдена у Франції 1974 року і набула поширення в цій країні і за кордоном. Вбудована в картку мікросхема (чіп) складається із запам'ятовувальних пристроїв для збереження інформації та процесора, який є комп'ютером і здатний обробляти інформацію, записану в запам'ятовувальних пристроях. Ці мікропроцесори постійно вдосконалюються для розширення функціональних можливостей картки і підвищення її надійності. Такі картки називають також "інтелектуальними" картками, або смарт-картками.

Картка з мікросхемою має чимало переваг перед карткою з магнітною смугою:

• якщо картка з магнітною смугою є лише пасивним засобом збереження інформації, то картка з мікросхемою може реагувати і записувати у свою пам'ять інформацію про попередньо виконані трансакції;

• інформаційні можливості смарт-картки значно ширші, ніж у карток із магнітною смугою;

• можливість оперативного поновлення даних у пам'яті мікропроцесора;

• можливість використання таких карток одночасно і для інших цілей (посвідчення особи чи паспорт, посвідчення на право управління автомобілем, медична картка, соціальна картка, бензинова тощо).

За схемою використання банківські картки поділяються на кредитні, дебетові та електронні гаманці.

Банківські кредитні картки призначені для купівлі товарів із використанням банківського кредиту, а також для отримання авансів у готівковій формі. Кожний фінансовий заклад установлює свої правила, що визначають можливість одержання кредиту. У деяких системах банківську кредитну картку можна застосовувати для пільгової оплати окремих видів послуг (наприклад, телефонних розмов), а також для отримання грошей у банківських автоматах. Кредитні картки випускають у широких масштабах для

платоспроможних споживачів, і вони є для них засобом самоідентифікації (рис. 5.3).

Банківські кредитні картки можна поділити на три категорії за типом погашення заборгованості, встановлення доступного балансу і за способом бухгалтерського обліку операцій із карткою:

• розрахункові (charge) картки;

• револьверні кредитні;

• револьверні овердрафтні.

Розрахункова картка - це картка багатоцільового призначення,

зокрема - для керування поточним рахунком. Від дебетової картки й електронного гаманця розрахункова картка відрізняється тим, що:

• розрахункова картка не містить інформації про залишок розрахункового рахунку. Тому всі платежі виконуються в режимі on-line;

• гарантією платежу за розрахунковою карткою є банк, тому після авторизації клієнта (визначення доступності грошей на рахунку) і підтвердження покупки сума її з поточного рахунку перераховується на особовий рахунок (блокується) і не бере участі в наступних авторизаціях;

• розрахункова картка розрахована на платежі середніми і великими сумами, тому платежі проводяться в режимі on-line; це не виключає можливості використання картки для платежів малими сумами;

• для всіх операцій використовується PIN-код;

• на залишок рахунку нараховуються проценти. Використання таких карток дає переваги всім учасникам платіжної

системи.

Револьверна кредитна картка відрізняється від розрахункової лише однією властивістю - револьверністю кредиту, тобто його відновлюваністю і відсутністю вимог його повного погашення. Доступний баланс коштів установлюється рівним сумі залишку на картковому рахунку і сумі кредитного ліміту.

Різновид карткового кредитування - надання позик корпоративним клієнтам. На бажання клієнта банк розраховує та встановлює ліміт

кредитування підприємства, яким підприємство може скористатися в будь-який момент, розподіливши його на корпоративні картки своїх працівників.

Згідно з багатьма прогнозами кредитні картки стануть невід'ємною частиною майбутньої системи платежів і вийдуть далеко за рамки своєї традиційної кредитної ролі.

Дебетова картка пов'язана зі спеціальним рахунком у банку (картковий рахунок) з індивідуальними даними користувача. Оскільки емітентом дебетової картки є банк, то в разі її емісії гроші клієнта заносяться на рахунок картки клієнта в банку-емітенті. Розміщені на цьому рахунку гроші зберігають у банку-емітенті свою належність конкретному власникові.

Дебетову картку називають також карткою готівкових коштів, або карткою активів, і вона має такі характеристики своїх особливостей і функцій:

• дебетова картка - це картка, на якій є прізвище та ім'я її власника як клієнта певної фінансової установи, де він має на рахунку грошові кошти; тут можуть бути також зазначені види операцій, що їх виконують за цим рахунком;

• дебетова картка має магнітне кодування і зчитується ЕОМ. Це зручний інструмент для проведення автоматизованих платіжних операцій за допомогою терміналів;

• дебетова картка є для власника зручним засобом виконання платіжних операцій шляхом прямого зменшення розмірів його фінансових активів замість збільшення зобов'язань чи боргу;

• дебетова картка з відповідною системою зв'язку є потенційно можливою заміною готівкових коштів або звичайних чеків у багатьох платіжних операціях у сфері індивідуальних розрахунків.

