Економіка підприємства - Гринчуцький В.І. - 5.1. Товарне виробництво і ринок

План

5.1. Товарне виробництво і ринок.

5.2. Державне регулювання ринку (економіки).

5.3. Суб'єкти і види підприємницької діяльності.

5.4. Мале підприємництво.

5.5. Державна підтримка малого підприємництва.

5.1. Товарне виробництво і ринок

Під товарним виробництвом розуміється таке виробництво, за якого продукти виробляються для продажу, а зв'язок виробників і споживачів здійснюється за допомогою ринку. Умовою, необхідною для виникнення товарного виробництва, є суспільний розподіл праці. Етапи розвитку товарного виробництва пов'язані з розвитком обміну, ринку. Виділяють такі типи ринку: нерозвинутий, вільний, регульований, деформований. Кожному типу ринку відповідає особлива модель товарного виробництва:

o товарне виробництво нерозвинутого ринку;

o товарне виробництво вільного ринку;

o товарне виробництво регульованого ринку;

o товарне виробництво деформованого ринку.

Ринок - це саморегульована, заснована на економічній свободі система відносин між продавцем і покупцем з приводу обміну, купівлі-продажу товарів (послуг). Основними елементами ринкового механізму є ціна, попит і пропозиція. Співвідношення попиту і пропозиції визначає ціну товару на ринку. Закон попиту відображає залежність між відносною ціною на товар і величиною попиту на нього: зростання попиту впливає на зниження ціни, а його скорочення сприяє зростанню цін на ринку.

Складовою частиною ринкової економіки є конкуренція - основний механізм формування господарських пропорцій, спрямований на створення найсприятливіших умов збуту продукції і максимальне задоволення потреб (табл. 5.1).

Ринок володіє складною структурою, системою безлічі різноманітних спеціалізованих ринків.

Існують різні їх класифікації залежно від обраного критерію (табл. 5.2).

Таблиця 5.1. Характеристика основних типів конкуренції і ринку

Таблиця 5.2. Класифікація ринків за характером об'єкту товарообміну

За відношенням до суб'єкта ринкових відносин розрізняють ринок продавця, ринок покупця і ринок посередницьких операцій (ринок проміжних продавців). За географічною ознакою виділяють внутрішній (національний ринок, що підрозділяється на регіональні, місцеві ринки тощо) і зовнішній (світовий, прикордонний тощо). За характером продажу ринки поділяються на гуртові і роздрібні.

За галузевою ознакою виділяють:

o ринок сировини (вугілля, нафта, газ, деревина тощо);

o ринок продовольства (зерно, риба, м'ясо тощо);

o ринок машинобудування (автомобілі, машини тощо) й інші галузеві ринки.

Через специфіку товарів, які виробляються (складність, тривалість виготовлення тощо), віддаленості продавців і покупців один від одного, можливості затримки в оплаті поставлених товарів кожний ринок повинен мати в розпорядженні відповідну інфраструктуру - систему спеціалізованих організацій. Інфраструктура ринку включає кредитну систему, систему біржової торгівлі, сукупність самостійних підприємств гуртової й роздрібної торгівлі.

Кредитна система складається з банківської системи, страхових компаній, фондів профспілок та інших організацій. Першим елементом банківської системи є центральний банк, другим - комерційні, іпотечні, інноваційні, інвестиційні та інші банки.

Біржа - це організований гуртовий ринок, діючий аукціон на купівлю продаж товарів, цінних паперів і валюти. Вона діє на основі статуту під керівництвом біржового комітету. Клієнтами біржі можуть бути фізичні особи, торгово-промислові корпорації і кредитно-фінансові інститути. Біржі бувають товарними (спеціалізованими за продуктами і універсальними), фондовими (за операціями з цінними паперами), валютними (для купівлі продажу національної валюти). Крім біржової торгівлі, товарний ринок обслуговується мережею самостійних підприємств гуртової і роздрібної торгівлі, що використовують різні організаційні форми (ярмарки, аукціони, виставки-продажі тощо).

Як і будь-яка реально функціонуюча система, ринок володіє певними перевагами і недоліками. Основні переваги ринкової економіки:

o ефективний розподіл і використання ресурсів для виробництва необхідних суспільству товарів і послуг;

o високий ступінь гнучкості і адаптації виробництва до умов, які змінюються;

o впровадження досягнень науки і техніки у виробництво;

o свобода вибору і дій підприємців та споживачів;

o здатність до задоволення різноманітних потреб, підвищення якості продукції;

o відносно швидке відновлення порушеної економічної рівноваги. Основні недоліки ринку:

o відсутність стимулів для виробництва товарів і послуг колективного і суспільного користування;

o відсутність механізму захисту навколишнього середовища від виробничої й інших видів діяльності;

o нездатність збереження невідтворних ресурсів;

o відсутність гарантій зайнятості населення;

o відсутність механізму фінансування розвитку фундаментальних і прикладних досліджень у науці;

o нестабільність розвитку та схильність до інфляційних процесів. Існування проблем, рішення яких у рамках стихійних ринкових

відносин неможливе, зумовлює значущість державних інститутів у розвитку національної економіки. Держава покликана всебічно сприяти створенню нормальних умов для функціонування ринкових механізмів і доповнювати їх елементами, що дають можливість вирішувати ті завдання, з якими ринок не справляється.

Сучасний ринок характеризується, з одного боку, концентрацією капіталу і розвитком корпоративних форм організації бізнесу, а з іншого - збереженням безлічі дрібних товаровиробників з властивим їм духом підприємництва, гнучкістю і адаптацією. Інтенсивно розвивається важлива складова ринку - ринок інформації.