Зовнішньоекономічний менеджмент - Дахно І.І. - 7.6. Література

Існує велике різноманіття способів відмивання грошей, одержаних незаконним шляхом. Фінансовими установами, що здійснюють ці операції, можуть бути депозитарні, обмінні контори, корпорації з продажу нерухомого майна. При цьому застосовуються різноманітні методи: використання кількох рахунків, кур'єрів, які мають фальшиві документи для перевезення грошей і відкриття рахунків; створення підставних компаній для прикриття здійснюваних операцій; придбання цінних паперів через підставні фірми, сертифікатів на володіння акціями, випущеними на ім'я пред'явника, переказ коштів через корпорації у вигляді здійснення нібито законної діяльності тощо. Кінцевою метою цих операцій є прагнення повернути гроші під виглядом "чистих".

Способи відмивання "брудних" грошей характеризуються великою витонченістю. Так, організовані злочині групи:

o використовують недоліки національних фінансових систем; проводять гнучкі та швидкі операції з переказами і переміщенням активів через державні кордони;

o вміло використовують розходження в режимах регулювання підприємницької діяльності у різних країнах;

o користуються послугами посадовців, які порушують правові та етичні норми.

Щодо каналів походження "брудних" грошей, то у світовій практиці виділяють такі основні генератори грошових потоків:

o організовані злочинні угруповання, яким необхідно легалізувати кошти, отриманні внаслідок торгівлі наркотичними речовинами, а також внаслідок здійснення іншої злочинної діяльності;

o терористичні угруповання, які використовують систему відмивання "брудних" грошей для отримання коштів на закупівлю зброї та техніки для ведення військових дій;

o так званні корумповані чиновники, що отримують "брудні" гроші у формі хабарів, коштів з державних соціальних фондів, а також привласнених позик міжнародних фінансових інституцій, отриманих у рамках фінансової допомоги.

Готівка може вивозитись з країни за допомогою кур'єрів. Гроші можуть приховуватися у вантажі. Такі перевезення - не що інше як контрабанда валюти. Для її міжнародного транспортування використовуються різноманітні ємності. Вони влаштовуються у валізах, транспортних засобах, а також у предметах, що уможливлюють розміщення великої суми грошової готівки. Зовнішні ознаки зміни початкового вигляду сховок приховуються настільки це можливо. Контрабандно вивезені кошти потім вкладаються на завчасно відкритий поточний або депозитний рахунок. Згодом за довіреністю клієнта ці гроші переводяться на рахунки інших банків. У подальшому через іноземні банки вивезені кошти можуть репатрійовуватися . Рахунками можуть проходити такі грошові суми, які значно перевищують реальні можливості бізнесової діяльності відповідного клієнта.

Широко використовуються такий спосіб як "структурування". Він означає штучне подрібнення фінансової операції на кілька одиничних. У кожній з них зазвичай фігурують невеликі суми. Грошові суми при цьому переказування з використанням не лише банківських закладів, а і різноманітних поштових відділень, ломбардів та інших фінансових закладів. У кінцевому рахунку кошти накопичуються на одному або кількох рахунках. Звідти вони переказуються під законним приводом до іншої країни.

Поширеним способом незаконного переміщення коштів є також конвертація грошових коштів.

Використовуються електронні розрахунки, цінні папери, ф'ючерсні і похідні фінансові угоди, які часто зовсім не пов'язані з реальним товаром.

У процесі відмивання "брудних грошей" важливу роль відіграють міжбанківські кореспондентські зв'язки.

У легалізації коштів отриманих незаконним шляхом, значне місце посідають фіктивні підприємства. Їх державна реєстрація зазвичай відбувається за загубленими і втраченими паспортами. Реєстрація може відбуватися на так званих "номінальних власників". Вони - щось на кшталт "весільних генералів". Реальними власниками у такому випадку є інші особи. Згодом готується пакет документів. Він надається банківському закладу. Заклад відкриває поточний рахунок. На ньому впродовж певного часу накопичуються банківські кошти. Згодом вони переказуються на рахунок іншої фіктивної фірми. Ці кошти можуть видаватися і готівкою за чеком.

У процесі відмивання грошей використовуються також:

o багатократне зарахування готівкових коштів на розрахунковий рахунок різними фізичними особами;

o укладання договорів з іноземними компаніями на виконання послуг інформаційного характеру;

o укладання договорів щодо купівлі - продажу товарів, яких фактично не існує;

o псевдо страхування - тобто передання неіснуючих ризиків перестраховикам.

Вище у підрозділі згадувалося китайська підпільна банківська система "фей ч'єн". У перекладі поняття означає "політ грошей".

Система заснована на довірі, сімейних зв'язках, місцевих соціальних структурах та загрозі неминучої і жорстокої розправи щодо будь якого порушника мафіозних правил. Ця система відома ще і як "система нотатки". Система уможливлює, здавши гроші за нотаткою підпільному банкіру у певній країні, одержати їх в іншій країні. Записка за цією схемою відіграє роль своєрідного чека. Цей спосіб переміщення "брудних" грошей вважається швидким й зручним. Дозволяє уникати транспортування готівкових грошей. Спосіб не залишає слідів для правоохоронних органів. Затрати є мінімальними, оскільки комісійні виплачуються лише банкіру.

