Економічний аналіз - Грабовецький Б.Є. - 4.2.3. Аналіз використання основних фондів

Для оцінки ефективності використання основних фондів використовується система показників — загальні і часткові.

Найбільш узагальнюючим показником використання основних фондів є фондовіддача, яка визначається за формулою:

де f — фондовіддача;

Q — обсяг продукції;

— середньорічна вартість основних виробничих фондів.

В чисельнику формули (4.38) найчастіше використовується обсяг виготовленої продукції у вартісному вимірі.

В моно продуктових галузях, а також галузях, де виготовлюється різнойменна, але близька за споживчою вартістю продукція, в чисельнику формули можуть бути використані відповідно обсяг продукції в натуральному і умовно-натуральному вимірах. В деяких випадках в чисельнику формули використовуються чиста продукція або прибуток. В останньому випадку по суті розраховується рентабельність основних виробничих фондів.

У випадку використання в чисельнику формули (4.38) обсягу продукції фондовіддача показує, скільки продукції відповідно у вартісному, натуральному і умовно-натуральному вимірах отримало підприємство на 1 гривню основних виробничих фондів. Якщо ж в чисельнику формули використовується прибуток, то фондовіддача показує, скільки прибутку отримано на 1 гр. основних виробничих фондів.

На підставі формули (4.38) визначається обсяг продукції

Вплив факторів на зміну обсягу продукції за факторною системою (4.39) можна оцінити в такій послідовності: Загальна зміна продукції

в тому числі під впливом змін:

— величини вартості основних виробничих фондів

— фондовіддачі

Балансова перевірка:

Величина, обернена фондовіддачі, являє собою фондомісткість

де f_вм — фондомісткість продукції.

Фондомісткість показує, скільки потрібно витратити основних фондів на виготовлення одиниці продукції. Із формули випливає:

На підставі формули можна провести аналіз зміни вартості основних фондів під впливом змін відповідних факторів.

Загальна зміна вартості основних фондів за звітом у порівнянні з планом або рівнем попереднього періоду становить:

в тому числі під впливом змін:

— обсягу продукції

— фондомісткості

Балансова перевірка:

Важливим показником, який певною мірою характеризує забезпеченість підприємства основними фондами, є фондоозброєність.

Фондоозброєність визначається як відношення вартості основних виробничих фондів до середньооблікової чисельності працівників основної діяльності (робітників), тобто:

де ФО — фондоозброєність працівників;

— середньорічна вартість основних виробничих фондів;

— середньооблікова чисельність працівників основної діяльності (робітників).

Таким чином, фондоозброєність показує, яка частина вартості основних виробничих фондів припадає на одного працівника основної діяльності або одного робітника.

Нарівні з фондоозброєністю в економічному аналізі для оцінки забезпеченості працівників основними фондами використовується технічна озброєність, що розраховується як відношення активної частини основних виробничих фондів до чисельності працівників основної діяльності (робітників).

Між продуктивністю праці, фондовіддачею і фондоозброєністю є певний взаємозв'язок:

Звідси:

тобто дорівнює добутку фондовіддачі на фондоозброєність.

В табл. 4.13 наведена методика розрахунків показників, які застосовуються для факторного аналізу змін обсягу продукції, основних виробничих фондів, продуктивності праці.

На підставі даних табл. 4.13 можна зробити висновок про те, що фондовіддача по всій сукупності основних фондів зросла на 8,9%, а по активній частині — на 9,3%; відповідно зменшилася фондомісткість на 8,2% і 11,1%. У звітному періоді збільшилася також озброєність праці: фондоозброєність — на 10,0%, технічна озброєність — на 9,5%.

На підставі наведених вище факторних систем (4.39; 4.41; 4.43) проведемо факторний аналіз змін відповідно обсягу продукції, середньорічної вартості основних фондів, продуктивності праці.

Обсяг продукції

У порівнянні з попереднім роком обсяг продукції виріс на:

Таблиця 4.13

Аналіз показників використання робочої сили і основних виробничих фондів

в тому числі під впливом змін:

— середньорічної вартості основних виробничих фондів

— фондовіддачі

Балансова перевірка:

тобто результати збігаються із загальною зміною.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів

Середньорічна вартість основних виробничих фондів збільшилася у звітному році в порівнянні з попереднім на:

в тому числі під впливом змін: — обсягу продукції

— фондоємності

Балансова перевірка:

тобто сукупний вплив всіх факторів збігається з загальною зміною. Продуктивність праці

Продуктивність праці у звітному році в порівнянні з попереднім збільшилася на:

в тому числі під впливом змін: — фондовіддачі

— фондоозброєності

Балансова перевірка:

Розрахунки правильні, оскільки загальні зміни збігаються 3 сукупними змінами під впливом окремих факторів.

Із загального обсягу приросту продукції на 8360 тис грн зростання середньорічної вартості основних виробничих фондів забезпечило 35,9% приросту продукції, а зростання фондовіддачі — 64,1%, тобто збільшення обсягу продукції у звітному році у порівнянні з попередні м роком відбулося переважно за рахунок інтенсивних факторів. Аналогічно можна зробити таку ж оцінку і для інших показників, що аналізуються.

Для визначення відносної економії (перевитрат) обсягу основних виробничих фондів можна скористатись залежністю.

де і_Q — індекс обсягу виробництва. Згідно з даними табл. 4.13

Таким чином, за рахунок інтенсивного використання основних виробничих фондів, про що свідчить рівень зростання фондовіддачі, досягнута економія їх в обсязі 720 тис. грн. Дійсно, темп зростання обсягу продукції становить 114,6%, а середньорічної вартості основних виробничих фондів — 105,2%. Співвідношення темпів росту дорівнює: 114,6:105,2 = 1,089. Це означає, що обсяг продукції в 1,089 рази зростав швидше у порівнянні зі зростанням вартості основних виробничих фондів.

Рівень фондовіддачі змінюється під впливом різних факторів, які певним чином пов'язані як зі зміною обсягу продукції, так і з ефективністю використання основних виробничих фондів.

З метою поглибленого аналізу фондовіддачі рекомендується така мультиплікативна факторна система:

де f — фондовіддача;

Q — обсяг продукції;

— середньорічна вартість основних виробничих фондів; УЧП — умовно-чиста продукція (обсяг продукції за відрахуванням матеріальних затрат);

Т — кількість машинозмін роботи устаткування; К — кількість установленого устаткування;

_му - вартість машин і устаткування.

Наведена формула (4.45) після надання кожному відношенню економічного змісту остаточно набуває такого вигляду:

де К_м — коефіцієнт матеріальних затрат;

W_y — продуктивність устаткування;

К_зм — коефіцієнт змінності;

р_у — вартість одиниці устаткування;

d_у — питома вага машин і устаткування у загальній вартості основних фондів.

Факторну модель можна реалізувати будь-яким із наведених в теоретичній частині методів, зокрема методом абсолютних різниць.

Крім фондовіддачі для оцінки ступеня використання основних фондів використовуються інші показники, зокрема, знімання продукції з їм2 виробничої площі. До виробничої площі включається площа, на якій розміщене технологічне устаткування, і площі, відведені під проходи і проміжні склади. Не відносяться до виробничих площ приміщення заводоуправління, загальновиробничих складів та інших невиробничих підрозділів підприємства.