Економічний аналіз торговельної діяльності - Гринів Б.В. - 6.6. Аналіз стану оборотних активів та їх оборотності

У торгівлі порівняно з іншими галузями економіки частка оборотних активів у майні підприємств є найвищою. Від складу, розміщення, ефективності використання та структури джерел фінансування оборотних активів безпосередньо залежить фінансовий стан підприємств.

Система управління оборотними активами становить найбільшу частину операцій фінансового менеджменту. Мета управління оборотними активами полягає у формуванні необхідного підприємству обсягу і складу оборотних активів та підтриманні оптимальної структури джерел їх фінансування. Важливу роль у вирішенні цих завдань відіграє аналіз стану оборотних активів та їх оборотності.

Кругооборот капіталу, що відбувається у процесі господарської діяльності підприємств, зумовлює нерівномірну зміну обсягів різних видів оборотних активів і відповідні зміни в їх структурі. 3мі-нюється співвідношення матеріальних запасів, грошових коштів, розрахунків з дебіторами та інших активів, а також окремих статей балансу. Тому, аналізуючи оборотні активи, необхідно спочатку дати оцінку змін, що відбулися в їх обсязі і структурі за звітний період, визначити, як ці зміни вплинули на оборотність активів та фінансовий стан підприємства. Для цього за даними другого розділу активу балансу складають аналітичну табл. 6.15.

3а даними такої таблиці дають оцінку змін, що відбувалися в обсязі і структурі оборотних активів за звітний період. При цьому позитивно оцінюють збільшення часток тих статей активів, оборотність яких є вищою. І, навпаки, негативно оцінюють зростання сум і часток статей з низькою оборотністю, особливо тих, які пов'язані з іммобілізацією коштів з обороту на цілі не передбачені фінансовим планом. До таких належить дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги з високими термінами непога-шення, а також інша поточна дебіторська заборгованість. Остання містить: суми штрафних санкцій, що визнані і підлягають відшкодуванню постачальниками чи іншими організаціями, а також заборгованість з відшкодування нестач, розтрат, крадіжок тощо. 3а-галом негативно оцінюють також збільшення сум за статтею "Інші оборотні активи", яка містить грошові кошти в дорозі, податкові зобов'язання та оборотні активи, що не увійшли в інші статті оборотних активів.

Що стосується виробничих запасів, готової продукції, товарних запасів, то їх збільшення оцінюється як зростання виробничого чи торговельного потенціалу підприємства. Однак ця оцінка повинна ще уточнюватись у процесі подальшого аналізу.

Для більшої наочності зміни у структурі оборотних активів підприємства доцільно подати у вигляді діаграми, показаної на рис. 6.5.

Таблиця 6.15

ЗМІНИ В ОБСЯЗІ І СТРУКТУРІ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА ЗА ЗВІТНИЙ РІК

Оцінивши зміни в обсязі і структурі оборотних активів, приступають до аналізу запасів. Більш детальна інформація про виробничі запаси наводиться у розділі VIII Приміток до річної фінансової звітності. Вона дає можливість глибше аналізувати зміни, що відбулися в обсязі і структурі виробничих запасів на початок і кінець року. Однак це ще не дає можливості оцінити їх достатність і оптималь-ність структури запасів для забезпечення нормального виробничого чи торговельного процесу. Для цього необхідно фактичну наявність матеріальних запасів за їх видами порівняти з нормативами цих запасів. Такі порівняння можуть проводитися тільки під час внутрішнього аналізу фінансового стану за умови, що на підприємстві здійснюється планування оборотних активів. Такі нормативи запасів розробляються поквартально в сумі і днях до обороту.

Рис. 6.5. Зміни у структурі оборотних активів споживчого товариства за звітний період

У процесі аналізу фактичні запаси сировини матеріалів, готової продукції чи товарів на кінець звітного періоду порівнюють з нормативами наступного за звітною датою кварталу як в сумі, так і в днях до обороту. Це дає можливість зробити висновки про достатність запасів для виробничої чи торговельної діяльності підприємства.

