Кредит і банківська справа - Вовчак О.Д. - 15.1. Інформаційне забезпечення фінансово-економічного аналізу банків

15.1. Інформаційне забезпечення фінансово-економічного аналізу банків

15.2. Аналіз пасивів банку

15.3. Аналіз активів банку

15.4. Аналіз доходів, витрат і прибутку банку

15.5. Основні показники ефективності діяльності банку

15.1. Інформаційне забезпечення фінансово-економічного аналізу банків

Банківська діяльність охоплює різні напрями, які забезпечують у кінцевому результаті її ефективність. Оцінка банківської діяльності передбачає проведення комплексного аналізу, який дає можливість дослідити всі аспекти роботи банку (рис. 15.1).

Для забезпечення комплексного аналізу можна використовувати всі види планової, нормативної, облікової, фінансової, статистичної, довідкової, методичної та інших видів інформації.

Основою інформаційного забезпечення фінансово-економічного аналізу банків є фінансова звітність, яка складається як для потреб менеджменту, так і для зовнішніх користувачів.

Метою складання фінансових звітів є надання користувачам для прийняття економічних рішень повної, правдивої та непередбаченої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та грошові потоки банку.

Відповідно до Законів України "Про Національний банк України" (1999) та "Про банки та банківську діяльність" (2000), фінансова звітність банків складається на підставі Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої Постановою НБУ від 28 серпня 2001 р. № 368 (зі змінами та доповненнями), та Інструкції про складання річного фінансового звіту банків України, затвердженої Постановою НБУ від 26 грудня 2001 р. № 545 (зі змінами та доповненнями). До складу банківської звітності належать: балансовий звіт, звіт про фінансові результати, а також низка додатків до цих звітів, у яких наведена інформація про структуру активів, зобов'язань та власних коштів банку, ризики, якість кредитного портфеля, а також про інші показники, які е дуже важливими для характеристики фінансового стану банку. Наявність таких додатків дає змогу відобразити звітність українських банків на рівні міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності. Завдяки цьому фінансова звітність задовольняє вимоги користувачів інформації поза банком (акціонерів, клієнтів та партнерів банку, НБУ, фінансових органів тощо).

До статистичної звітності належить звітність про кредитні та депозитні операції в національній та іноземній валютах, процентні ставки, операції з цінними паперами та інші банківські операції.

Важливою вимогою до фінансової та статистичної звітності е достовірність та реальність інформації, які забезпечуються документуванням банківських операцій, проведенням періодичних інвентаризацій, за допомогою яких контролюється та уточнюється наявність і вартість активів та пасивів банку, цінностей та операцій, що обліковуються на позабалансових рахунках.

Рис. 15.1. Система комплексного аналізу банківської діяльності сучасного банку

Обов'язковою вимогою до фінансової та статистичної звітності е порівнянність, можливість зіставлення показників звітного періоду з аналогічними показниками минулих періодів. Лише на цій основі можна зробити відповідні висновки про зміни у фінансовому стані банку, спрогнозувати тенденції розвитку банківських операцій.

За звітним періодом розрізняють такі форми звітності банків (табл. 15.1):

1) щоденні;

2) щомісячні;

3) квартальні;

4) річні.

До щоденних форм звітності належать:

1) форма 1Д-КБ "Баланс комерційного банку";

2) форма "Звіт про структуру активів та пасивів за строками";

3) форма "Звіт про відкриті валютні позиції";

4) форма "Інформація щодо обсягу валюти, яка знаходиться на окремому депозитному рахунку в Національному банку для розрахунку значень відкритої валютної позиції".

Таблиця 15.1. Склад періодичної звітності

Баланс банку — це бухгалтерський баланс, який відображає стан активів, пасивів та власного капіталу в грошовій формі на певну дату (додаток 8). Актив і пасив балансу поділяють за окремими статтями. Кожна стаття характеризує окремий вид господарських засобів або джерел їх формування. Статті балансу групують за економічним змістом і розміщують згори донизу в міру зниження ліквідності (активні рахунки) та збільшення строків зобов'язань (пасивні рахунки).

Разом із щоденним балансом (форма 1Д-КБ) надається відповідна інформація за спеціальним файлом 26 для розрахунку нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) та за спеціальним файлом 42 — для розрахунку таких економічних нормативів, як: максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента (Н7); великі кредитні ризики (Н8); максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9); максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10); інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (НІ 1).

