Кредитування і контроль - Вовк В.Я. - Приклад

Підприємство продало товар на умовах комерційного кредиту з оформленням простого векселя. Номінальна вартість векселя - 120 тис. грн, строк - 90 днів. Через 50 днів з моменту оформлення векселя підприємство передало його банку для врахування. Відсоткова ставка за кредитом становить 23 % річних. Розрахувати суму доходу банку і суму, отриману підприємством.

1. Ставка дисконтування векселя становить (В)

2. Сума дисконту становить (СВ)

Таким чином, врахувавши вексель у банку, підприємство отримає 117,11 тис. грн, а дохід банку від цієї операції становитиме 2,89 тис. грн (120 тис. грн - 117,11 тис. грн).

У разі дострокового отримання оплати векселя банк має право повернути платнику певну частку дисконту, що був утриманий ним під час врахування векселя. Розмір суми коштів, що повертаються, встановлюється за угодою сторін.

Як правило, банки враховують векселі з визначеним строком платежу, а саме:

- визначено-строкові (на певну дату);

- дато-векселі (у визначений строк від дати складання);

- візо-векселі (у визначений строк від пред'явлення). Перевага віддається короткостроковим векселям, що менше залежать від зміни фінансового стану клієнтів і загальної економічної кон'юнктури.

Динаміку кредитів, наданих банками за врахованими векселями протягом 1999-2006 рр., подано на рис. 2.18.

Наведені дані (рис. 2.18) свідчать про збільшення обсягів банківських кредитів, наданих за врахованими векселями. Так, протягом 2005 р. порівняно з 2004 р, обсяг наданих кредитів за врахованими векселями збільшився у 18,6 раза, порівняно з 2003 р. - у 21,2 раза.

Рис. 2.18. Динаміка кредитів, наданих банками України за врахованими векселями у національній валюті за 1999- 2006 рр.* (за даними "Бюлетеня НБУ" розраховано на 1 січня відповідно)

* Дані за 2003-2006 рр. включають нараховані відсотки.

Передача векселя банку здійснюється на підставі індосаменту - особливого (спеціального) передатного запису на звороті векселя або на додатковому аркуші (алонжі), що засвідчує перехід права за цим документом до іншої особи.

Індосамент може бути передатним, бланковим (індосамент на пред'явника), заставним.

Бланковий індосамент (індосамент на пред'явника) - форма передавання векселя, за якої юридична або фізична особа, що передає вексель, ставить підпис без зазначення особи, яка стає власником векселя.

Передатний індосамент - форма передавання векселя, за якої має бути зазначена особа, до якої переходять права за векселем.

Заставний індосамент - форма індосаменту, за якої забороняється подальше передавання векселя, що видається під заставу.

За заставним індосаментом банку передаються такі права:

- на пред'явлення до платежу та одержання платежу за векселем;

- на здійснення протесту в разі неоплати чи часткової оплати векселя;

- на звернення стягнення належної суми платежу до зобов'язаних за векселем осіб.

Векселедержатель, який має бажання пред'явити векселі до врахування, подає в банк заяву за встановленим банком зразком. До такої заяви на вимогу банку можуть додаватися інші документи, наприклад, документи, що характеризують фінансовий стан векселедержателя, його кредитоспроможність, а також угоди, на підставі яких були придбані векселі, тощо.

Рішення про можливість прийняття векселів до врахування приймається уповноваженим органом банку або уповноваженою на це банком особою. Не приймаються до врахування векселі, представлені юридичними особами, векселя яких опротестовувалися за останні б міс.

Урахування векселів банк здійснює на підставі укладеного з векселедержателем договору, який може укладатися на певний строк (генеральна угода про врахування векселів) або на врахування визначених векселів (окремий договір про врахування векселів).

Банки можуть здійснювати безоборотне врахування векселів та врахування векселів з реверсом1.

Врахування векселя безоборотне - різновид урахування, за яким пред'явник векселя вибуває з числа зобов'язаних за векселем осіб на підставі безоборотного застереження у тексті індосаменту (здійснення безоборотного індосаменту) або шляхом передачі банку векселя пред'явником без вчинення індосаменту, якщо останній індосамент бланковий або на пред'явника.

Врахування векселя з реверсом - різновид урахування, за якого пред'явник векселя дає банку позавексельне зобов'язання викупити враховані векселі до настання строку їх оплати або в разі настання чи ненастання певних обставин. У технічному аспекті врахування векселів з реверсом подібне до кредиту, забезпеченого векселями, і є операцією РЕПО з відкладальними та скасувальними умовами. Від звичайного врахування врахування з реверсом відрізняється тим, що платіж за векселем виконує не платник, а пред'явник, який підписує реверс і викуповує вексель.

