Економічна теорія - Мочерний С.В. - Еволюція товару та новітні тенденції розвитку товарного виробництва

Еволюція товару в XX ст.

Протягом цього століття відбувався розвиток товару, у діалектиці відносин конкретної і абстрактної, приватної і суспільної праці виникли якісно нові аспекти. У виробництві товарів (як і у двоїстому характері праці, споживчій вартості і вартості) сталися важливі кількісні та якісні зміни, зумовлені ускладненням технологічного способу виробництва, виникненням нових суспільних потреб, еволюцією типів і форм економічної власності тощо. Але їх майже не аналізують економісти, що є свідченням антиісторизму.

Ці процеси можна дослідити, спостерігаючи за виробництвом сучасного автомобіля, який став звичайним, поширеним видом товару. Нині у світі налічують понад 700 млн. легкових автомобілів, їх щорічне виробництво безперервно зростає. Деталі для автомобіля виготовляють до 100 галузей народного господарства. Автомобіль кінця XX ст. складається в середньому з 15 тис. деталей (у тому числі майже 1500 основних). У створенні його споживчої вартості беруть участь кілька тисяч видів конкретної праці. Гігантська концентрація виробництва, зростання рівня усуспільнення праці зумовлюють усе менше виявлення конкретної праці як приватної праці незалежного, економічно відокремленого товаровиробника. Могутня американська монополія "Дженерал моторз", що виробляє автомобілі, на початку 90-х років XX ст. мала до 40 тис. постачальників, а частка закупівель у сумі обігу становила приблизно 48 %. За таких умов зведення конкретних видів праці до абстрактної, визначення конкретної праці як суспільної відбувається через систему замовлень, контрактів, субпідрядів. "Дженерал моторз" встановлює з постачальниками тривалі виробничі зв'язки. Перетворення окремої деталі, вузла автомобіля на товар планується заздалегідь, набирає форми договору, а не відбувається звичайним шляхом повної та вільної конкуренції на ринку. Головна фірма контролює затрати виробництва відділень-постачальників, запроваджує для них обмежений комерційний розрахунок. Це підриває товарне виробництво в сучасних умовах. Так само строго великі компанії контролюють зовнішніх постачальників. Щорічно фірми переглядають списки постачальників, договори з партнерами, які не задовольняють вимог, анулюють, і натомість укладають нові, намагаючись знизити ціни на комплектуючі.

Зведення конкретних видів праці до абстрактної праці, до вартості відбувається також шляхом купівлі-продажу. Але цей процес усе частіше здійснюють централізовано, через розвиток безпосередньо суспільної форми виробництва і відповідного послаблення товарної форми зв'язку. На розвинутому ринку потенційний виробник, перш ніж почати виготовляти товар, знаходить покупця, попередньо укладає з ним письмову або усну угоду, контракт, де обумовлено якість товару, ціни, термін поставок, платежів тощо. Отже, сфера ринкових відносин по суті перетворюється на сферу прямих зв'язків між виробниками і споживачами.

У 70—80-ті роки XX ст. завдяки комп'ютеризації виробництва, переходу до гнучких виробничих систем автомобільна промисловість частково починає працювати за індивідуальними замовленнями. Споживач може вибрати один з кількох сотень варіантів обробки або оснащення машин. Так органічно поєднується стандартна масова продукція з індивідуальними замовленнями, вирішується проблема підтвердження ринком суспільної необхідності вироблених товарів. Це свідчить про поступове поширення безпосередньо суспільної форми виробництва.

Зростаюче втручання держави в економіку теж відчутно підриває товарне виробництво (водночас все менше конкретна праця виявляється у вигляді приватної) через укладення державних контрактів, закупівлю державою величезної частки виготовленої продукції, що означає гарантований попит на неї. Державний попит охоплює різною мірою понад 90 % усієї номенклатури товарів і послуг, які виготовляються у США.

Ціни на товари встановлюються не на ринку, а шляхом прямих переговорів. Суспільний поділ втіленої в товарі праці виявляється вже на виробничій стадії, при попередній калькуляції окремих вартісних показників виробів, обсяг яких визначають заздалегідь. Обмін підтверджує суспільно необхідний характер праці.

Новим інтернаціональним змістом наповнюються категорії "товар", "конкретна праця" та "абстрактна праця" внаслідок активізації процесів міжнародного поділу праці, спеціалізації, кооперування й комбінування між компаніями різних країн. Наприклад, із 8 тис. компаній-суміжників і субпостачальників, з якими співпрацює італійський автомобільний концерн ФІАТ, — 2 тис. зарубіжних фірм. За цих умов конкретна праця набуває форми різних видів міжнародної праці. її зведення до абстрактної відбувається в процесі формування інтернаціональної вартості — сутнісно нової суспільної форми продукту інтернаціональної праці. Вартість як суспільне відношення виражає виробничі зв'язки й відносини між промисловими компаніями багатьох країн.

За встановлення довгострокових контрактів і укладення угод про взаємні поставки між компаніями різних країн конкретна праця на їх території все більше виявляється як суспільна. У межах багатонаціональних фірм елементи виробництва позбуваються національної належності, а виготовлені товари стають носіями інтернаціональної вартості.

Сучасний товар — продукт планомірно організованої в межах країн і у міжнародному масштабі складної праці, який виготовляється за попередніми замовленнями, контрактами, внаслідок чого заздалегідь визнається його відповідність суспільним потребам, а ринок слугує лише "арбітром" такої відповідності.

Істотно і якісно змінилася конкретна праця. З'явилися сотні тисяч нових її видів, ускладнився зміст виробничих операцій, конкретних робіт, мети, предметів і засобів праці, її результатів. Ставлення людини до природи набуває все більш суспільного характеру.

Ще глибші зміни в процесі праці відбуваються у зв'язку з формуванням сучасної всебічно розвиненої людини у передових країнах. Конкретна праця поділяється на опредмечену (створює споживчу вартість) і олюднюючу (формує людину), зумовлює процес розвитку всіх сутнісних сил людини.

Ускладнюються особливості та властивості товару. Взаємодія його суперечливих сторін на сучасному етапі НТР (інформаційної революції), коли масовим видом товарів стають інтелектуальні продукти, відбувається в процесі збирання, "виготовлення" і надання інформації, при створенні автоматизованих систем управління технологічними процесами, автоматизованого проектування та конструювання тощо.