Економічний аналіз діяльності підприємства - Савицька Г.В. - Глава 18. ЗАГАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ І ПРОГНОЗУВАННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Методика комплексного оцінювання ФСП

Методи прогнозування ФСП

Аналіз чутливості фінансових показників до зміни виробничих ситуацій

18.1. Методика комплексного оцінювання фінансового стану підприємства

Система показників. Висновки і пропозиції за результатами аналізу.

Комплексне оцінювання фінансового стану підприємства ґрунтується на системі фінансових коефіцієнтів, що характеризують структуру джерел формування капіталу і його розміщення, рівновагу між активами й пасивами (зобов'язаннями) підприємства, ефективність і інтенсивність використання капіталу, ліквідність і якість активів, його інвестиційну привабливість і т. ін. З цією метою вивчають динаміку кожного показника, проводять зіставлення з середніми й нормативними значеннями по галузі (табл. 18.1).

Наведені в таблиці дані показують, що за звітний рік фінансова ситуація на аналізованому підприємстві дещо погіршилася, незважаючи на значний темп приросту обсягу виробництва і реалізації продукції. Темпи зростання активів значно перевищують темпи зростання виручки і прибутку, що стало причиною уповільнення оборотності капіталу і зниження

Таблиця 18.1. Узагальнення результатів аналізу фінансового стану підприємства

Продовження табл. 18.1

Продовження табл. 18,1

Продовження табл. 18.1

його прибутковості. За звітний період рентабельність власного, операційного і сукупного капіталу значно знизилася, хоча її рівень залишається ще досить високим і значно перевищує середньога-лузевий.

Намітилася тенденція зниження коефіцієнтів ліквідності й забезпеченості власним оборотним капіталом, що є основними індикаторами фінансової стабільності підприємства.

Відбулися певні зміни й у структурі капіталу: частка власного капіталу трохи знизилася, а позикового відповідно збільшилася, у результаті чого підвищився ступінь фінансового ризику, хоча величина коефіцієнта фінансового левериджу поки що не перевищує нормативного рівня, що свідчить про помірну фінансову стратегію підприємства при формуванні капіталу.

У структурі активів підприємства значно збільшилася частка оборотних коштів, що саме по собі непогано, тому що внаслідок цього прискорюється оборотність сукупного капіталу. Однак в основному цей приріст викликаний збільшенням вартості виробничих запасів у зв'язку з інфляцією і зростанням дебіторської заборгованості.

Характеризуючи стан і якість активів, необхідно відзначити, що ступінь зношеності основних засобів нижчий, ніж у середньому по галузі, у зв'язку з тим, що дане підприємство є відносно "молодим" і інтенсивніше оновлює основний капітал. Тривалість обороту основного й оборотного капіталу значно менша, ніж на інших підприємствах цієї галузі, однак вища від нормативного рівня в основному за рахунок тривалого періоду інкасації дебіторської заборгованості.

Розглядаючи показники, що характеризують якість прибутку, необхідно зазначити, що темпи П зростання і частка прибутку від основної діяльності вищі від середяьогалузевого рівня. Трохи підвищився і рівень рентабельності обороту за рахунок зміни структури продукції, а також за рахунок позитивного дефлятора ціни (співвідношення темпів зростання цін на продукцію підприємства і темпів зростання цін на спожиті ресурси).

Як позитивний фактор слід розглядати також зростання прибутку на одного працівника підприємства і на гривню зарплати. Разом з тим спостерігається певне зниження прибутку на гривню основних виробничих засобів і на гривню матеріальних витрат через швидкі темпи зростання їхньої вартості у зв'язку з інфляцією. З цієї ж причини спостерігається зниження фондовіддачі і зростання матеріаломісткості продукції.

За звітний рік сума власного оборотного капіталу збільшилася на ЗО %, але його частка у формуванні оборотних активів зменшилася з 46,2 до 42,4 %, а частка позикового капіталу відповідно зросла на 3,8 процентного пункта. Зменшився і відсоток забезпеченості матеріальних оборотних активів власним капіталом із 87,3 % до 79,8 %, що свідчить про посилення фінансової залежності підприємства від зовнішніх кредиторів. З цієї причини до кінця звітного періоду знизився рівень коефіцієнтів ліквідності. Однак коефіцієнт утрати платоспроможності більший від одиниці, а це означає, що протягом найближчих трьох місяців рівень коефіцієнта поточної ліквідності не буде нижчим від нормативного.

Розглядаючи показники ризиків, можна відзначити деяке їхнє зростання. Зокрема збільшилася частка перехідних залишків готової продукції. Вона набагато вища від нормативного значення, але менша від середньогалузевого рівня. У зв'язку з неповним використанням виробничої потужності зросла частка постійних витрат у загальній сумі витрат, що призвело до підвищення коефіцієнта виробничого левериджу. Однак зона беззбитковості ще досить велика. Виручка може впасти на 42,1 %, і тільки тоді підприємство буде мати нульовий фінансовий результат від основної діяльності.

Усе сказане вище дозволяє зробити висновок, що фінансовий стан аналізованого підприємства залишається поки що досить стабільним. Отже акціонери, ділові партнери й інвестори підприємства можуть не сумніватися в його платоспроможності. Підприємство вміє заробляти прибуток, забезпечувати досить високі дивіденди своїм акціонерам, вчасно повертати кредити і сплачувати за ними проценти. Ризик утрати ресурсів у ситуації, що склалася, не значний.

Разом з тим, як показують результати проведеного аналізу, підприємство має у своєму розпорядженні ще достатні резерви для істотного поліпшення свого фінансового стану. Для цього йому варто більш повно використовувати виробничу потужність підприємства, скоротивши простої машин, обладнання, робочої сили, матеріальних і фінансових ресурсів; більш оперативно реагувати на кон'юнктуру ринку, змінюючи відповідно до його вимог асортимент продукції і цінову політику; прискорити оборотність капіталу за рахунок скорочення наднормативних запасів і періоду інкасації дебіторської заборгованості. Усе це, як видно з табл. 8.16, дозволить збільшити прибуток на 3900 тис. грн, поповнити власний оборотний капітал і досягти більш оптимальної фінансової структури балансу.