Для визначення фактичного запасу в днях залишок цього чи іншого виду ЗМОА ділять на плановий одноденний оборот наступного кварталу. Аналізуючи стан запасів на внутрішньоквартальні дати, фактичні запаси порівнюють з нормативом поточного кварталу.

Для ґрунтовнішої оцінки стану запасів підприємства необхідно за даними обліку провести аналіз достатності запасів за галузями діяльності, структурними підрозділами підприємства. Наприклад, у торгівлі аналіз товарних запасів проводиться за кожним магазином, відділом секцією, як загалом, так і за групами товарів. Такий аналіз носить техніко-економічний характер, а тому він виходить за межі аналізу фінансового стану підприємства. Він проводиться під час вивчення факторів, які впливають на товарооборот торговельного підприємства (див. §3.4).

На ефективність роботи підприємства негативно впливають як значні надлишки запасів сировини, матеріалів, товарів та інших видів 3МОА, так і суттєва недостатність їх обсягів порівняно з нормативами.

Інші статті оборотних активів (за винятком залишків грошей в касі, на який установлюється ліміт) не нормуються. У процесі аналізу вивчають тільки їх динаміку. При цьому особливу увагу приділяють аналізу кожного виду дебіторської заборгованості.

3а даними розділу IX Приміток до річної фінансової звітності дають оцінку складу дебіторської заборгованості за строками її не-погашення. 3а цією ознакою її поділяють на заборгованість, не погашену до 3х місяців, від 3-6 і від 6-12 місяців. Збільшення в дебіторській заборгованості часток із значними термінами непогашення оцінюється негативно, тому що це свідчить про іммобілізацію капіталу підприємства з обороту.

3меншення дебіторської заборгованості, пов'язане із списанням безнадійних боргів, не може мати позитивної оцінки.

Аналізуючи прострочену дебіторську заборгованість, необхідно за даними аналітичного обліку розрахунків з дебіторами розглянути кожного боржника окремо, щоб виявити причини виникнення заборгованості, реальність кожного боргу, а також оцінити достатність заходів, вжитих для стягнення боргів. Для цього використовують прийоми документальної ревізії.

Необхідно також зауважити, що збільшення резерву сумнівних боргів свідчить про погіршення стану розрахунків, оскільки при цьому зростає коефіцієнт сумнівності дебіторської заборгованості.

Аналізуючи стан залишків готівки за даними балансу, необхідно мати на увазі, що вправний фінансовий менеджер намагається зберігати на рахунках в банку і в касі лише мінімальну суму грошей. Вона повинна бути достатньою для проведення першорядних платежів і забезпечення поточної збалансованості грошових потоків підприємства.

Якщо впродовж тривалого часу на рахунках підприємства є великі залишки грошей, то це може бути наслідком неправильного використання оборотного капіталу. 3гідно з вимогами фінансового менеджменту частка грошових коштів та їх еквівалентів не повинна перевищувати 5 % у всіх оборотних активах підприємства. 3начний надлишок поточної ліквідності вважається негативним явищем.

Під час аналізу оборотних активів підприємства значну увагу приділяють вивченню їх оборотності. Від того, наскільки швидко капітал вкладений в оборотні активи, перетворюється у грошові кошти, залежать найважливіші фінансові показники діяльності підприємства.

Для аналізу оборотності оборотних активів використовують три групи показників:

1) загальні показники оборотності всіх оборотних активів;

2) показники - складники загальної оборотності активів;

3) часткові показники оборотності окремих видів оборотних активів.

Перша група охоплює два показники оборотності: -загальний показник оборотності всіх оборотних активів у днях;

- коефіцієнт оборотності оборотних активів у разах.

Показник загальної оборотності всіх оборотних активів у днях характеризує середній час авансування коштів в обороті підприємства. Його розраховують діленням середнього залишку всіх оборотних активів на одноденний чистий дохід (виручку) від реалізації.

Коефіцієнт оборотності активів показує, скільки раз вони зробили повний кругооборот у звітному періоді. Він розраховується діленням чистого доходу (виручки) від реалізації на середню величину оборотних активів. Його ще можна визначити діленням кількості днів у періоді на загальну оборотність активів у днях.

