Економічний аналіз торговельної діяльності - Гринів Б.В. - 3.8. Аналіз стану і використання матеріально-технічної бази

Процес організації торговельного обслуговування населення пов'язаний з використанням різних засобів праці, необхідних для транспортування, зберігання, доопрацювання і реалізації товарів. Сукупність усіх засобів праці, що використовуються у торговельно-технологічних процесах, являє собою матеріально-технічну базу торгівлі. Вона включає в себе мережу торговельних підприємств, їх технічне оснащення машинами і устаткуванням (холодильним, технологічним, ваговим, касовим, підйомно-транспортним та ін.).

Загальна характеристика всієї матеріально-технічної бази торговельного підприємства може бути дана тільки у вартісному виразі. Однак частина магазинів може знаходитись в орендованих приміщеннях, вартість яких в обліку і звітності торговельних підприємств не показується. За цих умов вартість тільки власних основних засобів не повністю характеризує вартісну сторону матеріально-технічної бази.

У процесі аналізу матеріально-технічну базу підприємств торгівлі вивчають у комплексі, незалежно від того, чи включає вона орендовані основні засоби чи ні. При цьому розглядають кожну із її двох основних складових частин - торговельну мережу і технічну оснащеність магазинів устаткуванням. Обсяг першої характеризується чисельністю торговельних підприємств і їх сумарною потужністю, а другої - кількістю того чи іншого виду устаткування та його потужністю.

Торговельна мережа характеризується не тільки даними про кількість підприємств, але і їх розподілом за типами, в залежності від товарної спеціалізації і методів торгівлі. Потужність окремих підприємств і торговельної мережі в цілому оцінюється кількістю робочих місць, торговою площею, а також середньою кількістю робочих місць й торгової площі на один магазин. При цьому беруть до уваги всю площу або тільки площу торгових залів. Площа магазинів визначає їх потенційну пропускну спроможність.

З розвитком самообслуговування та інших прогресивних методів торгівлі з'явилось поняття умовних робочих місць. Наприклад, в магазинах самообслуговування робоче місце контролера-касира прирівнюється до 2,5 робочих місць. Традиційне поняття робочого місця частково втратило своє чітке визначення. Тому центральне місце в системі показників, що характеризують роздрібну мережу, відводиться торговій площі.

Для аналізу матеріально-технічної бази підприємств торгівлі використовують річну статистичну звітність форми № 7-торг "Звіт про наявність торговельної мережі і мережі ресторанного господарства", в якій відображаються число підприємств за їх типами на кінець року, торгова площа, товарооборот за четвертий квартал. Інформацію про технічне оснащення підприємств торгівлі можна отримати із річної форми статзвітності № 2-торг (устаткування) "Звіт про наявність холодильного, торгового, механічного, підйомно-транспортного та іншого устаткування". Однак у даний час ця форма складається підприємствами лише один раз на п'ять років. Використовують також дані бухгалтерського обліку і звітності про склад і рух основних засобів, поточні і перспективні плани розвитку матеріально-технічної бази підприємств торгівлі, нормативні показники забезпечення населення торговою площею, магазинів обладнанням тощо.

Важливим джерелом інформації для аналізу є так звана дислокація торговельної мережі. Це документ спеціальної форми, в якому перераховуються наявні підприємства, вказується місця їх знаходження, наводяться паспортні дані кожного з них: площа торгового залу, підсобних приміщень, кількість працівників, технічне оснащення, місячний обсяг товарообороту і ін.

Структура методики аналізу групи факторів, пов'язаних зі станом і використанням матеріально-технічної бази підприємств роздрібної торгівлі, показана на рис. 3.5.

Як видно із рисунка, аналіз цієї групи факторів включає три основні етапи. На першому етапі аналізують стан і розвиток торговельної мережі, забезпеченість нею населення, а також рівень її технічної оснащеності. На другому - вивчають показники ефективності використання матеріально-технічної бази. А на заключному, третьому, етапі виявляють невикористані можливості зростання товарообороту окремих магазинів й торговельної мережі в цілому за умови усунення допущених негативних відхилень у стані матеріально-технічної бази і покращення її використання.