Векселі, що враховуються, мають містити не менше двох підписів - векселедавця і першого векселедержателя. Кількість передатних підписів свідчить про надійність векселя (чим більше, тим краще).

За врахованими іногородніми векселями банки, крім дисконту, мають право утримувати дамно і порто. Дамно - комісія банку за інкасування іногородніх векселів, яка стягується з пред'явника векселя. Порто - сума для відшкодування поштово-телеграфних витрат банку за пересилання векселя, яка стягується з векселедавця за векселем, якщо місце платежу та місце врахування векселя не збігаються.

Кредитування під заставу векселів здійснюється на загальних принципах банківського кредитування. Особливістю цього виду кредитування є порядок надання, зберігання та реалізації застави, якою є векселі.

Під забезпечення кредиту приймаються векселі, що видані лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Банк приймає векселі в заставу на підставі укладеного з позичальником (векселедержателем) договору про заставу, в якому також має бути встановлено вид зберігання заставлених векселів. Зберігання векселів може бути відкритим чи закритим і здійснюється банком за дорученням, від імені та за рахунок векселедержателя.

Відкрите зберігання векселів здійснюється шляхом подання в банк супровідного доручення на зберігання та інкасування векселів з точними та повними інструкціями щодо дій банку.

Закрите зберігання векселів здійснюється шляхом надання векселедержателю сейфа без будь-яких інструкцій щодо дій банку з приводу обслуговування векселів, які перебувають у заставі.

Векселі приймаються у заставу з реєстром, в якому векселі мають бути розміщені в порядку настання строків платежу за ними, починаючи з найближчого.

У разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитом банк набуває права звернення стягнення на заставлені векселі в порядку, передбаченому договором про заставу та чинним законодавством.

Звернення банком стягнення на заставлені векселі можливе шляхом:

- пред'явлення векселя до платежу зобов'язаній особі, якщо вексель одержаний за заставним або передатним індосаментом;

- продажу, якщо вексель одержаний за передатним індосаментом.

У випадку отримання банком платежу за векселем до настання строку погашення заборгованості за кредитом банк може зарахувати суму платежу як погашення позичальником заборгованості за кредитом, якщо це передбачено договором. Різниця між сумою платежу за векселем і заборгованістю за кредитом підлягає поверненню позичальнику.

Авальний кредит - це особлива форма кредиту, яка надається клієнту (векселедавцю, акцептанту або індосанту) у вигляді гарантії покрити його зобов'язання за векселем, якщо він не зможе виконати їх самостійно у зазначений строк.

Авальний кредит надається під забезпечення клієнта, яке приймається до розрахунку резерву на відшкодування можливих втрат від кредитних операцій банку. У випадку виконання зобов'язання за авальним кредитом банк набуває права вимагати відшкодування суми платежу з клієнта. За авальним кредитом банк утримує з клієнта відсотки та комісію, розмір якої залежить від суми і строку дії гарантії.

Форфейтинг (від франц. a forfait) - кредитування зовнішньоекспортних операцій у формі купівлі без права регресу банком-форфейтором у експортера (продавця) векселів чи інших боргових вимог, акцептованих імпортером. У такий спосіб експортер передає банку свої вимоги до покупця. Форфейтинг означає перехід усіх ризиків до банку - покупця векселя. Банк сплачує експортеру суму векселя за вирахуванням відсотків, а боржник (покупець товарів) погашає свої зобов'язання перед банком регулярними платежами. Якщо платоспроможність імпортера-позичальника викликає сумнів, то форфейтор може вимагати в нього гарантію банку країни-імпортера у формі звалювання векселя чи безумовної та безвідкличної гарантії щодо боргового зобов'язання, яке він хоче придбати. Форфейтинг є оперативним методом кредитування порівняно з іншими методами, які вимагають обов'язкового страхування кредиту й укладання спеціальних договорів (наприклад, договору застави та ін.). Ставки за форфейтингом диференційовані залежно від строку кредитування, валюти і рівня ризику. Форфейтинг, як правило, використовується при поставках машин, обладнання на великі суми з тривалою розстрочкою платежу (до 7 років).

Схему здійснення форфейтингової операції наведено на рис. 2.19.

