Економічний аналіз торговельної діяльності - Гринів Б.В. - 3.4. Аналіз стану товарних запасів

Товарні запаси роздрібної торгівлі включають фактичну наявність товарів у магазинах, кіосках, палатках, на дрібнооптових базах, розподільчих складах, овочесховищах, а також товари, закуплені і оплачені, що знаходяться на відповідальному зберіганні у постачальника.

Основну частку всіх товарних запасів у роздрібній торгівлі становлять запаси поточного зберігання. їх планують окремо від сезонних і цільових. Нормативи поточних запасів розробляють поквартально в сумі і днях до обороту. їх визначають як загалом по торговельному підприємству, так і по товарних групах, а також магазинах та інших одиницях торговельної мережі. В такому ж розрізі проводять і аналіз товарних запасів. При цьому товарні запаси беруть у роздрібних цінах, тобто цінах реалізації, у яких показується обсяг товарообороту.

Однак слід відмітити, що товарні запаси в торгівлі аналізують не тільки як ресурс, необхідний для забезпечення безперебійного розвитку товарообороту, але і як складову частину оборотних активів суб'єктів господарювання. Цей другий напрямок аналізу пов'язаний з оцінкою ефективності використання оборотних активів підприємства, його фінансового стану. В процесі аналізу і планування оборотних активів товарні запаси беруть по собівартості.

Найповніша інформація про товарні запаси в їх асортиментному розрізі наводиться в статистичній звітності форми № 3-торг "Звіт про продаж і запаси товарів у торговельній мережі та мережі ресторанного господарства". В цій формі на квартальні і річні дати показуються всі фактичні товарні запаси по товарах і товарних групах у роздрібних цінах. Товари відвантажені і в дорозі в них не включаються. Тоді як товари сезонного зберігання чи цільового призначення в формі № 3-торг показуються разом із запасами поточного зберігання. Тому для визначення обсягу поточних товарних запасів необхідно від усіх запасів, показаних у формі № 3-торг, відняти сезонні і цільові, якщо вони є в наявності. Однак це зробити досить складно, особливо в асортиментному розрізі, адже в обліку і звітності ці товари окремо не виділяються.

Товарні запаси сезонного зберігання в основному концентруються в оптовій ланці. Тут ведеться кількісно-сумовий облік руху товарів, є більші можливості для осібного зберігання товарів сезонного і цільового призначення, що дає можливість використання в аналізі облікової інформації про наявність цих товарів в асортименті. В роздрібних торговельних підприємствах ведеться сумовий облік руху товарів. Тому тут цю інформацію можна одержати тільки вибірковим шляхом, на основі первинних документів, якими оформляють рух товарів, а також інвентаризаційних описів.

Статистична і бухгалтерська звітність дає можливість отримати інформацію про товарні запаси тільки на квартальні і річні дати. Фактичні товарні запаси в загальному їх обсязі на перше число кожного місяця по продажній їх вартості можна одержати із облікових регістрів (журнал К-3, журнал-ордер Ж-7/І-СК) або відповідних машинограм, а також товарно-грошових звітів.

В райспоживспілці аналіз поточних товарних запасів проводять загалом по торгівлі своєї системи, по споживчих товариствах, підприємствах власного господарства. А в районному споживчому товаристві аналізують товарні запаси по підприємствах, які входять у його склад. В свою чергу споживчі товариства і інші підприємства здійснюють аналіз товарних запасів по магазинах.

Процес аналізу стану поточних товарних запасів в торгівлі включає наступні аналітичні процедури:

- визначення відповідності фактичних товарних запасів нормативам;

- виявлення і оцінку змін, які відбулись з товарними запасами за звітний період;

- розрахунок впливу факторів на відхилення товарних запасів від нормативу чи відповідних показників на попередні звітні дати;

- оцінку раціональності розміщення товарних запасів у торговельній мережі;

- підсумкову оцінку стану товарних запасів і їх відповідності завданням забезпечення виконання плану товарообороту.

Аналізуючи стан товарних запасів поточного зберігання, визначають відповідність фактичних запасів встановленим нормативам як у сумі, так і в днях до обороту. Рівень запасів в днях ще називають показником забезпеченості товарообороту товарними запасами. Він виражає взаємозв'язок між абсолютним розміром товарних запасів і обсягом товарообороту.