В процесі аналізу стану матеріально-технічної бази дають оцінку розвитку торговельної мережі, виявляють зміни у чисельності, складі, спеціалізації підприємств та їх потужності. Для цього складають табл. 3.13.

Рис. 3.5. Структура методики аналізу впливу комплексу факторів, пов'язаних із станом та ефективністю використання матеріально-технічної бази, на товарооборот підприємств роздрібної торгівлі

Таблиця 3.13

ЗМІНИ В РОЗДРІБНІЙ ТОРГОВЕЛЬНІЙ МЕРЕЖІ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА ЗА ЗВІТНИЙ РІК

Закінчення табл. 3.13

З даних цієї таблиці випливає, що протягом звітного року відбулось часткове скорочення роздрібної мережі споживчого товариства. Загальна кількість магазинів зменшилась на три одиниці, а торгова площа - на 161 м . Було закрито один спеціалізований магазин з торгівлі овочами та фруктами й два невеликі непродовольчі магазини. Це пов'язано із зниженням попиту і збитковістю роботи. Такі зміни у торговельній мережі характерні для підприємств споживчої кооперації у період кризового стану перехідної економіки.

За нормальних умов, коли ділова активність підприємств зростає, а торговельна мережа розширюється, у процесі аналізу необхідно дати оцінку виконання плану її розвитку за рахунок нового будівництва, придбання необхідних приміщень та їх реконструкції.

Важливо також оцінити якісний стан торговельної мережі, опти-мальність розміщення, рівень технічного оснащення з позицій відповідності їх стратегії розвитку підприємства на перспективу. Якщо розвиток торговельної мережі відстає від намічених планів, вивчають причини відставання і розроблюють заходи для його подолання.

Оцінюючи стан і розвиток торговельної мережі, доцільно орієнтуватись на приблизні нормативи забезпеченості населення торговою площею. Ці нормативи в м² торгової площі на 1000 жителів, які обслуговуються споживчою кооперацією, диференційовані по областях і типах населених пунктів (райцентри, кущові центри, рядові села), а також за кількістю жителів у них. Враховуючи нормативи і передбачену кількість населення у плановому періоді, розраховують потребу торгової площі для кожного населеного пункту як в цілому, так і окремо за продовольчими і непродовольчими товарами. Порівняння фактичної торгової площі кооперативної організації на кінець звітного року в м на 1000 жителів з нормативною покаже, наскільки вона відповідає останній. Для оцінки забезпеченості населення торговою площею такі порівняння доцільно проводити не тільки в цілому по кооперативній організації, але і в розрізі населених пунктів, які вона обслуговує.

Продовжуючи аналіз, необхідно з'ясувати: як змінилася в звітному періоді якісна структура торговельної мережі; оптимальність її розміщення по населених пунктах; відповідність номенклатури типів магазинів, рекомендованій Укоопспілкою; наскільки успішно розвивались прогресивні методи торгівлі (самообслуговування, продаж товарів на замовлення, за зразками, з відкритою викладкою та ін.).

Дані про зміни у структурі торговельної мережі і використання прогресивних методів торгівлі наведені у табл. 3.14. Вони свідчать, що у звітному році у зв'язку із закриттям одного спеціалізованого магазину рівень спеціалізації торговельної мережі знизився на 2,2 %. Тоді як частка магазинів, що використовують прогресивні методи торгівлі, зросла на 3,4 %. Однак цей ріст не може бути оцінений позитивно, адже він виник у результаті закриття двох дрібних магазинів із традиційними методами обслуговування.

Таблиця 3.14

ЩІЛЬНІСТЬ, СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МЕРЕЖІ, ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРЕСИВНИХ МЕТОДІВ ТОРГІВЛІ

У зв'язку зі змінами, що відбулися у роздрібній торговельній мережі, торгова площа в розрахунку на один магазин зросла на 2,2 м . Тоді як на 1000 жителів району обслуговування вона зменшилась на 8,1 м . Проглядається тенденція до укрупнення магазинів споживчого товариства і зниження рівня забезпеченості населення торговою площею.

Дані табл. 3.14 дозволяють також оцінити ефективність використання торговельної мережі. Вона характеризується обсягом товарообороту, що припадає на 1 м торгової площі магазинів.

