Економіка підприємства - Ковальчук І.В. - Тема 15. Банкрутство і ліквідація підприємства

Нормативна база

1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-ІУ.

2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-ІУ.

3. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у редакції Закону України від 30 червня 1999 р. № 784-ХІІ.

4. Закон України "Про захист економічної конкуренції" від 11 січня 2001 р. № 2210-ІП.

5. Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 р. № 2181-ІП.

6. Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств, затверджене рішенням ДКЦПФР від 30 грудня 1998 р. № 221.

7. Методичні рекомендації про порядок реорганізації, реструктуризації комерційних банків, затверджені постановою Правління НБУ від 19 жовтня 2000 р. № 395.

8. Методичні рекомендації з виявлення ознак неплатоспроможності підприємства й ознак дій з приховування банкрутства або доведення до банкрутства, затверджені наказом Міністерства економіки України від 17 січня 2001 р. № 10.

15.1. Економічна безпека підприємства як передумова здійснення ефективної господарської діяльності

В умовах перехідної і ринкової економіки підприємства господарська діяльність підприємств є значною мірою ризикованою, оскільки здійснюється під постійним впливом несприятливих зовнішніх і внутрішніх чинників, які можуть призвести до кризової ситуації і, можливо, навіть до вимушеного припинення діяльності. На сьогодні для більшості українських підприємств характерним є більш-менш однакове коло проблем:

- мінливість економічного середовища, в якому вони існують;

- втрата традиційних ринків збуту власної продукції;

- нестабільність правового поля;

- постійні новації в системі оподаткування тощо.

За цих умов, хоча проблема здійснення ефективної господарської діяльності є основною (базовою) і центральною для економіки підприємства в довгостроковому періоді, серед поточних питань (питань першого рівня), які потрібно вирішувати щодня, має бути проблема утримання підприємства у стані рівноваги, успішне вирішення якої можливе через використання основних засад економічної безпеки підприємства як суб'єкта господарювання, як відкритої системи, що дів у складному економічному середовищі.

Метою успішного менеджменту є запобігання виникненню кризових ситуацій на підприємстві, які б могли призвести до погіршення його стану, втрати ринкових позицій і виведення зі стану рівноваги. Така діяльність має здійснюватися на основі

знання економічних механізмів діяльності підприємств та з урахуванням існуючих внутрішніх і зовнішніх загроз економічній безпеці підприємства. Рівень економічної безпеки підприємства визначається тим, наскільки ефективно його менеджмент може уникати загроз і ліквідовувати наслідки дії негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.

Економічна безпека - це стан рівноваги підприємства, за якого підприємство стабільно функціонує і здійснює господарську діяльність. Головна мета економічної безпеки - утримання підприємства у стані рівноваги і гармонійної взаємодії із зовнішнім середовищем, гарантування стабільного функціонування й уникнення можливих загроз, створення основ для ефективного ведення господарської діяльності.

Основні складові економічної безпеки підприємства, наведені на рис. 15.1, окреслюють напрямки, в яких має здійснюватися діяльність на підприємстві та які мають постійно відстежуватися і контролюватися для забезпечення його економічної безпеки.

У разі, коли порушуються пропорції між складовими економічної безпеки і рівень рівноваги, підприємство може опинитися у кризовій ситуації.

Чинники, які зумовлюють кризовий розвиток підприємства, наведені в табл. 15.1, поділяються на дві основні групи:

- незалежні від діяльності підприємства (зовнішні);

- обумовлені діяльністю підприємства (внутрішні).

Основною складовою кризового стану підприємства є фінансова криза. Фінансова криза - фаза розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини, що виникають на підприємстві, неспроможність підприємства здійснювати фінансове забезпечення поточної діяльності, це загроза неплатоспроможності й банкрутства.

Сигналами кризової ситуації є: спад попиту на продукцію; втрата покупців; зменшення обсягів реалізації продукції; різке зростання поточних витрат; збитковість окремих видів продукції; зниження доходу і прибутку підприємства; зменшення обсягів виробництва і рівня використання виробничих потуж-

Рис. 15.1. Складові економічної безпеки підприємства

ностей; погіршення структури оборотних коштів (за рахунок зростання низьколіквідних активів) та ін.

З метою недопущення кризового стану підприємства мають застосовувати інструментарій діагностики банкрутства. По-перше, на підприємстві має бути створена ефективна система управління ризиками, яка передбачає їх ідентифікацію, оцінку, нейтралізацію і вживання заходів щодо їх недопущення в майбутньому. З метою своєчасної ідентифікації чинників, які сигналізують про той чи інший напрям розвитку підприємства, вжиття превентивних заходів доцільно впроваджувати систему раннього попередження та реагування. До основних завдань системи належить моніторинг фінансового стану підприємства, перманентна оцінка ймовірності банкрутства та розроблення комплексу антикризових заходів (табл. 15.1).

Нині існує декілька методик оцінки ймовірності фінансової кризи (банкрутства) підприємства, одні з них ґрунтуються на однофакторному аналізі показників фінансової звітності підприємства або на бальній системі оцінювання з визначенням індексу (класу) ризиковості фінансового стану підприємства. Інші методики ґрунтуються на дискримінантному аналізі із застосуванням емпірично-індуктивного способу дослідження і методів економічної статистики.