Товарні запаси в днях визначають шляхом ділення фактичної суми товарних запасів, які є на певну дату, на одноденний товарооборот. Однак слід зауважити, що в практиці аналітичної роботи для визначення товарних запасів у днях на кінець звітного періоду можуть використовуватись різні показники товарообороту. В одних випадках беруть фактичний товарооборот за попередній місяць, у других - за попередній квартал, а у третіх - плановий оборот на наступний квартал.

Аналізуючи дані за місяць, товарні запаси в днях на кінець місяця визначають до фактичного товарообороту за цей місяць. При вивченні фактичних запасів на основі квартальних даних їх розрахунок у днях на кінець кварталу проводять виходячи із фактичного квартального обороту за звітний період. В процесі аналізу ці показники товарних запасів порівнюють із нормативом звітного кварталу, що дозволяє оцінити фактичну забезпеченість товарообороту товарними запасами в минулому кварталі.

Однак товарні запаси на кінець кварталу є одночасно і залишками товарів на початок наступного періоду, для торгівлі в якому вони призначені. Тому, щоб визначити забезпеченість товарообороту в наступному кварталі товарними запасами, які є в залишку на його початок, розраховують запаси в днях, виходячи із планового одноденного обороту наступного кварталу. Цей показник порівнюють із нормативом товарних запасів на наступний квартал.

При оцінці відхилень фактичних запасів товарів від нормативу виходять з того, що значне заниження їх щодо нормативу негативно впливає на виконання плану товарообороту. А надмірні запаси приводять до сповільнення оборотності товарів, необхідності додаткового залучення коштів в оборот, збільшення витрат обігу, пов'язаних із зберіганням товарів, процентами за кредит.

Для оцінки стану поточних товарних запасів і їх відповідності товарообороту протягом звітного року і на найближчу перспективу складають табл. 3.5.

Як видно з таблиці, товарні запаси поточного зберігання в роздрібній торгівлі споживчого товариства протягом звітного року відхилялись від установлених нормативів як в одну, так і в другу сторони. Причому ці відхилення спостерігались не тільки на квартальні дати, але й на початок кожного місяця в середині кварталів. Найбільш заниженими порівняно з нормативом були товарні запаси на початок другого кварталу - 3,7 дня до обороту, що становить 3 7 -100

5,1 % від нормативу ( ' ^ ). Тоді як найбільше перевищення фактичних товарних запасів над нормативом спостерігалось на початок лютого місяця і становило 6,2 дні, або 8,6 % від нормативу ₍ 6,2 -100 ₎ ⁽ 72,4

На кінець першого, третього і четвертого кварталів фактичні товарні запаси в днях були заниженими, порівняно з нормативами як звітних, так і наступних кварталів. А це не сприяло активізації торгівлі в перших місяцях наступних кварталів.

Таблиця 3.5

СТАН ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ В РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА У ЗВІТНОМУ РОЦІ

В ході аналізу важливо також знайти відхилення фактичних товарних запасів на кінець року (кварталу) від нормативу наступного періоду не тільки в днях, але й в абсолютній сумі. Щоб його розрахувати, необхідно відхилення товарних запасів на кінець кварталу від нормативу запасів на наступний квартал у днях (гр. 14 табл. 3.5) помножити на середньоденний плановий товарооборот наступного кварталу.

В нашому прикладі при середньоденному плановому товарообороті на перший квартал наступного року 1,3 тис. грн фактичні запаси поточного зберігання на 1 січня становлять 57,8 дня (75,2:1,3). їх відхилення від нормативу товарних запасів на перший квартал складало 1,2 дня (57,8 - 59,0), а заниження щодо нормативу становило - 1,6 тис. грн [1,3 o (-1,2)].

В процесі аналізу товарних запасів поточного зберігання вивчають не тільки їх відповідність нормативам, але й зміни фактичних обсягів за звітний період. Для цього порівнюють товарні запаси як в сумі, так і в днях на дві дати (наприклад, на початок і кінець року або кварталу). Виявлені фактичні зміни обсягу товарних запасів за звітний період порівнюють із відхиленнями їх планових обсягів, передбачених нормативами на початок і кінець періоду.

