Економіка праці та соціально-трудові відносини - Гриньова B.M. - 5.3. Чинники оптимального збалансування та реалізації інтересів суб'єктів соціального партнерства

Ефективність збалансування та реалізації інтересів суб'єктів соціально-трудового партнерства багато в чому залежить від характеристик соціальної структури суспільства, основними з яких є такі:

— ступінь (кількісно-якісні характеристики) соціальної та економічної нерівності між членами суспільства;

— рівень соціальної мобільності в суспільстві, можливості переходу людини до іншої соціальної групи, наближення суспільства до ідеалу "однакових можливостей", "рівних стартових умов";

— можливості динамічної рівноваги між різними складовими соціальної структури;

— оптимальність кількісно-якісних пропорцій структури суспільства, необхідних для прогресивного розвитку економіки й поширення процесів демократизації, можуть стати однаковими, але необхідно їх поєднати, забезпечити певний баланс їх реалізації.

Соціальне партнерство одночасно є і результатом, і активним фактором формування громадянського суспільства, в якому різні соціальні групи, прошарки і класи зі своїми специфічними інтересами створюють організації, через які утворюють стійку соціальну спільноту, що забезпечує щільну та політичну стабільність у суспільстві. Соціальне партнерство уособлює відмову від будь-яких насильницьких, революційних методів вирішення соціальних протиріч і орієнтацію на еволюційний шлях розвитку суспільства. Соціальне партнерство заперечує диктатуру будь-якої особи, групи, класу й утверджує суспільний договір, угоду між членами суспільства як основу оптимальної реалізації прав й інтересів різних соціальних груп, прошарків, класів.

Система соціального партнерства має цілком визначене суспільне призначення: створення і діяльність певних органів, упровадження в життя гуманістичних ідей та принципів регулювання соціально-трудових і пов'язаних з ними економічних та політичних відносин, розробку, прийняття і реалізацію конкретних взаємовигідних рішень. Суспільне призначення соціального партнерства полягає також і в практичному втіленні узгодженої соціально орієнтованої політики, у сприянні врегулюванню соціальних конфліктів, подоланню кризових явищ, у кінцевому підсумку зростанню якості життя громадян країни в найширшому розумінні.

Для успішного виконання своїх суспільних функцій система соціального партнерства повинна включати такі елементи:

— сукупність постійних і тимчасових дво-, три- і багатосторонніх органів, що формуються представниками різних груп, прошарків, класів (у випадку соціально-трудового партнерства — найманих працівників та роботодавців), а також виконавчої влади, і взаємодіють на різних рівнях регулювання соціально-економічних відносин (національному, регіональному, галузевому, рівні підприємств та їхніх підрозділів);

— сукупність спільних документів (колективних договорів, угод, рішень, ухвал тощо), які схвалюються цими органами на основі взаємних консультацій, переговорів між зацікавленими сторонами і приймаються ними до виконання;

— відповідні традиції, форми взаємодії, співвідношення вказаних органів і порядок, послідовність розробки й виконання, пріоритетність документів, які ними приймаються.

При забезпеченні оптимального збалансування інтересів суб'єктів соціально-трудових відносин необхідно враховувати, що умови формування й розвитку системи соціального партнерства в Україні суттєво відрізняються від умов у інших країнах такими особливостями:

— Україна тривалий час була охоплена глибокою і гострою соціально-економічною кризою, яка вразила не лише економіку, а и усі соціальні та політичні інститути одночасно, що призводить до значних перешкод щодо стабілізації економічних процесів.

— ринкові відносини й інститути як необхідна умова широкого розвитку соціального партнерства лише формується в нашій країні. Соціальна орієнтація ринкової економіки є скоріше декларацією, ніж фактом;

— в Україні сформувалася вкрай поляризована соціальна структура, відбулося неприпустиме для цивілізованих країн майнове розшарування населення. Значна частка населення зневірилася у змінах на краще.

Запитання та завдання для самоконтролю
6.1. Сутність, функції та структура ринку праці
6.2. Сегментація ринку праці
6.3. Взаємозв'язок між попитом та пропозицією на робочу силу
6.4. Державне регулювання ринку праці
6.5. Особливості функціонування ринку праці в Харківській області
Запитання та завдання для самоконтролю
Тема 7. СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ЗАЙНЯТОСТІ
7.1. Соціально-економічна сутність зайнятості та її види
7.2. Причини, види та показники безробіття
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru