Економічна злочинність в Україні - Кравчук С.Й. - 5.4. Причини та наслідки рейдерства для тіньової економічної діяльності

Зростання обсягів виробництва тіньового сектору економіки, перехід до нього деякої кількості підприємств відбувається, зокрема, внаслідок рейдерських операцій.

Проведений за останні три роки аналіз фактів рейдерства дає підстави зробити висновок, що воно базується на схемах створення штучної кредиторської заборгованості та легального набуття статусу міноритарного акціонера, їх використання для одержання відповідного судового рішення й привласнення майна за такою схемою:

підготовка до захоплення майна суб'єкта господарювання шляхом створення позицій та вивчення складу його власників, слабких і сильних сторін фінансово-економічної діяльності, визначення засобів впливу на її результати з метою створення підстав для майнових претензій та забезпечення правових підстав для підпорядкування об'єкта спрямувань власним інтересам шляхом блокування його активів та зміни управлінського і контролюючого апарату;

використання корумпованих зв'язків і недосконалого законодавства для одержання конфіденційної інформації у сфері фондового ринку та створення правових підстав для відчуження й управління майном господарюючого суб'єкта;

забезпечення правових підстав для фізичного вторгнення в адміністративні споруди суб'єкта господарювання, організації силової протидії власникам на основі відповідних судових рішень і за допомогою державних чи комерційних силових структур.

На сьогодні в країні створюються економічні умови для переходу генеруючих енергоустановок з державної у приватну власність. Першим етапом цього є придбання у власність управлінь будівництва АЕС, яким надаються державою значні кошти для будівництва нових енергоблоків. Тому ці об'єкти приваблюють окремих представників фінансового капіталу, які використовують рейдерські методи для придбання у власність контрольних пакетів акцій цих господарюючих суб'єктів. Для цього вони:

створюють підстави для майнових претензій до управління будівництва АЕС;

забезпечують правові підстави для підпорядкування цих управлінь шляхом управління їх активами і діяльністю;

здійснюють фізичне вторгнення в адміністративну споруду товариства;

- організовують силову протидію власникам.

Іншим об'єктом рейдерства в найближчій перспективі стануть обленерго. Поки що контрольні пакети акцій належать державі. В той же час продаж частки цих акцій може ініціювати процеси, що в перспективі будуть формувати передумови до появи рейдерства на підприємствах цієї галузі, які тривалий час є об'єктом сталого зацікавлення вітчизняних та іноземних комерційних структур. Аналіз за останніх п'ять років фінансового стану обленерго дають підстави зробити висновок про створення їх керівниками передумов до їх нерентабельності та збитковості. При цьому використання тіньових механізмів створення штучних передумов до банкрутства обленерго здійснюються з негласного сприяння керівництва енергокомпаній під впливом окремих київських комерційних структур, підконтрольних керівництву Мінпаливенерго України.

Названі процеси можуть свідчити про створення зацікавленими структурами передумов до придбання акцій підприємства за значно меншу ціну. Також існує реальна ймовірність участі в приватизації українських обленерго іноземних компаній через фондові ринки США шляхом придбання американських депозитарних розписок, випущених під акції обленерго, та часток інших акціонерів для утворення фондової бази з метою поглинання енергетичної компанії у випадку зняття мораторію на приватизацію.

Сприятливими чинниками при цьому можуть бути:

надані розпорядчими актами національної акціонерної компанії та регіональними акціонерними товариствами штучні переваги членам спостережених рад при прийнятті управлінських рішень на користь комерційних структур;

недоліки корпоративного законодавства, які використовуються службовими особами національних холдингових і регіональних енергетичних компаній для вимивання з енергетичного сектора економіки грошових коштів, формування надприбутків і зменшення фондів інноваційного розвитку підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Значну роль у рейдерстві відіграє корупція в судових органах, зниження законодавчих вимог до діяльності комерційних охоронних структур та недосконале чинне законодавство. Так, у 2005-2007 рр. у місцеві і господарські суди різних областей було спрямовано понад 25 позовних заяв, які стосувалися визнання недійсним факту приватизації ВАТ "Дніпропетровський центральний ринок" і були одним з елементів рейдерської атаки на цей об'єкт.

