Економічний аналіз торговельної діяльності - Гринів Б.В. - 4.3. Аналіз загального виконання плану і динаміки витрат обігу

Абсолютним показником витрат обігу є їх сума, а відносним - рівень. Абсолютний розмір витрат обігу є важливим і необхідним вихідним показником для аналізу. Однак економічна оцінка витрат обігу проводиться за їх відносним рівнем, який виражає відношення суми витрат обігу до товарообороту. Він показує скільки витрат в копійках припадає на гривню товарообороту. У такому вигляді рівень витрат обігу називають показником витратомісткості товарообороту. У більшості випадків він виражається у відсотках до товарообороту.

У роздрібній торгівлі для визначення рівня витрат обігу їх суму відносять до всього роздрібного товарообороту, враховуючи і дрібний опт. На оптових торговельних підприємствах (базах) рівень витрат обігу розраховують до оптового товарообороту, враховуючи оплачений транзит, оборот з реалізації товарів матеріально-технічного постачання і дрібнооптовий товарооборот. Під час розрахунку рівня витрат обігу в торгівлі системи райспоживспілки (районного споживчого товариства) загальну суму витрат обігу роздрібної торгівлі і оптової бази (якщо є свій опт) відносять до товарообороту роздрібної торговельної мережі системи.

Аналіз витрат обігу проводять за звітний рік і за кварталами як загалом по торгівлі системи райспоживспілки чи районного споживчого товариства, так і по їх структурних підрозділах: споживчих товариствах, торговельних об'єднаннях, оптовій базі. У процесі аналізу витрат обігу їх фактичний рівень порівнюють з плановим, базисним чи рівнем витрат інших підприємств системи і знаходять відхилення. Перевищення фактичного рівня над плановим означає перевитрати і показується із знаком плюс. Якщо фактичний рівень виявиться нижчим від планового, то відхилення характеризує економію витрат обігу і показується із знаком мінус.

У процесі аналізу один і той же розмір зниження рівня витрат обігу буде мати різну оцінку залежно від базисного рівня, з яким проводиться порівняння. Тому розмір зміни рівня витрат обігу повинен доповнюватися показником, що характеризує темп його зміни, який визначають за формулою:

₌ ⁽РР, - ^РВо) х 100 ,

де Т_РВ - темп зміни рівня витрат обігу у %;

РВ₁ і РВ₀ - фактичний і плановий (базисний) рівні витрат обігу.

Інтенсивність зміни рівня витрат обігу може бути виражена також у вигляді індексу (Ір_В), як відношення фактичного рівня витрат

РВ

до планового чи базисного його рівня (І_РВ =--). Темп зміни рівня

^РВ0

витрат обігу можна визначити як різницю між значенням цього індексу і одиницею (Т_РВ = І_РВ - 1).

Системне використання цих показників особливо необхідне у порівняльному аналізі досягнутих рівнів витрат обігу підприємств торгівлі, оскільки дозволяє оцінити напруженість досягнутих результатів у звітному періоді на фоні базисних чи планових показників. Передовим підприємствам з відносно низьким рівнем витрат обігу важче його знижувати ніж підприємствам, де високий рівень витрат і значні невикористані резерви їх економії.

Зниження рівня витрат обігу, незалежно за рахунок впливу яких факторів воно відбулося, повинно давати економію. Розмір економії (перевитрат) витрат обігу в сумі визначають за формулою:

Е = ^(РР1 ^{- РВ}о⁾ * ^О1 , (4.2)

100

де Е - економія або перевитрати витрат обігу в сумі; (РВ₁ - РВ₀) - відхилення рівня витрат обігу; О1 - фактичний обсяг товарообороту.

Показник розміру економії (перевитрачання) витрат у сумі виражає відносне відхилення фактичної суми витрат обігу від планової чи базисної під впливом всіх без винятку факторів, враховуючи і ступінь виконання плану товарообороту. Він може бути розрахований й іншим способом: як різниця між фактичною сумою витрат обігу (В₁) і тією сумою, яку витратило б підприємство за планового (базисного) рівня витрат (РВ0) і фактичного товарообороту:

Е = В1 - . (4.3)

¹ 100

Розглянемо аналіз загального рівня витрат обігу на такому прикладі (табл. 4.1).

Як видно з таблиці, у звітному році план товарообороту торговельної мережі споживчого товариства був перевиконаний на 2,6 %. Абсолютна сума витрат обігу також була вища від планової, але меншою мірою (на 0,6 %). Це обумовлено зниженням рівня витрат обігу порівняно з планом на 0,45 % до обороту (22,05 - 22,50). Заплановане зниження рівня витрат обігу до товарообороту на 1,68 % або на 6,95 % до базисного рівня було перевиконане на

26.8 %. Тому фактичний індекс рівня витрат обігу (0,9119) був меншим від планового (0,9305). Запланована сума економії від зниження витрат обігу (7,7 тис. грн) виявилася перевиконаною на

29.9 % і становила 10,0 тис. грн. Це пояснюється тим, що дана сума визначається не тільки розміром фактичного зниження рівня витрат обігу, але й обсягом фактичного товарообороту. Результати аналізу показали, що споживче товариство успішно справилося з виконанням планового завдання із зниження загального рівня витрат обігу роздрібної торгівлі.

