Економічний аналіз - Грабовецький Б.Є. - 4.1.4. Аналіз продуктивності праці

Як економічна категорія продуктивність праці характеризує ефективність використання робочої сили і в загальному випадку відображає кількість споживчої вартості, створеної за одиницю часу (виробіток) або витрати робочого часу на виробництво одиниці споживчої вартості (трудомісткість). На практиці продуктивність праці, зазвичай, визначається як виробництво продукції в розрахунку на одного працівника основної діяльності.

Зростання продуктивності праці, за інших рівних умов, сприяє покращенню всіх техніко-економічних і фінансових показників діяльності підприємства.

Продуктивність праці вимірюється у:

— натуральних вимірниках — використовується для підприємств з однорідною продукцією, тобто там, де виробляється один вид продукції або близьких за споживчою вартістю різнойменних видів продукції;

— трудових вимірниках — використовується для оцінки трудомісткості окремих видів продукції;

— вартісних — найпоширеніші, придатні для оцінки продуктивності праці на будь-якому підприємстві.

Використання вартісних вимірників продуктивності праці передбачає оцінку обсягу продукції за різні періоди у порівнянних цінах.

Виробіток як показник продуктивності праці визначається за формулою:

де W— продуктивність праці (середній виробіток);

Q — обсяг виготовленої продукції;

Т — витрати часу на виробництво продукції.

Зворотною характеристикою середнього виробітку є трудомісткість:

де t — трудомісткість продукції — витрати робочого часу на виготовлення одиниці продукції.

В залежності від прийнятої одиниці робочого часу визначають середній годинний, середній денний, середній місячний, середній квартальний і середній річний виробіток.

Перші два показники визначаються тільки для робітників шляхом ділення обсягу продукції відповідно на кількість відпрацьованих людино-годин і людино-днів; решта — шляхом ділення обсягу продукції на середньооблікову чисельність працівників основної діяльності за відповідний період.

Між розглянутими вище середніми показниками існує взаємозв'язок:

де W_о.д — виробіток продукції на одного працівника основної діяльності;

Т_р.п — тривалість робочого періоду;

Т_р.д — тривалість робочого дня;

Ф — середньогодинний виробіток;

d — частка робітників в загальній чисельності основного персоналу.

Аналіз продуктивності праці передбачає:

— оцінку виконання плану і динаміки продуктивності праці;

— вивчення впливу факторів на рівень продуктивності праці;

— дослідження впливу продуктивності праці на рівень інших показників;

— виявлення резервів підвищення рівня продуктивності праці. В табл. 4.6 наведена методика визначення рівня і аналізу продуктивності праці.

За даними табл. 4.6 план продуктивності праці за всіма показниками успішно виконаний. Значно виросли показники продуктивності праці у порівнянні з попереднім періодом. Незважаючи на скорочення чисельності працюючих і відповідно затрат робочого часу, обсяг продукції у порівнянні з плановим завданням зріс на 5500 тис. грн, а у порівнянні з попереднім роком — на 8360 тис. грн.

Звідси, збільшення обсягу продукції обумовлено інтенсивними факторами — зростанням продуктивності праці.

Розглянемо вплив трудових факторів на зміну обсягу продукції.

Оскільки виробіток на одного працюючого (W) визначається як відношення обсягу продукції (Q) до середньооблікової чисельності працівників ( N ), то

За наведеною факторною системою (4.12) і даними табл. 4.6 нижче проведено факторний аналіз зміни обсягу продукції під впливом змін чисельності працюючих і продуктивності праці за методом абсолютних різниць.

Таблиця 4.6

Аналіз продуктивності праці

Продовження табл. 4.6

Загальна зміна обсягу продукції у порівнянні з планом становить:

в тому числі під впливом змін: а) чисельності працюючих

б) продуктивності праці

Балансова перевірка:

тобто збігається з загальною зміною обсягу продукції.

Від'ємний знак зміни обсягу продукції під впливом чисельності працюючих пояснюється таким чином: якби продуктивність праці залишилась на рівні планового завдання, то внаслідок скорочення середньооблікової чисельності працівників обсяг продукції зменшився б на 2158 тис. гри. Зростання ж продуктивності праці забезпечило збільшення обсягу продукції на 7658 тис. грн.

Факторний аналіз зміни обсягу продукції можна провести за більш розширеною факторною системою, зокрема:

де Np — середньооблікова чисельність робітників.

Решта елементів формули розшифровані для рівняння. Проведемо розрахунки впливу факторів на зміну обсягів продукції. Загальна зміна обсягу продукції у порівнянні з плановим завданням становить:

в тому числі під впливом змін:

— середньооблікової чисельності робітників

— тривалості робочого періоду

— тривалості робочого дня

— середньогодинного виробітку

Балансова перевірка:

тобто збігається із загальною зміною обсягу продукції.

Таким чином, результати розрахунків свідчать, що зростання обсягів продукції обумовлено тільки збільшенням середньогодинного виробітку, що підтверджує попередні висновки.

Зростання рівня продуктивності праці забезпечується головним чином підвищенням озброєності праці (фондо- і енергоозброєність, електрооснащеність, технічна озброєність), а також вдосконаленням організації виробництва і праці.

На продуктивність праці, оціненої за виробітком, суттєво впливає трудомісткість продукції. Між цими показниками є певні взаємозв'язки.

Так, за відомого значення зміни трудомісткості продукції очікувана зміна продуктивності праці (середньогодинний виробіток) розраховується за такою формулою:

Якщо ж відома зміна середньогодинного виробітку, то зміна трудомісткості визначається за формулою:

Вище зазначалося, яким чином зміна продуктивності праці впливає на зміну обсягу продукції.

Розглянемо також вплив продуктивності праці на зміну інших показників, зокрема, собівартості продукції, який здійснюється за рахунок:

— умовно-постійних витрат

де DС — зміна собівартості продукції;

Y₀ — сума умовно-постійних витрат у базовому періоді;

DQ_w — обсяг продукції, одержаний за рахунок зміни продуктивності праці;

Q₀ — обсяг продукції в базовому періоді;

— зміни співвідношення темпів росту продуктивності праці і середньої заробітної плати

де DС% — зміна собівартості продукції, %;

DW% — зміна продуктивності праці, %;

ЗП% — зміна середньої заробітної плати, %;

d — частка заробітної плати в собівартості продукції, %.