Так, згідно з даними табл. 3.5 фактична сума товарних запасів поточного зберігання в роздрібній торгівлі споживчого товариства на кінець року збільшилась порівняно з його початком на 4,2 тис. грн (75,2 - 71,0). Однак рівень товарних запасів на кінець року в днях до обороту зменшився на 23,9 дня (48,5 - 72,4). Тоді як планом було передбачено збільшення абсолютної суми товарних запасів до кінця року на 8,0 тис. грн (79,0 - 71,0) і одночасно зниження їх рівня на 21,4 дня (51,0 - 72,4). Наднормативне зменшення рівня товарних запасів становило 2,5 дня (21,4 - 23,9). Щоб вияснити причини цих відхилень, необхідно вивчити фактори, які впливають на товарні запаси.

Величина товарних запасів у роздрібній торгівлі в основному залежить від наступних факторів: обсягу і структури товарообороту; сезонності попиту; ритмічності і надійності завозу товарів; матеріально-технічної бази торгівлі і її розміщення; фінансових можливостей торговельної організації (підприємства) в розрахунках за товари. Ці фактори повинні враховуватись в процесі розробки нормативів товарних запасів.

Аналізуючи причини відхилень товарних запасів від нормативу на кінець звітного періоду в абсолютній сумі, використовують дані фактичного і планового товарних балансів за звітний період. Взаємозв'язок між товарними запасами на кінець звітного періоду (3к) і іншими показниками товарного балансу виражається формулою:

3к = 3п + Н - О - В (3.14)

Використовуючи цю формулу, можна розрахувати вплив кожного з показників товарного балансу на відхилення фактичної суми товарних запасів на кінець звітного періоду від нормативу. При цьому застосовується така ж методика розрахунків, як і для визначення впливу показників товарного балансу на обсяг товарообороту (табл. 3.2 і 3.3).

Відхилення загального обсягу товарних запасів від нормативу дорівнює сумі відхилень запасів по кожній групі товарів. Тому важливе значення має аналіз товарних запасів в асортиментному розрізі. Він дає можливість виявити, з яких груп товарів було заниження запасів щодо нормативу або за рахунок яких товарів було допущено затоварення.

В процесі аналізу стану товарних запасів за асортиментом на основі річної та квартальної статистичної звітності про продаж та запаси товарів у торговельній мережі і планових даних складають аналітичні таблиці, в яких на початок і кінець звітного періоду перевіряють відповідність фактичних поточних товарних запасів нормативам з кожної групи товарів. Визначають також зміни за аналізований період розміру самих нормативів і фактичних запасів товарів як в сумі, так і днях до обороту. Це дає можливість виявити, з яких товарних груп запаси були завищеними, а з яких їх не вистачало, а також оцінити зміни в структурі товарних запасів за звітний період.

Якщо товарні запаси з окремих товарних груп значно відхилились від нормативів, аналізують причини цих відхилень. Найчастіше причинами відсутності окремих груп товарів в торговельній мережі є несвоєчасне завезення товарів; виконання заявок магазинів не в повному обсязі; складання заявок на товари завідувачами магазинів без достатнього вивчення попиту; відсутність належного контролю з боку торговельного відділу за постачанням товарів.

Аналіз повинен також проводитись з огляду на виявлення випадків затоварювання, причин слабкої реалізації деяких товарів. Тому при наявності значних наднормативних залишків з окремих груп товарів необхідно з'ясувати відповідність їх внутрішньогрупового асортименту купівельному попиту населення. Для цього на основі матеріалів вибіркових обстежень і актів інвентаризації товарів в магазинах вивчають їх номенклатуру, артикули, фасони, розміри і сорти.

Причини виникнення значних наднормативних товарних залишків найчастіше наступні: невиконання плану роздрібного товарообороту; завезення товарів без достатнього врахування попиту; вузький внутрішньогруповий асортимент; утворення залишків неходових товарів; недостатня реклама та інші, пов'язані з недоліками в організації торгівлі. Слід також звернути увагу і на обгрунтованість нормативів запасів, так як від цього залежить стан товарних запасів.

