Зовнішньоекономічна діяльність підприємства - Шкурупій О.В. - 8.5. Принципи аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Для оцінки валютної ефективності експорту застосовується інструментарій аналітики, якій дозволяє обчислити такі показники:

1. Гранично допустимі витрати на експорт товарів за відомої зовнішньоторговельної ціни В_е._ганич._{припуст}

де Цпокуп. - покупна ціна імпортного обладнання; Ц_повна - повна ціна споживання імпортного обладнання з урахуванням експлуатаційних витрат (вартість сировини та матеріалів, що витрачаються при виготовленні продукції на імпортному обладнанні, вартість ремонту обладнання, вартість запасних частин, заробітна плата робітників, що обслуговують обладнання); О - обсяг продукції, що може бути отриманий при експлуатації обладнання; В, - витрати на імпорт обладнання.

При визначенні економічної ефективності імпорту для товарів народного споживання ціна реалізації товарів на внутрішньому ринку Ц_р належать до витрат, пов'язаних з імпортом В,:

Для обґрунтування перспективних напрямів стосовно змін товарної та географічної структури зовнішньої торгівлі широко використовуються показники валютної ефективності експорту / імпорту товарів. Ефект від зовнішньоторговельних операцій Е_зто визначається як різниця між двома показниками витрат, по-перше, витрат, пов'язаних з експортними операціями, по-друге - з імпортними:

8.4. Показники бюджетної ефективності зовнішньої торгівлі

1. Бюджетна ефективність експорту Е_бе. визначається як частка від ділення вартості обсягу експорту О_е на вартість цих товарів за цінами внутрішнього ринку з урахуванням транспортних та інших витрат з доставки товарів О_евнц:

2. Бюджетна ефективність імпорту Е_бл. визначається як частка від ділення вартості обсягу імпортного товару за цінами внутрішнього ринку О_івн^ на вартість цих товарів за цінами закупки на зовнішньому ринку О,-.:

8.5. Принципи аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Визначальні підходи до оцінки досконалості зовнішньоекономічної діяльності підприємств (всіх її видів) ґрунтуються на модифікації класичного принципу порівняльної переваги стосовно експорту-імпорту капіталу. З урахуванням сучасної специфіки міжнародних економічних відносин основними принципами є такі:

o принцип позабалансових витрат полягає у оцінці проектів зовнішньоторговельних угод не за бухгалтерськими витратами (balance cost), а за економічними, тобто з урахуванням позабалансових (неявних) витрат;

o принцип капіталізації дозволяє розглядати зовнішньоторговельні угоди як гру на відсоткових ставках (interest rate) держав, чиї валюти задіяні у контрактах, і оцінювати їх дохідність за формулами простої і складної капіталізації, виходячи із вірогідності того, що експортер-імпортер не зможе забрати з проекту доход до завершення проектних періодів;

o принцип дефляції дозволяє порівняти проекти зовнішньоторговельних угод не за номінальними, а за реальними показниками дохідності, які враховують інфляцію (індекс цін, середньорічний дефлятор) в країнах контрагентах;

o принцип дисконтування є необхідним при реалізації проектів зовнішньоторговельних угод, пов'язаних з довгостроковими іноземними інвестиціями, які варто здійснювати лише за позитивного значення чистої дисконтованої вартості (NPV - net present value);

o принцип арбітражування передбачає, що при проведенні зовнішньоторговельних операцій відсоткового арбітражування необхідно враховувати "ножиці" між відсотковими ставками і курсами валют держав контрагентів;

o принцип хеджування дозволяє перекладати валютний ризик на посередників шляхом укладання з ними ф'ючерсних і форвардних контрактів (futures, forward) або ділити ціновий ризик між постачальниками і замовниками через застосування опціонів (option).

Різноманітність зовнішньоекономічних операцій, що здійснюються перинними суб'єктами господарювання, передбачає можливість одержання ними результатів від міжнародної економічної діяльності у різних формах. Виділяють такі основі форми прояву ефекту від зовнішньоекономічних операцій:

1. Зовнішньоторговельний ефект - виявляється як реалізація переваг у міжнародних торговельних операціях, які утворюється на основі існуючих розбіжностей у рівні витрат виробництва певного товару, а отже, викликають відмінності структури цін і дозволяють дістати корисний результат від порівняння ціни виробника з ціною середньо-світового рівня.

2. Науково-технічний ефект - виявляється як сукупність ефектів, по-перше, ефекту безпосередньо від експорту / імпорту результатів науково-технічної діяльності; по-друге, від супутніх (емерджентних або резонансних) ефектів, зокрема, від формування наукомісткої спеціалізації виробника, можливості започаткування нових досліджень на основі попередніх, підвищення кваліфікації персоналу тощо.

3. Ефект спеціалізації і кооперування. Спеціалізація зумовлює стійкий економічний ефект завдяки принципам орієнтації на конкретного споживача та всебічного урахування його потреб. Кооперування забезпечує тривалий ефект від оптимізації господарської взаємодії учасників зовнішньоекономічних відносин в умовах наростання складності (товарної диверсифікації, індивідуалізації потреб, збільшень частки науково-технічної компоненти у споживній вартості товарів тощо) і виявляється передусім як економія витрат у розрахунку на одиницю продукції.

4. Ефект переваг у часі. При експорті виявляється як можливість одержання додаткового прибутку на основі підвищення цін на новітній товар, послугу або об'єкт інтелектуальної власності, збільшення сегмента зовнішнього ринку, на якому реалізується продукція фірми, посилення ринкової влади тощо; при імпорті - як можливість прискорення реконструкції або введення в дію нових виробничих потужностей підприємства, виготовлення та реалізації товарів споживчого призначення з використанням закордонної сировини, комплектуючих частин тощо, застосування ліцензій, ноу-хау та ін. Визначення такого ефекту потребує використання методів дисконтування та врахування кредитного впливу.

5. Ефект оптимізації ресурсів - виявляється як можливість збільшення на зовнішньому та внутрішньому ринках обсягів товарів і послуг та підвищення їх якості за рахунок збалансованого поєднання матеріальних, трудових, інвестиційних, науково-технічних ресурсів як вітчизняних, так і залучених із-за кордону.