Дебетова картка, з юридичного погляду, може стати кредитною, якщо її наділити будь-якою специфічною рисою кредиту (наприклад, можливістю надання кредитного овердрафту). Таким чином, дебетові картки потенційно можуть задовольняти велику різноманітність споживчих потреб.

Як кредитні, так і дебетові картки за способом використання можуть бути індивідуальними і корпоративними. Індивідуальні картки видають окремим клієнтам банку, і вони можуть бути "стандартними" або "золотими". Останні призначені для осіб із високою кредитоспроможністю і передбачають пільги для користувачів. Корпоративну картку видається організації, яка на основі такої картки може видати індивідуальні картки вибраним особам (керівникам або просто цінним співробітникам). їм відкривають персональні рахунки, "прив'язані" до корпоративного карткового рахунку. Відповідальність перед банком за корпоративним рахунком несе організація, а не власники індивідуальних корпоративних карток. Корпоративні картки, що

дозволяють здійснювати операції платежу за товари і послуги, можуть мати кілька різновидів реалізації. Доцільно виділити два основні варіанти: картка підзвітної особи і картка керування розрахунковим рахунком.

Корпоративні картки звичайно використовують для одержання готівкових коштів на господарські потреби, безготівкових розрахунків у закладах торгівлі, на автозаправних станціях, у закладах сфери послуг.

Особливо ефективною для банку є емісія корпоративних карток для організацій, що видають велику кількість підзвітних сум для різних цілей, що забезпечує за мінімальних вкладень великий стабільний оборот за картками і, отже, великий розмір комісійних.

Електронні гаманці - це картки, що призначені для оплати різноманітних товарів або послуг у багатьох закладах торгівлі та сфери послуг. Потенційно їх можна використовувати як в одній країні, так і в міжнародних масштабах, але іноді їх використання обмежується певним регіоном. Платіжна спроможність таких карток зумовлена певною сумою, яку власник картки попередньо вносить емітентові цієї картки або його агентові. Кошти можна вносити безпосередньо на картку готівкою або з використанням депозитного рахунку власника картки. Надається можливість багаторазового "завантаження" електронного гаманця.

Можливі два основні варіанти електронного гаманця: індивідуальний і анонімний.

Використання цих карток дає переваги всім учасникам карткової технології:

• користувач "гаманця" зменшує кількість готівкових грошей, які носить із собою, зменшується час обслуговування в торгівлі та сфері послуг;

• підприємства торгівлі чи сфери послуг зменшують витрати на роботу з готівкою, інкасацію, зменшують витрати, що пов'язані із зловживанням персоналу, зменшують ризик неоплаченого кредиту через брак коштів на рахунку власника картки (немає ризику, що пізніше платіж буде визнаний недійсним);

• для банку-емітента електронний гаманець є засобом залучення грошових коштів, еквівалентним залученню вкладів фізичних осіб. Зменшуються витрати на роботу з готівкою і дається можливість отримання прибутку від послуг щодо завантаження "гаманця" і його використання;

• для національної платіжної системи використання електронного гаманця для масових дрібних платежів зменшує потребу в готівкових коштах і затрати, що пов'язані з їх виготовленням і використанням.

На поточний момент електронні гаманці ще не набули істотного поширення в жодній державі світу, однак у багатьох країнах розгортаються експериментальні проекти щодо запровадження кількох різних схем організації такої системи. Передбачається, що, незалежно від вибору остаточної схеми функціонування "електронних гаманців", вони поступово замінюватимуть готівку в разі виконання дрібних індивідуальних (таких, що не повторюються) платежів.

Кредитні та дебетові картки можуть існувати як на основі платіжних карток із магнітною смугою, так і на основі карток із мікросхемою, але електронний гаманець може бути реалізований лише у формі смарт-картки. Більшість емітентів замінюють картки з магнітною смугою на картки з мікросхемою, щоб усі види карткових послуг (кредитні, дебетові та електронного гаманця) можна було надавати з використанням однієї картки.

Важливою класифікаційною характеристикою є тип договірної схеми, за якою картки поділяються на персоніфіковані і неперсоніфіковані, або передоплачені (рис. 5.4).

Рис. 5.4. Персоніфікована картка АКБ "Надра"

Персоніфіковані - картки, що містять реквізити, які дають змогу візуально або з використанням документів, що посвідчують особу, ідентифікувати її власника, і прикріплюються до окремого карткового рахунку. Передоплачена платіжна картка - заздалегідь випущена емітентом платіжна картка, яка дає змогу її держателю виконувати операції в межах попередньо внесених (сплачених) коштів, що обліковуються на окремому картрахунку клієнта або консолідованому рахунку банку. Передоплачена картка може бути фіксованого номіналу, що зазначається на картці. Тобто неперсоніфіковані передоплачені картки поділяють:

• на картки з відкриттям окремого рахунку - для юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців;

• картки з обліком коштів на консолідованому рахунку - лише для фізичних осіб (для зниження поточних витрат під час здійснення платежів окремими сумами та спрощення порядку видачі карток банками).