У звітному році товарооборот на 1 м торгової площі споживчого товариства становив 229 грн у діючих і 200 грн у порівнянних цінах. Він зріс до попереднього року у порівнянних цінах на 26 грн,

г ,лп_п,ґ 0,026 -100 .

або на 14,9 % ( --).

0,174

Слід відмітити, що цей показник використання торгової площі є узагальнюючим. Він залежить від багатьох факторів і перш за все від структури роздрібної торговельної мережі. У магазинах різного товарного профілю і спеціалізації ефективність використання торгових площ суттєво відрізняється, що пов'язано з особливостями організації торгівлі окремими групами товарів.

У підсумку обсяг товарообороту на 1 м торгової площі залежить від двох чинників - розміру торгової площі на одне робоче місце і обсягу товарообороту, що припадає на це місце. При цьому перша залежність є оберненою, а друга - прямою.

У свою чергу розмір торгової площі на одне робоче місце відображає особливості торгівлі окремими товарами. У непродовольчих магазинах цей показник коливається більше, ніж у продовольчих. Він також залежить від раціональності використання торгових площ. Тоді як обсяг товарообороту на одне робоче місце залежить як від особливостей товарної спеціалізації, що відображається в обороті на одного працівника, так і від режиму роботи магазинів та інших факторів.

Показник товарообороту на 1 м торгової площі слід аналізувати в динаміці за ряд років не тільки по кооперативній організації загалом, та по її підприємствах, але і в тому числі по окремих магазинах.

Як орієнтир для оцінки рівня ефективності використання торгових площ у процесі аналізу можуть бути використані приблизні нормативи товарообороту на І м² торгової площі, визначені по типах населених пунктів і основних типах магазинів. Такі приблизні нормативи для споживспілок різних економічних зон були затверджені колишньою союзною Центроспілкою.

Особливо доцільно проводити порівняльний аналіз показників ефективності використання торгових площ в однотипних магазинах, які працюють приблизно в однакових умовах. При виявленні значних відхилень значень цих показників слід вивчити конкретні причини їх виникнення, що може бути пов'язане з недоліками в організації торгівлі, у режимах роботи магазинів, які слід усунути.

Режим роботи магазинів характеризується коефіцієнтами змінності і безперервності.

Коефіцієнт змінності визначається відношенням кількості годин роботи магазину протягом доби до тривалості роботи однієї зміни.

Коефіцієнт безперервності роботи обчислюється як відношення кількості днів, відпрацьованих магазином, до загальної кількості днів у звітному періоді.

Порівняльний аналіз цих показників в однотипних магазинах дає можливість виявити вплив режимів їх роботи на віддачу робочого місця і одиниці торгової площі, знайти резерви підвищення цієї віддачі.

Використання торгових площ залежить також від організації технологічних процесів, планування торгових залів. Раціонально організувати технологічний процес у магазині можна за умови оптимального співвідношення торгової і загальної його площі, установчої площі, на якій розміщено торгово-технологічне устаткування, і торгової площі. У магазинах самообслуговування повинні дотримуватись також певні співвідношення між демонстраційною і торговою площею. Розроблено нормативні значення цих співвідношень для магазинів самообслуговування різної площі і товарної спеціал8зації, які в технологічному відношенні вважаються оптимальними . Порівняння досягнутих значень цих технологічних показників з рекомендованими дозволить оцінити ефективність технологічного планування торгових залів, а при необхідності - розробити заходи з його вдосконалення.

Якщо магазину не вистачає торгової площі для нормальної організації торгівлі, важливо виявити можливості її розширення - за рахунок зменшення площі підсобних і складських приміщень, переустаткування і покращення планування торгового залу тощо.

Аналізуючи ефективність використання матеріально-технічної бази окремих магазинів і оптимальність режиму їх роботи, необхідно виявити, чи змінились порівняно з планом і попереднім роком торгова площа, кількість робочих днів у звітному періоді, змінність роботи, середньозмінний товарооборот з 1 м торгової площі і як ці фактори вплинули на виконання плану і динаміку тор-

⁸ Бланк И. А. Торговый менеджмент / Бланк И. А. - К: УФИМБ, 1997. - С. 70.