Форфейтинг дає змогу збільшити ліквідність підприємства-експортера (завдяки зменшенню дебіторської заборгованості), поліпшити структуру його балансу, прискорити оборот капіталу, захистити від кредитного ризику, ризику зміни відсоткових ставок та валютних курсів.

Рис. 2.19. Схема здійснення форфейтингової операції:

1 - виставлення експортером рахунку (переказного векселя) на оплату експортованих товарів; 2 - вимога форфейт-банку до імпортера щодо акцепту платіжних документів та гарантування оплати боргу банком країни-імпортера; 3 - акцептування імпортером платіжних документів; 4 - прохання імпортера до банку надати гарантію оплати боргу; 5 - гарантія банку країни-імпортера перед форфейт-банком щодо оплати боргу імпортером; 6 - придбання форфейт-банком векселів чи інших боргових вимог без права регресу з їх оплатою; 7 - погашення імпортером боргу перед форфейт-банком

Факторинг - придбання банком права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, беручи на себе ризик виконання таких вимог і приймання платежів.

Динаміку кредитів, наданих банками України у формі факторингу протягом 1999-2006 рр., подано на рис. 2.20.

Наведені дані (рис. 2.20) свідчать про зростання обсягів кредитів, наданих у формі факторингу. Станом протягом 2005 р. обсяг кредитів, наданих банками України у формі факторингу, порівняно з 2004 р. збільшився у 3 рази, порівняно з 2003 р. - у 9,7 раза, порівняно з 2002 р. - у 12,7 раза

Факторинг є різновидом торгово-фінансових операцій поєднаних з кредитуванням оборотного капіталу клієнта (продавця) шляхом придбання банками права вимоги що до отримання платежу за фінансовими зобов'язаннями скупленими в різних суб'єктів господарської діяльності1.

Рис. 2.20. Динаміка кредитів, наданих банками України у формі факторингу у національній валюті за 2000-2005 рр.* (за даними "Бюлетеня НБУ" розраховано на 1 січня відповідно)

* Дані за 2003-2005 рр. включають нараховані відсотки.

Як правило, банк купує неоплачені розрахункові документи на поставлені товари чи надані послуги. Факторинг містить такі елементи:

- стягнення (інкасування) дебіторської заборгованості боржника (покупця);

- короткострокове кредитування продавця;

- переобрання ризику продавця щодо неотримання платежу за поставлені товари та надані послуги.

Основною метою факторингу є одержання продавцем коштів негайно або в строк, визначений договором. У результаті продавець не залежить від платоспроможності покупця. Під час укладання договору факторингу банк має перевірити кредитоспроможність продавця і покупця та визначити граничну суму за операцією факторингу. Види факторингу наведено на рис. 2.21.

Рис, 2.21. Види факторингу

Факторинг здійснюється в такий спосіб: банк-фактор купує у продавця право на стягнення дебіторської заборгованості боржника і протягом двох - трьох днів перераховує на його поточний рахунок 80-90 % суми дебіторської заборгованості за відвантажену продукцію відповідно до платіжних документів на момент їх пред'явлення, надаючи таким чином кредит продавцю. Потім банк-фактор стягує суму дебіторської заборгованості безпосередньо з боржника. Після одержання платежу від боржника банк-фактор перераховує постачальнику суму, що перевищує суму кредиту, за винятком відсотків і комісії. Схема факторингової операції представлена на рис. 2.22.

Рис, 2.22. Схема факторингу:

1 - відвантаження продукції; 2 - акцепт платіжних документів; 3 - подання платіжних документів банку-фактору; 4 - оплата платіжних документів банком-фактором; 5 - оплата платіжних документів боржником; 6 - повернення продавцю суми, що перевищує суму кредиту, за винятком відсотків і комісії

Універсальною системою обслуговування клієнтів банками є конвенційний (відкритий) факторинг. За цією схемою банк-фактор може не тільки надати кредит продавцю до моменту погашення дебіторської заборгованості боржником, а й надати йому послуги щодо бухгалтерського, інформаційного, рекламного, страхового, юридичного та іншого обслуговування. Фактично за продавцем зберігаються лише виробничі функції.

Конфіденційний (закритий) факторинг є прихованим джерелом коштів для кредитування операцій продажу товарів постачальників, тому що переуступка рахунків-фактур банку не потребує згоди інших контрагентів. У цьому випадку банк платника перераховує платіж на рахунок постачальника, після чого одержувач платежу повинен перерахувати зазначену договором частину банку-фактору в рахунок погашення заборгованості за отриманим кредитом.