До щомісячних форм звітності належать:

— форма 1-КБ "Баланс комерційного банку" (щомісячна);

— форма "Балансовий звіт комерційного банку";

— форма "Звіт про дотримання економічних нормативів";

— форма "Звіт про дотримання нормативів ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції";

— форма "Звіт про кредитний портфель";

— форма "Звіт про класифіковані кредитні операції за формами власності";

— форма "Звіт про залишки за депозитами";

— форма "Звіт про списану безнадійну заборгованість";

— форма "Розрахунок резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків";

— форма "Інформація про формування комерційним банком резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості";

— форма "Інформація про включення субординованого боргу в розрахунок регулятивного капіталу банку";

— форма "Розрахунок резерву на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперами";

— форма "Розрахунок резерву під прострочені нараховані доходи за активними операціями банків";

— форма "Звіт про 20 найбільших кредиторів банку".

До квартальних форм звітності, крім наведених у табл. 15.1, належить форма звітності "Інформація про вклади фізичних осіб у комерційних банках".

Найбільш вичерпною і змістовною є річна фінансова звітність, яка подається у такому складі: балансовий звіт (додаток 8); звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки.

Кожний із компонентів фінансової звітності має своє призначення (табл. 15.2).

На відміну від інших суб'єктів економіки банки складають щоденні баланси. Це є особливістю бухгалтерського обліку в банках. Воно забезпечує щоденний і повний облік банківських операцій та контроль за наявністю грошових коштів і цінностей, які розміщені в банку.

Баланс містить лише залишки (сальдо) рахунків бухгалтерського обліку на певну дату, тому в банківській практиці його називають сальдовим.

Таблиця 15.2. Компоненти фінансової звітності

Крім сальдових та обігово-сальдових балансів (місячний баланс з інформацією про обіги та вихідні залишки за балансовими та позабалансовими рахунками), банки складають місячний балансовий звіт. Він характеризує фінансовий стан банку, відображає його активи, зобов'язання та власний капітал у грошовому виразі на певну дату. Усі суми в балансовому звіті розподіляють за ознаками резидентності та виду валюти.

Активи балансового звіту банку включають такі основні статті:

1. Валюта, монета та банківські метали.

2. Дорожні та інші чеки.

3. Кошти на кореспондентських рахунках у НБУ та в інших банках.

4. Депозити та кредити в банках.

5. Цінні папери в портфелі банку на продаж та інвестиції,

6. Кредити та фінансовий лізинг, надані клієнтам.

7. Інвестиції в асоційовані та дочірні компанії.

8. Нематеріальні активи.

9. Матеріальні активи. 10. Інші активи.

Зобов'язання в балансовому звіті відображені за такими статтями:

1. Кореспондентські рахунки НБУ та інших банків.

2. Депозити та кредити, отримані від інших банків.

3. Кредити, отримані від НБУ.

4. Строкові депозити клієнтів та кошти на вимогу.

5. Власні цінні папери.

6. Інші зобов'язання.

Власний капітал банку в балансовому звіті відображено за статтями: статутний капітал, нерозподілений прибуток і резерв поточного та минулих років, інші фонди та резерви банку.

Баланси банків використовують для аналізу й управління їхньою діяльністю, визначення показників їх ліквідності, управління банківськими ресурсами, аналізу банківського прибутку. У ринкових умовах баланс банку є засобом не тільки бухгалтерської звітності, а й комерційної інформації банківського менеджменту, своєрідною рекламою для потенційних клієнтів, що прагнуть на професійному рівні розібратися в діяльності банку. Водночас для зовнішніх користувачів доступна тільки квартальна та річна фінансова звітність.

Згідно з вимогами нормативних актів НБУ, призначенням фінансової звітності банків є створення бази даних, яка дасть змогу реально оцінити показники ліквідності, платоспроможності та дохідності банків і на цій основі визначити їх фінансовий стан — як комплексне поняття, що відображає різні напрями банківської діяльності.

Найважливішим принципом міжнародних стандартів обліку та звітності є принцип відкритості (транспарентності), тому відповідно до нормативних актів Національний банк України встановив порядок публікацій банками в засобах масової інформації звітності про свою діяльність та надання її до НБУ.

Для отримання більш ґрунтовної оцінки фінансового стану банку рекомендується проаналізувати не тільки баланс та матеріали звітності самого банку, а й провести дослідження кон'юнктури ринку, оцінити конкурентів, здійснити аналіз фінансового стану позичальників тощо. Крім того, можливості фінансового аналізу ширші, коли вони базуються на побудові різного виду економіко-статистичних та математичних моделей зв'язку, а також узагальнюючих характеристиках структури та динаміки показників.