Важливим чинником рейдерства є зниження законодавчих вимог до діяльності комерційних охоронних структур, зокрема внаслідок відміни наказу МВС України "Про затвердження інструкції про порядок контролю за діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності (рішення Міністерства юстиції України від 26 липня 2004 р.), що надають послуги по охороні власності, охороні громадян, а також за діяльністю служб охорони підприємств і організацій усіх форм власності", який надавав право Державній службі охорони перевіряти ліцензовані охоронні структури.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" Державна служба охорони має право проводити лише планові перевірки ліцензованих охоронних структур та не частіше одного разу на рік (6). Натомість на централізованому обліку Державної служби охорони перебуває 27 ліцензованих охоронних структур, що здійснюють охорону чи беруть участь у силовому захопленні об'єктів нерухомості, право власності яких вирішується в судах.

Фізичне входження на підприємство — дія спірна, що межує із серйозними правопорушеннями. Ініціатори такої акції створюють собі юридичні гарантії за рахунок необхідних рішень суду і підтримки державної виконавчої служби. Оскільки процедура входження у Законі "Про виконавче провадження" не регламентована, вони керуються основами права, зокрема, ст. 19 Цивільного кодексу, що дозволяє самостійно обирати способи захисту своїх прав, в тому числі використання послуг охоронної фірми [2,5].

Якщо реалізується сценарій силового захоплення підприємства, то під час оцінки таких дій враховується, що рамки легітимності охоронних послуг фактично визначені однією умовою: вони не повинні прямо суперечити закону. Тому різне трактування законодавчих актів, об'єктивної сторони справи та наявності складу злочину зумовлює цілком протилежні судові рішення.

Наприклад, тілесні ушкодження (ст. ст. 121—129 Кримінального кодексу України), злочини проти власності (ст. ст. 185-187, 189, 192, 194-195 Кримінального кодексу України), протидія господарській діяльності (ст. ст. 206 Кримінального кодексу України), які можуть мати місце в ході рейдереької атаки, у залежності від ситуації і доказів можуть кваліфікуватися по-різному. До того ж наявність відповідного рішення суду й ст. 36 Кримінального кодексу про необхідну оборону (захищати можна не тільки себе, але й інших) можуть легітимізувати дії нападників і звільнити їх від відповідальності. Єдиними винятками у таких ситуаціях є лише вбивство (ст. 118 Кримінального кодексу України) і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (ст. 124 Кримінального кодексу України) при перевищенні межі необхідної оборони [і]. Оскільки цього, як правило, не допускається, то нападники взагалі уникають покарання.

Отже, базуючись на корупції у судових органах, зниженні законодавчих вимог до діяльності охоронних структур і недосконалому чинному законодавстві, та негативно впливаючи на економічну, соціальну і правову сфери, рейдерство формує серйозні загрози діяльності підприємницьких суб'єктів України. У зв'язку з цим, з метою підвищення ефективності правозастосовної діяльності правоохоронних органів, правового визначення потребують поняття "рейдерство" і "рейдер" та ознаки протиправного захоплення майна суб'єктів господарювання.

Також слід удосконалити законодавчу базу, що регламентує діяльність недержавних охоронних структур, зокрема в Закон "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" доцільно внести норму про те, що у випадку грубих порушень і участі в рейдерстві охоронна фірма позбавляється ліцензії. Крім того необхідно посилити відповідальність приватних охоронних фірм за участь у захопленні підприємств і на законодавчому рівні позбавити їх права використовувати в таких заходах позаштатних співробітників.

Важливим чинником запобігання протиправним схемам при поглинанні акціонерних товариств є розширення повноважень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, передбачених Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" щодо постійного моніторингу та контролю за прийнятими акціонерними товариствами рішеннями з питань, що стосуються придбання акцій, призначення керівних органів та проведення загальних зборів акціонерів [4].

Що ж стосується економічної злочинності, то, як бачимо із викладеного, основною причиною її виникнення є відсутність досконалих законів, а найбільш серйозним недоопрацюванням є "підштовхування" юридичних та фізичних осіб до приховування прибутків, які необхідно перераховувати до державного бюджету.