гового обороту. У табл. 3.15 наведені дані про використання матеріально-технічної бази і режим роботи одного із продовольчих магазинів споживчого товариства.

Як видно з таблиці, у звітному році товарооборот магазину у порівнянних цінах збільшився на 4,6 %. На динаміку товарообороту позитивно вплинуло збільшення кількості днів роботи магазину, а також перехід на півторазмінну роботу, а негативно - зменшення торгової площі і середньозмінної віддачі товарообороту з 1 м цієї площі. Однак допущене зниження віддачі торгової площі за зміну на 19,3 % свідчить про погіршення результативності роботи магазину.

Залежність обсягу товарообороту від зміни параметрів матеріально-технічної бази і режиму роботи магазину виражається формулою:

О = 5 - В - К -, (3.26)

де 5 - розмір торгової площі;

Д - кількість днів роботи магазину у звітному періоді;

К - коефіцієнт змінності роботи магазину;

Оя - середньозмінний обсяг товарообороту з 1 м² торгової площі.

Таблиця 3.15

ІНФОРМАЦІЯ ПРО РОБОТУ МАГАЗИНУ "ПРОДТОВАРИ"

Для визначення впливу цих факторів на зміну обсягу товарообороту магазину складають табл. 3.16.

Із даних табл. 3.16 видно, що зменшення торгової площі сприяло зниженню товарообороту магазину на 5,8 тис. грн. Тоді як перехід на півторазмінну роботу і збільшення кількості робочих днів у періоді призвели до приросту товарообороту відповідно на 17,7 і на 2

Таблиця 3.16

РОЗРАХУНОК ВПЛИВУ ЗМІНИ ПАРАМЕТРІВ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ І РЕЖИМУ РОБОТИ МАГАЗИНУ "ПРОДТОВАРИ" НА ОБСЯГ ТОВАРООБОРОТУ

0,2 тис. грн, а зниження віддачі з 1 м торгової площі за зміну - до зменшення товарообороту магазину на 10,2 тис. грн. Сукупний вплив цих факторів сприяв збільшенню обсягів товарообороту магазину у порівнянних цінах на 1,9 тис. грн.

Найбільший негативний вплив на динаміку товарообороту мало зниження віддачі з 1 м торгової площі за зміну. Тому необхідно детальніше розглянути причини зниження цього показника роботи магазину у звітному році.

Зниження віддачі з 1 м торгової площі відбулось за умови позитивного впливу на неї збільшення обсягу товарообороту і зменшення торгової площі магазину. Тому допущене зниження віддачі торгової площі було пов'язане із зміною режиму роботи магазину. З результатів аналізу випливає, що необхідно перевірити економічну доцільність переходу магазину на півторазмінну роботу.

Ефективність використання матеріально-технічної бази магазину безпосередньо пов'язана із режимом його роботи. Останній, як уже зазначалось, характеризується змінністю і безперервністю роботи, використанням календарного часу роботи, часом початку і закінчення робочого дня, обідньої перерви, санітарними і вихідними днями. Тому, аналізуючи результативність роботи магазину, необхідно перевірити, наскільки режим його роботи відповідає вимогам покупців. Для цього слід вивчати потоки покупців, проводити хронометражні спостереження і підрахунок виручки в окремі години роботи. Це дозволить розробити оптимальніший режим роботи магазину і графік виходу працівників на роботу.

Необхідно зауважити, що кожна додаткова година роботи призводить до росту витрат обігу. Тому збільшення тривалості роботи магазину є економічно виправданим тоді, коли співвідношення між додатковими витратами і досягнутим приростом товарообороту є таким, що не призводить до значного зростання рівня витрат обігу магазину і особливо рівня витрат на оплату праці.

Аналізуючи ефективність використання торговельної мережі, виявляють втрати робочого часу, пов'язані з невиправданими перервами у роботі магазинів. Такі втрати виникають через порушення строків завершення ремонту, інвентаризацій та з інших причин. Перевіривши, як дотримувались установлені строки проведення цих заходів по магазинах у звітному періоді, можна виявити понадпланові витрати робочого часу. Помноживши кількість втрачених днів на одноденний плановий товарооборот, знаходять суми зниження можливого обсягу товарообороту з цих причин.