Під час аналізу особливу увагу приділяють неходовим і залежа-лим товарам, які іноді з'являються у зв'язку із невисокою їх якістю, невідповідністю моді і сучасним вимогам покупців, негнучкою ціновою політикою. Вони можуть з'являтися не тільки по товарних групах, які є в наднормативних залишках, але і по тих, що знаходяться в межах нормативу. Якщо неходові товари є в наявності, з'ясовують їх види, сорти, можливості реалізації за зниженими цінами чи іншого використання.

Аналізуючи товарні запаси в роздрібній торгівлі райспоживспі-лки (райСТ), дають оцінку раціональності їх розміщення між ланками системи. Якщо є випадки наявності великих наднормативних залишків товарів окремих груп в магазинах одних споживчих товариств і відсутності цих же товарів в інших, то це свідчить про те, що в системі райспоживспілки слід провести роботу з упорядкування запасів, приведення їх у відповідність до потреб розвитку товарообороту.

Аналіз товарних запасів у роздрібній торгівлі слід проводити в ув'язці з аналізом залишків товарів на оптовій базі райспоживспілки, якщо вона має свій опт. Це дозволяє виявити недоліки в постачанні роздрібної торговельної мережі, адже показує, яких товарів не вистачає в магазинах споживчих товариств при наявності їх, іноді навіть у надлишку, на оптовій базі. Слід відмітити, що такі явища можуть спостерігатись навіть і в тих випадках, коли фактичні запаси товарів загалом відповідають нормативам.

Оперативний аналіз стану товарних запасів у магазинах проводять на основі товарно-грошових звітів матеріально відповідальних осіб в процесі їх приймання, обробки і затвердження. Причому контролюють не тільки відповідність залишків товарів на звітні дати установленим лімітам, але і з'ясовують дотримання асортиментного мінімуму. Для цього використовують акти інвентаризацій, матеріали обстежень магазинів, дані оперативного кількісно-сумового обліку руху товарів, який ведуть працівники магазинів.

Із результатів наукових досліджень відомо, що приблизно 80 % товарообороту будь-якого магазину покривається за рахунок 20 % усіх видів товарів, запаси яких підтримуються . Ці товари мають підвищений попит і становлять основу асортименту. Тому, аналізуючи стан товарних запасів в магазинах, першочергову увагу приділяють цим товарам. Особливо важливо ґрунтовно вивчити їх внутрішньогруповий асортимент. Слід з'ясувати, чи дотримувалась рівновага між шириною і глибиною асортименту, а також оцінити відповідність асортименту товарів розробленій моделі запасів.

Моделі товарних запасів для магазинів розробляють з врахуванням обраних ними принципів торговельної політики, спеціалізації, розміщення, розмірів площ. Аналіз запасів товарів в тісній ув'язці з обсягом їх реалізації дозволяє удосконалювати ці моделі з метою максимізації збуту і доходів.

Деякі особливості має аналіз товарних запасів сезонного зберігання і дострокового завозу. Нормативи цих запасів розробляють в абсолютних сумах на кінець кожного кварталу. В процесі аналізу фактичні суми цих товарних запасів порівнюють з нормативами на кінець кварталу. Дають оцінку їх асортименту, якості, умов зберігання. Контролюють також дотримання графіків завозу цих товарів. Таким чином з'ясовують, як забезпечила (забезпечило) кооперативна організація (підприємство) потреби майбутнього сезону. А по товарах дострокового завозу дають оцінку забезпеченості потреби в товарах на період аж до можливості подальшого надходження цих товарів.

За результатами аналізу стану товарних запасів повинні бути розроблені конкретні пропозиції з їх нормалізації, приведення у відповідність до намічених завдань розвитку товарообороту. В цих пропозиціях слід передбачити максимальне використання можливостей для збільшення обсягу роздрібного товарообороту, вдосконалення моделей товарних запасів, проведення гнучкої цінової політики, підвищення обґрунтованості заявок на товари, використання прогресивних форм завозу товарів, збільшення їх частоти тощо.