З метою відмивання "брудних грошей" використовується і система "хавала". Система, зокрема діє у так званому "золотому трикутнику". Він знаходиться на стику Таїланду, М'янми і Лаосу. Там діє складна система довірених осіб. Цей бізнес передається від покоління до покоління. Бізнес функціонує на принципах сімейності та усталених зв'язків між мафіозними групами. Паперових слідів ця діяльність не залишає. Операції виконуються конфіденційно. Встановлені жорстокі покарання щодо порушників неписаних правил. Кошти, що переміщуються в рамках системи "хавала", взагалі не потрапляють до офіційної банківської системи.

У міжнародному відмиванні "брудних грошей" вже склалися певні правила. Найважливішими з них є наступні:

o чим меншою є частка коштів, отриманих злочинним шляхом, то тим меншою є ймовірність його виявлення;

o чим меншою є частка коштів, отриманих злочинним шляхом, у легальних фінансових потоках, тим складніше її виявити;

o чим вище у країні ступінь фінансового саморегулювання законних угод, тим важче відслідковувати незаконні грошові потоки;

o чим меншою є частка незаконних потоків у обсязі фінансових надходжень до країни, тим важче їх виявити;

o чим глибша незаконна діяльність проникає у легальну економіку, тим менше можливостей для її інституційного і фінансового регулювання;

o чим вищою є питома вага сфери послуг в економіці країни, тим простіше у такій країні відмивати гроші;

o чим більше бізнесова і фінансова діяльність країни залежить від дрібних фірм, тим важче вирізнити законні угоди від незаконних

o чим меншою є можливість використання кредитних карто-чок та інших безготівкових інструментів оплати для здійснення незаконних фінансових операцій, тим складніше виявити факт відмивання "брудних грошей".

У процесі відмивання грошей виділяють кілька стадій, На першій прибутки у вигляді наявних коштів запускаються у фінансову систему через банки або інші фінансові установи. У тих країнах, де потрібно подавати декларації про доходи, процес відмивання, як правило, здійснюється за допомогою численних дрібних угод, тобто шляхом так званого "роздрібнення" грошових сум. Застосовується також вивіз контрабандним шляхом значних коштів у ті країни, де вимоги до декларування прибутків не є такими жорсткими. Друга стадія відмивання грошей - "відшарування". Тут кошти відокремлюються від їх джерела, з тим щоб приховати їх походження та ускладнити проведення аудиторської перевірки. Третя стадія знаменує собою легалізацію, тобто вкладення отриманих злочинним шляхом прибутків у легальну економіку з наданням видимості їхнього законного походження.

У матеріалах ООН вказуються стадії відмивання грошей .

Перша стадія - це звільнення готівки і перерахування її на рахунки підставних осіб. Зустрічаються випадки, коли роль таких осіб відіграють родичі винних. При цьому посередники повинні мати власні рахунки в банках. Друга стадія - розподіл наявних коштів. Вони реалізуються за допомогою скупки банківських платіжних документів та інших цінних паперів. На цій стадії слід створювати мережу інформаторів, які можуть повідомляти про незаконний обіг грошової маси. Як показує досвід, розподіл коштів здійснюється часто в пунктах обміну валют, казино та нічних клубах. Третя стадія - "замітання слідів" злочинну. Це може бути відкриття рахунків в банках, розташованих далеко від місцезнаходження злочинців; переказ за кордон на рахунки підставних фірм, або використання нелегальних конвертаційних центрів тощо. Четверта стадія - інтеграція грошової маси. Відомо, що злочинці в бізнесі діють дуже витончено. Якщо ринки тієї чи іншої країни можуть бути джерелами високих прибутків, злочинці вкладають значні суми коштів у відповідні структури. Для цього зручні, наприклад, спільні підприємства. У такі фірми влаштовують на роботу своїх довірених осіб, які вже легально переправляють гроші за кордон. Йдеться, насамперед, про офшорні зони, які вважаються нині досить прибутковими вкладеннями капіталу. Офшорні зони привертають до себе увагу з двох причин: з одного боку, тут сприятливіший податковий режим, а з іншого, - правова система забезпечує конфіденційність походження капіталів.

7.6. Література

1. Боринець С. Я. Міжнародні фінанси. - К.: Знання, 2006. -309 с.

2. Боротьба з відмиванням грошей. Міжнародний досвід для Росії: Аналітична записка від 12 вересня 2000 р. // http: opec. ru.

3. Про боротьбу з "відмиванням" коштів, отриманих злочинним шляхом // Матеріали Центру правової реформи і законопро-ектних робіт при Міністерстві юстиції України. - К., 1998.

4. Arrastia J. Money Laundering - the US Perspective // Money Laundering Control/ Ed. By B. Ride and M. Ache. - Dublin, 1996. -P.228-260.

5. Легализация доходов, полученных преступным путем и борьба с ней.

6. NCCT Annual Report 2006-2007 (Eighth Reviev).

7. Варналій З. С. Формування системи державної протидії відмиванню "брудних грошей" в Україні: стан, проблеми та перспективи. с. 384-389 в книзі "Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою".- Т. 29. // Гол. ред. А. І. Комаров. - К.: НДІ "Проблеми людини", 2004 . - 725 с.

9. Доля Л. М. Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом як міжнародна проблема с. 575-581 в книзі

"Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою". - Т. 29. // Гол. ред. А. І. Комаров. - К.: НДІ "Проблеми людини", 2004. - 725 с.

10. Савіна В. С. Здійснення міжнародного співробітництва у запобіганні та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом (Роль органів юстиції) с. 378-383 в книзі "Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою" - Т. 29. // Гол. ред . А. І. Комаров. - К.: НДІ "Проблеми людини", 2004. - 725 с.