Кількість днів у періоді умовно приймається для місяця 30, кварталу - 90, року - 360 днів.

Середню величину оборотних активів визначають на основі даних балансу способом простої середньої за сумою активів на початок і кінець звітного періоду, поділеною на два. Більш точний розрахунок середньої величини активів за півріччя, дев'ять місяців чи рік може бути проведений з використанням даних квартальних балансів. Тоді величина активів визначається за формулою середньої хронологічної (3.17).

Показники оборотності всіх оборотних активів підприємства у звітному періоді порівнюють з їх оборотністю в попередні періоди, а також з відповідними показниками інших підприємств, які є близькими за своїми параметрами й умовами діяльності, або із серед-ньогалузевими показниками.

Прискорення оборотності оборотних активів веде до відносного вивільнення коштів з обороту і навпаки, сповільнення оборотності вимагає додаткового залучення коштів в оборот. Тому під час аналізу інтенсивності використання оборотних активів визначають вплив зміни їх оборотності на обсяг оборотного капіталу. Щоб визначити суму відносного вивільнення коштів з обороту чи додаткового їх залучення в оборот за час тривалості одного кругообороту активів, необхідно фактичний чистий одноденний дохід (виручку) від реалізації звітного періоду помножити на кількість днів прискорення чи сповільнення оборотності активів. Якщо такий розрахунок проводиться за весь звітний період, отриманий результат множать на коефіцієнт оборотності оборотних активів у звітному періоді.

Розрахунок оборотності активів, а також вплив зміни цього показника на обсяг оборотного капіталу підприємства показано у табл. 6.16.

Таблиця 6.16

ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ОБОРОТНОСТІ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА У ЗВІТНОМУ І ПОПЕРЕДНЬОМУ РОКАХ

Дані цієї таблиці свідчать, що порівняно з попереднім роком тривалість одного обороту оборотних активів збільшилася на 9,9 дня. Це означає, що капітал, вкладений у звітному році в оборотні активи, проходив повний цикл і знову набував грошову форму на 9,9 дня довше, ніж у попередньому році. Основною причиною сповільнення оборотності було те, що середня величина оборотних активів у цінах звітного року зросла на 42,4 %, тоді як обсяг чистого доходу (виручки) від реалізації збільшився на

14,3 %.

Внаслідок цього, для підтримання торговельно-виробничої діяльності споживчого товариства виникла необхідність додаткового залучення коштів в оборот на суму 88,1 тис. грн (8,9 х 9,9) . Якщо взяти до уваги, що коефіцієнт оборотності оборотних активів у звітному році становив 7,2 раза, то сума додатково залучених за весь рік коштів становить 637,3 тис. грн (88,1 х 7,2). А це було основною причиною значного збільшення кредиторської заборгованості споживчого товариства за товари, роботи, послуги.

Швидкість обертання оборотних активів підприємства залежить від сукупного впливу різноспрямованих чинників як внутрішніх, так і зовнішніх. До перших слід віднести галузеву структуру діяльності торговельного підприємства (торгівля, ресторанне господарство, виробництво та ін.) масштаби діяльності, ефективність управління тощо. Значний вплив на оборотність активів мають умови, в яких здійснюється господарська діяльність, а вони залежать від економічної ситуації в країні. Так, високий рівень інфляції, розла-годженість господарських зв'язків, криза платежів, зниження платоспроможного попиту населення, що спостерігаються в умовах економічної кризи, негативно впливають на оборотність активів. Разом з тим, необхідно зауважити, що оборотність активів у значній мірі залежить і від рівня організації торговельно-виробничих процесів і стану менеджменту на підприємстві і, передусім, від ефективності управління оборотними активами.

Більшість із розглянутих чинників мають не прямий, а опосередкований вплив на оборотність активів. Тому у факторному аналізі оборотності активів обмежуються розрахунком впливу зміни середнього залишку оборотних активів і обсягу чистого доходу (виручки) від реалізації на їх оборотність. Враховуючи детерміновану залежність між цими показниками, розрахунок впливу факторів здійснюють одним із прийомів прямого детермінованого факторного аналізу - найчастіше способом ланцюгових підстановок.

