Інформаційні системи і технології в банках - Страхарчук А.Я. - 5.4.2.1. Еволюція Національної системи масових електронних платежів

5.4.2.1. Еволюція Національної системи масових електронних платежів

Сьогодні в Україні триває процес становлення національної платіжної системи. Цей процес триває досить довгий час і більшість українських банків обрали шлях, пов'язаний зі вступом до міжнародних платіжних систем Visa і/або EuroPay. На першому етапі розвитку банківських карткових технологій в Україні всі українські банки орієнтувалися на випуск карток для використання за кордоном та на еквайринг карток, емітованих іноземними банками. Цей варіант привабливий із погляду розширення територіальних кордонів використання платіжних продуктів, установлення нових зв'язків із міжнародними банками і, відповідно, підвищення іміджу банку. Водночас, цей варіант пов'язаний зі значними вимогами, що їх висувають міжнародні платіжні системи та які-часто є надто високими для наших молодих українських банків.

Ідея створення в Україні національної системи масових безготівкових платежів виникла більше ніж десять років тому, коли Національний банк України затвердив Концепцію системи електронних розрахунків за товари та послуги в Україні. Цей документ передбачав реалізацію концепції у два етапи. Перший - створення системи електронних платежів (СЕП НБУ) між юридичними особами. Другий - упровадження системи електронних розрахунків за участі фізичних осіб. Перший етап був досить швидко і успішно реалізований, і сьогодні Україна має, за оцінками більшості банкірів, одну з найефективніших систем електронних міжбанківських платежів у Європі. Другий етап почався з 1997 року, коли Національний банк України визначив створення в Україні платіжної системи за безготівковими розрахунками населення в торгівлі та сфері послуг як одне з пріоритетних завдань. Одним з основних напрямів побудови в Україні такої платіжної системи і стало створення Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП).

У червні 1997 року Національний банк України взяв на себе проектування і фінансування робіт зі створення Національної системи масових електронних платежів. Поставлена перед НСМЕП мета передбачала досягнення заміни 30-40% готівкового обороту на безготівковий за наявності близько 10 млн пунктів обслуговування національної платіжної картки (платіжних терміналів та банкоматів).

2002-й можна назвати роком становлення внутрішньодержавних міжбанківських платіжних систем - НСМЕП і УкрКарт. Протягом року вони зайняли свою нішу на ринку: десятки банків, ставши їхніми членами, почали досить швидко нарощувати обсяги емісії карток цих систем і розвивати інфраструктуру їх приймання. На розв'язання цієї проблеми була націлена розробка проектів "Програми розвитку масових безготівкових платежів в Україні" та "Концепції побудови інтегрованої національної платіжної системи".

Проте в 2003-2004 роках (зі зміною керівництва) політика Національного банку відносно НСМЕП змінилася. Національний банк відмовився від підтримки НСМЕП. Голова Національного банку на той час вважав, що система може існувати самостійно. Банки ж були зовсім протилежної думки. Вони оцінювали майбутнє НСМЕП скептично, особливо після втрати підтримки Національного банку. Розроблені проекти так і не були вчасно прийняті. У засобах масової інформації циркулювали до 2004 року чутки про неефективність упровадження НСМЕП та переваги карток міжнародних платіжних систем.

Отже, брак до останнього часу чіткої координації зусиль банків на українському ринку платіжних карток призвів до створення та функціонування не сумісних між собою платіжних систем, що дезорієнтує та відштовхує масового користувача (як банки, так і потенційних держателів платіжних карток) цих послуг, суттєво гальмує розвиток ринку платіжних карток, зменшує прибутки та значно збільшує інвестиційні вкладення учасників платіжних систем. Розвиток ринку платіжних карток стримує невирішеність проблеми сумісності платіжних карток, термінального обладнання та відсутність єдиної національної картки.

Сьогодні Національний банк України докладає значних зусиль і коштів для розроблення та широкомасштабного впровадження НСМЕП. Він був і залишається розрахунковим банком для НСМЕП, забезпечує роботу процесингових центрів системи, сприяє впровадженню термінального обладнання тощо. Центральний банк України прийняв курс на розвиток Системи масових електронних платежів, ураховуючи всі переваги наявності національної платіжної картки в інфраструктурі платіжної системи України.

Про це свідчать і основні спеціальні законодавчі та нормативні акти України, що стали правовою основою для розробки, впровадження та функціонування НСМЕП:

1. Правила Національної системи масових електронних платежів, що затверджені постановою Правління Національного банку України від 10 грудня 2004 p., № 620, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 11 січня 2005 р. за № 25/10305.

2. Положення про здійснення Національним банком України вза-єморозрахунків за операціями із застосуванням платіжних карток Національної системи масових електронних платежів, що затверджене постановою № 424 Правління Національного банку України від 11 листопада 2005 р.

3. Постанова Правління Національного банку України від 26 жовтня 2004 р. за N° 512 "Про завершення впровадження пілотного проекту і перехід Національної системи масових електронних платежів до промислової експлуатації".

4. Постанова Правління Національного банку України від 14 травня 2002 р. № 177 "Про прискорення впровадження НСМЕП у банківських установах України".

5. Програма розвитку Національної системи масових електронних платежів на 2006-2008 роки, затверджена постановою Правління Національного банку України від ЗО березня 2006 p., № 121.

6. Концепція поширення безготівкових розрахунків із використанням спеціальних платіжних засобів, схвалена постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 26 травня 2006 p., W> 753.