Підвищення ефективності обслуговування покупців ґрунтується значною мірою на спеціалізації роздрібних торгових підприємств. Спеціалізація магазинів, секцій, відділів і робочих місць здійснюється переважно за товарно-галузевою ознакою. її зміст полягає в обмеженні діяльності магазину, секції, відділу окремою групою (підгрупою) товарів з метою найбільш повного задоволення попиту споживачів та економії їх часу на пошук і придбання потрібних товарів.
Спеціалізація магазинів дозволяє зосередити асортимент товарів у порівняно невеликій кількості місць. При цьому асортимент такого магазину повинен повністю відповідати попиту населення в межах цієї групи товарів. Це призводить до того, що дотримується найважливіша умова купівлі-продажу—відповідність пропозиції товарів за обсягом та асортиментом конкретному сегменту попиту населення. Без такої відповідності не може здійснюватися купівля-продаж з належною економічною ефективністю (зростанням товарообороту і доходів) торгового підприємства та соціальним ефектом у вигляді економії часу покупців на пошук і придбання товарів.
Потреба спеціалізації магазинів значною мірою обумовлюється складним асортиментом окремих груп товарів. Поки що з різних причин практично неможливо створити такий магазин, асортимент товарів якого включав би всі види і різновиди. Через це, чим ширший і глибший асортимент товарів надходить на ринок, тим більше сегментується попит споживачів, і тоді потрібні спеціалізовані магазини. Оскільки обіг виробництва зростає і асортимент в умовах сегментації попиту населення змінюється, то і сам процес спеціалізації та переспеціалізації магазинів періодично повинен удосконалюватися. Отже, сприятливою умовою раціональної спеціалізації роздрібної торгової мережі є широкий асортимент товарів і сегментація ринку (попиту) та забезпечення конкурентоспроможності спеціалізованих магазинів.
З розвитком ринкової економіки процес спеціалізації магазинів повинен бути спрямований на споживача. Це можна порівняти зі спеціалізацією магазинів за ознакою споживчих комплексів. їх асортимент формується для задоволення попиту відповідного сегменту ринку (групи покупців, наприклад, жінок, дітей, молоді або за ознакою задоволення якоїсь потреби, наприклад, "все для дому"). Цей напрям спеціалізації магазинів вважається прогресивним, адже в його основі лежить відповідний сегмент попиту населення (групи людей), для задоволення якого формується відповідний асортимент товарів.
Зарубіжний досвід спеціалізації мережі магазинів свідчить про те, що період уніфікованого масового попиту на товари давно вижив себе. Індивідуальні запити покупців стали відігравати вирішальну роль при виборі товарів. Замість масового споживача з'являється новий принцип— "бажаний товар у бажаний час у бажаній кількості''. Основою для цього стає поділ споживачів на окремі групи. Перша група включає підлітків до 19 років, друга—молоді сім'ї, третя—людей похилого віку. В свою чергу, ринок для людей похилого віку також поділяється на сегменти.
Сегментація ринку обумовлює появу спеціалізованих секцій, відділів. Таким чином, процес спеціалізації є основою типізації магазинів. А через те, що основними ознаками типу магазину є асортимент і розмір торгової площі, спеціалізація і типізація магазинів утворюють єдиний процес поділу праці в роздрібній торговій мережі. Тип магазину призначається для обслуговування одного або декількох сегментів ринку. Практичне вирішення проблеми створення комплексної системи торгового обслуговування без економічно обґрунтованого проведення спеціалізації й типізації магазинів неможливе.
Важливим також є оптимальне співвідношення спеціалізації та універсалізації торгової мережі. Воно регулюється в основному соціально-економічною ефективністю, яка лежить в основі конкурентоспроможності торгового підприємства.
Пізнати об'єктивну закономірність спеціалізації в розвитку мережі магазинів і практично використати її можливо тільки шляхом досягнення відповідності суб'єктивної діяльності людей об'єктивним законам ринкової економіки.
Саме боротьба за покупця є рушійною силою і суттю процесу спеціалізації роздрібної торгової мережі.
Процес спеціалізації роздрібної торгової мережі є вихідним моментом для пізнання всього процесу розвитку структури галузі, в тому числі й розвитку оптової торгівлі та її зв'язків з промисловістю.
В умовах енергетичної кризи виникли спеціалізовані енергетичні магазини, які торгують високо-економічними джерелами освітлення та обігрівання житла, теплоізоляційними матеріалами, енергозберігаючим обладнанням.
На спеціалізацію роздрібної торгової мережі суттєво вплинули зміни соціально-демографічних процесів, структури споживчого попиту. З'являються магазини, їдальні для незаможних, які спеціалізуються на продажі продукції, що частково втратила свій товарний вигляд. Для обслуговування багатих покупців з'явились супермаркети-склади.
Поряд із товарною спеціалізацією роздрібної торгової мережі в умовах конкурентної боротьби в деяких магазинах здійснюється універсалізація асортименту товарів. Так, супермаркети організовують продаж іграшок, квітів, товарів для садово дів, друкованої продукції.
Слід відзначити, що універсалізація асортименту товарів також, по суті, є спеціалізацією їх продажу щодо сегментного ринку, але не на окремій групі, підгрупі, а на споживачі, на особливостях його попиту на певний комплекс товарів і послуг.
У боротьбі за покупця торгові підприємства повинні глибше вивчати потреби споживачів з метою найбільш повного задоволення їх попиту і водночас забезпечення собі потрібного прибутку.
1. Соціально-економічна характеристика роздрібного товарообороту
2. Сутність значення товарообороту підприємства як економічної категорії та показника діяльності
3. Склад і структура роздрібного товарообороту
Тема 5. Товарооборот роздрібних торгових підприємств
Підтема 1. Взаємозв'язок ринку споживчих товарів та товарообороту
1. Місце роздрібного товарообороту в процесі ринкових відносин
2. Основні тенденції розвитку товарообороту в умовах переходу до ринку
3. Класифікація товарообороту роздрібних торгових підприємств
4. Показники роздрібного товарообороту, їх взаємозв'язок та місце у плані економічного і соціального розвитку підприємства