Окремі види оборотних активів мають різну швидкість обертання. Тому для детальнішого вивчення причин зміни показника загальної оборотності активів необхідно дати оцінку оборотності кожного з видів активів. Для цього розраховують показники - складики загальної оборотності активів, які належать до другої групи показників оборотності. їх визначають діленням середніх залишків окремих видів або груп оборотних активів на чистий одноденний дохід (виручку) від реалізації. При цьому середні залишки окремих видів активів розраховують на основі балансів таким же способом, які середньої величини всіх активів. Одноденний дохід (виручка) від реалізації визначається так, як це показано у табл. 6.16.

Оборотність окремих видів оборотних активів показує участь кожного з них у загальній тривалості одного обороту всіх оборотних активів. Результати розрахунку складових загальної оборотності оборотних активів споживчого товариства наведені у табл. 6.17.

Таблиця 6.17

СКЛАДОВІ ЗАГАЛЬНОЇ ОБОРОТНОСТІ АКТИВІВ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА У ЗВІТНОМУ І ПОПЕРЕДНЬОМУ РОКАХ

Дані таблиці показують, що сповільнення оборотності у звітному році спостерігалось щодо більшості видів оборотних активів. Найбільше сповільнення оборотності було допущено за дебіторською заборгованістю із внутрішніх розрахунків, середній термін погашення якої зріс на 8,7 дня, а також за виробничими запасами, тривалість обороту яких збільшилася на один день. Це мало вирішальний вплив на погіршення загального показника оборотності всіх оборотних активів. Для поліпшення ситуації з оборотністю саме цим статтям має бути приділена першорядна увага менеджменту споживчого товариства.

У процесі аналізу складових загальної оборотності активів можуть використовуватися також коефіцієнти оборотності основних груп оборотних активів, такі як коефіцієнт оборотності запасів і коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

Крім розглянутих показників, в аналізі використовують також часткові показники оборотності, які належать до показників третьої групи. Вони враховують специфічні особливості обертання кожного виду оборотних активів. Наприклад, тривалість одного обороту тари, що підлягає поверненню тарозбиральним підприємствам чи постачальникам, розраховують діленням середнього залишку цієї тари у звітному періоді на одноденний оборот підприємства з її відвантаження. Оборотність товарів визначають: ділення їх середніх запасів на одноденний товароборот, а оборотність сировини - діленням її середніх залишків на одноденний оборот з її використання на виробничі потреби.

Необхідно зауважити, що вивчення часткових показників оборотності окремих видів оборотних активів виходить за межі методики аналізу фінансового стану і тому наводиться в інших підсистемах економічного аналізу діяльності підприємства.

Для прискорення оборотності оборотних активів необхідно вживати всі можливі заходи, які ведуть до скорочення тривалості операційного і фінансового циклів підприємства, а саме:

- скорочувати час перебування капіталу в запасах за рахунок раціонального управління ними;

- удосконалювати організацію матеріально-технічного постачання, не допускати виникнення надмірних запасів матеріальних оборотних активів, а особливо запасів товарів, які не користуються попитом;

- удосконалювати торговельно-технологічні процеси впровадженням інновацій, інтенсифікацією використання матеріальних і трудових ресурсів;

- прискорювати процеси відвантаження товарів і тари, оформлення розрахункових документів, здавання виручки;

-не допускати причин і умов, що ведуть до виникнення простроченої дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги та іншої простроченої заборгованості, а особливо виникнення нестач, розтрат, крадіжок;

- зміцнювати розрахункову дисципліну та забезпечити умови, які усунуть можливість відпуску товарів неплатоспроможним покупцям у борг без попередньої оплати;

- скорочувати час перебування капіталу у дебіторській заборгованості використанням факторингу, обліком векселів та застосуванням інших фінансових інструментів;

- удосконалювати презентаційно-позовну роботу з утримання боргів і відшкодування втрат.