Економічний аналіз - Грабовецький Б.Є. - 3.7. Аналіз резервів зростання обсягу виробництва продукції

Одним із суттєвих завдань аналізу виробничої програми є виявлення і мобілізація резервів зростання обсягу виробництва продукції. Основними джерелами резервів зростання виробництва є

— впровадження заходів науково-технічного прогресу;

— створення додаткових робочих місць;

— підвищення продуктивності праці за рахунок її інтенсифікації (суміщення професій, наукова організація праці, підвищення кваліфікації, розповсюдження передового досвіду тощо);

— поліпшення використання робочого часу (скорочення цілоденних і внутрішньо змінних втрат, непродуктивних втрат).

При пошуку резервів росту виробництва продукції слід на підставі структури витрат визначити характер виробництва (матеріалоємне, трудомістке, фондомістке), що дозволить сконцентрувати увагу на найсуттєвіші джерела.

Варто зазначити, що пошук резервів зростання обсягу виробництва продукції має багато напрямків.

Тому зосередимо увагу на деяких із них.

Приріст продукції за рахунок створення додаткових робочих місць розраховується за такою формулою:

Де DП_рм - приріст продукції за рахунок створення нових робочих місць;

РМ — додаткові робочі місця;

W— очікуваний середньорічний виробіток робітника.

Приріст продукції за рахунок введення нового устаткування визначається за формулою

де DП_ну — приріст продукції за рахунок введення нового устаткування;

Ч_ну — час роботи заново введеного устаткування, маш-год;

В_ну — очікуваний виробіток продукції за 1 маш-год заново введеного устаткування.

Приріст продукції за рахунок впровадження заходів НТП для вдосконалення технології і організації виробництва і праці (по засобах праці) визначається так:

де DП_нтп — приріст продукції за рахунок заходів НТП для вдосконалення технології та організації виробництва і праці (по засобах праці);

Т — тривалість роботи устаткування, по якому впроваджуються заходи НТП, маш-год;

В₀, В₁ — виробіток продукції за 1 маш-год устаткування відповідно до і після впровадження заходів НТП.

Приріст продукції за рахунок ліквідації втрат робочого часу визначається за такою формулою:

де DП_вч — приріст продукції за рахунок ліквідації втрат робочого часу,

ЧВ — втрати робочого часу за причинами, що залежать від підприємства;

W_г — очікуваний середньо-годинний виробіток.

Приріст продукції за рахунок зниження норм витрат сировини і матеріалів в результаті впровадження заходів НТП визначається за формулою;

де DП_м — приріст продукції за рахунок зниження норм витрат сировини і матеріалів в результаті впровадження заходів НТП;

Н_д, Н_п — норми витрат сировини і матеріалів відповідно до і після впровадження заходів НТП;

р_пл — планова ціна одиниці сировини і матеріалів;

q_пл — плановий випуск продукції в натуральному вимірі з моменту впровадження заходу до кінця року.

Зростання обсягу виробництва за рахунок певних резервів доцільно лише за умови існуючого попиту на продукцію.

3.8. Аналіз маркетингової діяльності підприємства

В умовах постійного і неперервного загострення конкурентної боротьби, притаманної ринковій економіці, успішна діяльність будь-якого підприємства вимагає від керівництва дотримання важливого положення: перш ніж розпочати виробництво будь-якого продукту необхідно знати, який продукт потрібен, з якими технічними або споживчими характеристиками, де і скільки потрібно цього продукту, за якими цінами його можна реалізувати, частку ринку, конкуренцію і лише тоді і ніяк не раніше можна розпочати його виготовлення.

Тому дослідження ринку повинно передувати розробці плану виробництва і реалізації продукції.

Ринок як економічна категорія характеризує взаємозв'язок між товаровиробниками і споживачами продукції.

Складовими елементами ринку є попит, пропозиція, ціна, конкуренція.

Попит — це форма прояву платоспроможної потреби в товарах або та кількість товарів, яку покупці мають бажання і можуть купити за даною ціною.

Зіставлення попиту і пропозиції на кожний вид продукції дозволяє визначити надлишок або дефіцит продукції.

Кожний ринок функціонує під впливом закону попиту: за інших рівних умов платоспроможний попит знаходиться в обернено пропорційній залежності від ціни, тобто, чим вища ціна, тим менший попит на товар, і навпаки.

Показником чутливості споживачів до зміни ціни продукції є коефіцієнт цінової еластичності (К ), який розраховується за формулою:

З огляду на те, що чисельник або знаменник формули (3.19) може бути від'ємним, до уваги береться лише абсолютна величина коефіцієнта еластичності.

Якщо К_р > 1, то такий попит називають еластичним; К_р < 1 — нееластичним; К_р = 1 – одинична еластичність.

Аналіз показує, що чим вищі доходи споживачів, тим, при інших рівних умовах, вищий рівень попиту.

Показником чутливості споживачів до зміни доходу є коефіцієнт еластичності попиту до доходу споживачів K_d, який розраховується за формулою:

Обсяг пропозиції залежить від виробництва продукції і конкуренції.

Конкуренція — це суперечність між товаровиробниками за ринки збуту товарів, за панування над певним сегментом ринку.

Відносно кожного окремого виду продукції визначається конкурентоспроможність виробу.

Конкурентоспроможність — це характеристика продукції, яка, шляхом зіставлення, відрізняє її від аналогічної продукції конкурента за ступенем відповідності конкретній суспільній потребі і на витрати на її задоволення.

Конкурентність продукції насамперед залежить від якості і ціни. В процесі дослідження конкурентоспроможності продукції підприємства необхідно порівняти технічні характеристики (споживчі властивості) з аналогічними параметрами продукції конкурента.

Одним із основних завдань маркетингового дослідження є місткість товарного ринку (у натуральному і вартісному вираженні), яка визначає можливий обсяг збуту продукції підприємства. Місткість ринку визначається за формулою:

де М — місткість ринку;

Q — обсяг виробництва продукції;

З — залишки товарів на складі;

І — імпорт товарів;

Е— експорт товарів.

Після визначення місткості товарного ринку наступним етапом с розрахунок ринкової частки як відношення обсягу продажу певного товару даного підприємства до сумарного обсягу продажу цього ж товару всіма підприємствами.

В процесі дослідження ринку необхідно звернути увагу на значні відмінності оцінки попиту на традиційні товари і нововведення (інновації) як принципово нових виробів, які не мають аналогів. За таких умов неможливо передбачити поведінку споживачів на ринку. Зокрема, необізнаність, консерватизм і звичайна недовіра до можливостей нової продукції, невпевненість щодо технологічних, економічних і психологічних наслідків застосування новинки становлять досить серйозний бар'єр на шляху впровадження виробу на ринок. Тому на відміну від традиційної продукції, особливо харчової і легкої промисловості, в наукоемких інноваціях мають досліджуватись власне не попит і місткість ринку, а специфічні потреби споживачів на конкретну продукцію, до того ж не стільки сьогоденні, скільки майбутні.