Таблиця 4.1

ВИТРАТИ ОБІГУ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА

Дані табл. 4.1 дають можливість розрахувати також показники виконання плану витрат обігу за іншою методикою, яка не передбачає врахування зміни показників від рівня попереднього року. За такого підходу аналіз показує, що рівень витрат обігу у звітному році порівняно з плановим знизився на 0,45 %. Індекс зміни рівня витрат був 0,9800 (22,05:22,50). Темп зниження фактичного рівня витрат обігу становив 2,0 % (0,98 - 1), а сума економії 2,1 тис. грн 0 45 х 469 9

( ---). За цією методикою аналізу досягнення споживчого

100

товариства з економії витрат обігу менш значні, ніж за попередньою. Це пояснюється тим, що отримані результати не враховують виконання планового завдання зі зміни рівня витрат обігу до попереднього року.

Вибір тієї чи іншої методики оцінки виконання плану витрат обігу залежить від мети аналізу і його інформаційної бази. Якщо планові завдання з витрат обігу розробляються у вигдяді зміни їх відносного рівня, то в процесі оцінки виконання плану повинен братися до уваги не тільки сам плановий рівень, але й заплановий розмір його зміни відносно рівня витрат базисного періоду.

Аналіз загального обсягу витрат обігу за рік доповнюють їх вивченням за кварталами і наростаючим підсумком з початку року. Такий аналіз дозволяє глибше пізнати процес формування річного обсягу витрат обігу (табл. 4.2).

Із таблиці видно, що в другому, третьому і четвертому кварталах, а також наростаючим підсумком за перше півріччя, дев'ять місяців і рік споживче товариство досягло економії витрат обігу в роздрібній торгівлі. Причому найбільша економія була у другому кварталі (-1,8 тис. грн), в якому перевиконання плану товарообороту було найбільш значним (106,8 %).

Однак у першому кварталі було допущено перевитрати планового рівня витрат на 0,45 % до обороту, що в сумі становить 0,4 тис. грн. Вони пов'язані передусім з невиконанням плану товарообороту (96,0 %) у цьому кварталі. За невиконання плану товарообороту зростає рівень витрат на оплату праці, оренду, амортизацію, утримання і поточний ремонт основних засобів і деяких інших витрат обігу.

На наступному етапі аналізу загального рівня витрат обігу підприємств торгівлі дають оцінку дотримання кошторису по окремих статтях, а також змін у структурі витрат обігу. Для цього використовують аналітичну інформацію, наведену у табл. 4.3.

Оцінка виконання плану і зміни рівнів окремих статей витрат обігу порівняно з базисним періодом показує, на які з них необхідно звернути особливу увагу під час подальшого аналізу. Це передусім статті, які займають найбільшу частку у загальному обсязі витрат, або за якими було допущено значні перевитрати чи непередбачену планом негативну динаміку.

У нашому прикладі незначній перевитрати були допущені за статтями витрат обігу, які займають не основну частку у їх структурі. Це витрати на зберігання й підготовку товарів до реалізації (+0,1 тис. грн), витрати на транспортування (+0,2 тис. грн), витрати на рекламу та маркетингові заходи (+0,2 тис. грн), витрати на тару (+0,1 тис. грн). За цими же статтями у звітному році було допущено зростання рівнів витрат обігу порівняно з попереднім роком. Тому в процесі подальшого аналізу на них необхідно звернути особливу увагу.

Таблиця 4.2

ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ВИТРАТ ОБІГУ У РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА ВПРОДОВЖ ЗВІТНОГО РОКУ

Найбільшу частку у витратах обігу підприємств торгівлі займають витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, витрати на утримання матеріально-технічної бази. За цими статтями споживче товариство добилося значної економії, яка повністю перекрила допущені перевитрати за іншими статтями і разом із статтею "Інші витрати" забезпечила загальну економію витрат обігу торгівлі в сумі 2,1 тис. грн.

Отже, аналіз витрат за статтями дозволяє не тільки оцінити виконання плану по кожній з них, але і побачити його вплив на загальний показник економії чи перевитрат. Він також виявляє статті, які потребують першорядної уваги.

Нерівномірність виконання плану за окремими статтями витрат обігу викликає зміни в їх структурі. Вплив інтенсивності зміни окремих статей витрат на загальну зміну рівня витрат обігу у % визначається за формулою:

Ь?^ви) = ^(і7 ^{- 1)C}jо^{, (4.4)}

де АРВ_{)) - приріст (зменшування) загального рівня витрат обігу

під впливом зміни 7-ї статті витрат, %; і_і - індекс рівня 7-ї статті;

Є₎ - частка 7-ї статті витрат у загальній сумі витрат обігу у базисному періоді або за планом, %.

Аналіз виконання кошторису витрат обігу повинен проводитися не тільки за рік, але і за кожен квартал, що дозволяє більш оперативно здійснювати контроль за витратами та впливати на їх формування.

Щоб вияснити причини відхилень фактичного рівня витрат обігу звітного періоду від планового чи базисного, необхідно вивчити вплив комплексу основних факторів на його динаміку.