Важливим завданням аналізу матеріально-технічної бази підприємств торгівлі є оцінка забезпеченості їх сучасним холодильним, технологічним, ваговим, касовим, підйомно-транспортним та іншим устаткуванням і ефективності його використання.

Для визначення оптимальної кількості устаткування та вибору типів машин і механізмів, необхідних для торговельного підприємства, використовуються приблизні нормативи оснащення магазинів споживчої кооперації. Порівнюючи фактичну технічну забезпеченість магазинів різних типів і спеціалізації з розрахунковою, визначеною за приблизними нормативами, оцінюють забезпеченість торговельної мережі різними видами устаткування. Особливу увагу приділяють оснащеності продовольчих магазинів холодильним обладнанням.

Для узагальнюючої оцінки забезпечення підприємств торгівлі технікою різних видів використовують показники фондомісткості товарообороту і торгової площі. їх розраховують як відношення первісної (переоціненої) вартості всіх видів торгового устаткування до обсягу товарообороту і торгової площі. Аналізують динаміку цих показників як в цілому по торговельній організації, так і по окремих структурних підрозділах і в тому числі по магазинах, вивчають їх відмінності в однотипних магазинах, якщо вони значні.

В процесі аналізу необхідно також оцінити технічний стан машин і устаткування. Для цього вивчають дані про тривалість їх експлуатації. Машини і устаткування, що служать більше 10 років, як правило, є фізично і морально застарілими. "Віковий стан" устаткування аналізують за його видами в цілому по торговельній мережі і у розрізі магазинів. Визначають також середній вік експлуатації устаткування.

Для характеристики рівня залучення устаткування в експлуатацію використовують коефіцієнти використання парку наявного устаткування і використання парку установленого устаткування. Коефіцієнт використання парку наявного устаткування визначається відношенням кількості установленого устаткування до кількості всього устаткування даного виду, що є у наявності.

Коефіцієнт використання парку установленого устаткування розраховується відношенням кількості діючого устаткування до загальної кількості установленого на підприємстві устаткування даного виду. До діючого відноситься устаткування, яке використовувалось за призначенням хоч би частину звітного періоду.

Основними показниками ефективності використання устаткування є коефіцієнти інтенсивного і екстенсивного його завантаження, а також інтегральний коефіцієнт завантаження устаткування. Коефіцієнт інтенсивного завантаження устаткування характеризує використання устаткування за одиницю часу. Він розраховується відношенням фактичного обсягу роботи (товарообороту) за одиницю часу до максимально можливого обсягу роботи за ту саму одиницю часу. Коефіцієнт екстенсивного завантаження устаткування характеризує використання устаткування у часі і розраховується відношенням часу, фактично відпрацьованого устаткуванням в агрегат-годинах, до повного календарного часу. Інтегральний коефіцієнт завантаження устаткування (К_інт) комплексно характеризує використання устаткування як у часі, так й за одиницю часу. Він визначається наступним чином:

^Кінт ^Кекс ^х ^Метено ^(3.27)

де К_екс і К_інтенс - коефіцієнти, відповідно, екстенсивного і інтенсивного завантаження устаткування.

У процесі аналізу ці показники вивчають у динаміці за видами устаткування підприємств торгівлі. Порівняльний аналіз системи коефіцієнтів роботи устаткування в однотипних магазинах дозволяє виявити резерви покращення його використання.

Узагальнюючим показником ефективності використання торгового устаткування є фондовіддача устаткування. Його розраховують діленням обсягу товарообороту на первісну (переоцінену) вартість торгового устаткування. У непродовольчих магазинах цей показник значно вищий, ніж у продовольчих, це пов'язано з специфікою організації торгівлі окремими групами товарів. Тому, аналізуючи фондовіддачу устаткування по торговельному підприємству загалом, слід враховувати зміни в структурі його торговельної мережі.

Завершується аналіз систематизацією і узагальненням виявлених резервів підвищення ефективності використання матеріально-технічної бази і покращення режимів роботи магазинів та розробкою заходів з їх мобілізації. Дається також оцінка очікуваного впливу реалізації цих заходів на товарооборот і рівень обслуговування покупців.