Також передоплачені картки поділяються на картки з поповненням і фіксованого номіналу, що поповненню не підлягають.

Банківські картки можна також поділити за платіжними системами чи асоціаціями карток (Card Associations), у межах яких відбувається обслуговування карток.

Найпоширенішими у світі є картки таких найбільших міжнародних платіжних систем: Visa, EuroCard/MasterCard і American Express (AMEX).

Певну картку може підтримувати й обслуговувати тільки одна платіжна система.

Визначимо особливість кредитних карток різних систем щодо поділу їх на класи. У Visa два основні класи - Classic і Gold. MasterCard - Standoff і Gold, American Express - Mass і Gold. Вибір кредитної картки того чи іншого класу істотно впливає на величину внесеного в разі одержанії я картки страхового депозиту. В іншому різниця між класами здебільшого зводиться до питання престижності. Крім основних класів, також можуть бути випущені картки класів Platinum, Silver, Basic та інших. Усередині кожного із зазначених класів картки можуть поділятися ще на низку підкласів.

З огляду на механізм розрахунків виділяють двосторонні і багатосторонні системи.

Двосторонні картки виникли на підставі двосторонніх угод між учасниками розрахунків, де власники карток можуть використовувати їх для купівлі товарів у закритих мережах, які контролює емітент карток (універмаги, бензоколонки тощо).

Натомість багатосторонні системи, що їх очолюють національні асоціації банківських карток, а також компанії, які виготовляють картки туризму та розваг (наприклад, American Express), надають власникам карток можливість купувати товари в кредит у різних торговельників та організацій сервісу, які визнають ці картки платіжним засобом. Картки цих систем дозволяють також отримувати касові аванси, користуватись автоматами для зняття готівки з банківського рахунку тощо.

5.1.4. Переваги платіжних карток над готівкою та чеками

Упровадження карткових платіжних систем стає економічно ефективним для всіх її учасників - держави, банків, процесингових центрів, підприємств торгівлі і сфери послуг, громадян (рис. 5.5).

Можна виокремити переваги, які отримують від використання платіжних карток учасники карткових платіжних систем - банк-еквайр і банк-емітент.

Рис. 5.5. Переваги від упровадження платіжних карток для користувачів послуг карткових платіжних систем

Банк-еквайр користується такими перевагами.

1. Джерела доходів еквайра: комісія за видавання готівки за картками; комісія, виплачувана торговельними закладами; комісія за обслуговування карток сторонніх емітентів.

2. Розвиток еквайрингу особливо вигідний: у туристичних і курортних центрах; у транспортних центрах; у промислових центрах; у великих містах із присутністю банків-емітентів. Вигідність зумовлена великою кількістю власників карток.

Банк-емітент отримує свої переваги.

1. Банк-емітент здійснює емісію карток і при цьому сам визначає технологічну! фінансову і маркетингову політику щодо них, у тому числі: вид карткового проекту, тип карток (мікропроцесорний або магнітні), термін дії, типи валют, процентні ставки і ліміти, комісійні, графічний дизайн карток.

2. Джерела доходів емітента:

• плата клієнта за видачу картки;

• комісія за обслуговування карткового рахунку;

• комісія з підприємства за обслуговування зарплатних проектів;

• використання в активних операціях залишків на карткових рахунках;

• комісія за здійснення клієнтами регулярних платежів (комунальні платежі);

• комісія за переказ коштів клієнтам;

• комісія за видачу готівки;

• надання додаткових послуг.

3. Види карткових проектів, реалізованих емітентом:

• зарплатні проекти;

• комунальні платежі;

• корпоративні картки;

• бензинові картки.

Спинимося детальніше на перевагах для користувачів карткових послуг у процесі реалізації емітентом карткових проектів.

Перевірений спосіб залучення великої кількості фізичних осіб у ролі клієнтів банку - переведення підприємств на виплату заробітної плати за платіжними картками (рис. 5.6).

Рис. 5.6. Класифікація переваг для учасників карткового зарплатного проекту

Основні статті доходу банку від зарплатного проекту - це доходи від розміщення залучених коштів, комісія від проходження коштів через картрахунки, оплата персоналізації карток.

Які переваги мають учасники під час реалізації проектів комунальних платежів та корпоративних проектів, показано на рис. 5.7,5.8.

Рис. 5.7. Класифікація переваг від реалізації проектів комунальних платежів

Рис. 5.8. Класифікація переваг від реалізації корпоративних проектів

Отже, переваги від упровадження карткових проектів для всіх користувачів та учасників - очевидні.