Зовнішньоекономічний менеджмент - Дахно І.І. - 8.2. Складові лізингу

Розглянемо сутність, функції та види лізингу, в тому числі і міжнародного.

Щодо економічної природи лізингу досі ще не існує єдиного підходу економістів. Його зміст та роль в теорії трактуються по-різному. Дехто з вчених розглядає лізинг як одну з форм кредитування підприємницької діяльності, інші-цілком ототожнюють його з довгостроковою орендою або однією з Ії форм, яка в свою чергу, зводиться до відносин найму або підряду, треті вважають лізинг завуальованим способом купівлі-продажу засобів виробництва або права на користування чужим майном, а четверті-інтерпретують лізинг як дії за чужий рахунок, тобто управління чужим майном за дорученням. Зазначене нагадує жартівливий вислів:"Світ такий, яким є його споглядачі".

Сучасне розуміння лізингу базується на класичних принципах римського права про розмежування понять власник та користувач майна. Виникнення та існування його в якості особливого виду бізнесу ґрунтується на можливості розподілу компонентів власності на два найважливіших повноваження-користування річчю, тобто використання її згідно з призначенням з метою отримання доходу та інших вигод, та на право власності як правове панування особи над об'єктом власності. Багатовіковий дослід довів, що багатство в кінцевому рахунку полягає не просто у володінні власністю безпосередньо, а в ефективному її використанні.

Лізинг є організаційною формою підприємницької діяльності. Вона відображує відносини власності, як уособлену систему господарювання. Проте, як і будь-яке самостійне явище, як економічна категорія, лізинг має свій власний зміст та різноманітні форми прояву.

З огляду на те, що лізинг відображує взаємодію елементів виробничих відносин, він має матеріально-речову основу та соціально-економічну форму.

Соціально-економічний зміст лізингу визначається діяльністю як по вертикалі так і по горизонталі (з власником, суспільством тощо), а також умовами трансформації власності. Матеріально-речовій стороні лізингу притаманні організаційно-правові форми виробництва, найм усіх або частини речових елементів підприємницької діяльності, купівля-продаж майна та умови кредитування.

В лізингу реалізується комплекс майнових відносин шляхом купівлі засобів виробництва та їх подальшої передачі у тимчасове користування за відповідну платню. Лізингові відносини одночасно включають в себе важливі елементи кредитних операцій, інвестиційної, орендної та торговельної діяльності. Ці відносини поєднуються і взаємо проникають одні в інші, утворюючи нову організаційно-правову форму бізнесу.

Загальновідомо. що лізинг тісно пов'язаний з орендним механізмом, але в діловому обороті він має ширшу, складну потрійну основу. Містить в собі одночасно суттєві властивості кредитної угоди, інвестиційної та орендної діяльності. Вони тісно взаємодіють.

Лізинг належить до підприємницької діяльності більш високого рівня, порівнюючи з орендною, банківською чи комерційною. Він вимагає та передбачає широкий діапазон знань фінансового бізнесу і становища на виробництві, ринках обладнання та нерухомості, а також варіаційних потреб клієнтів та особливостей оренди.

Оренду і лізинг не завжди можна вважати синонімами. Оренда має ряд специфічних особливостей: після закінчення терміну оренди орендар зобов'язаний повернути майно. Після закінчення терміну лізингу передбачаються три варіанти взаємин сторін: продовження контракту, повернення майна, перехід права власності на товар до орендаря. Здача товарів у лізинг, як правило, здійснюється не виробником, а фінансовою установою (наприклад, банком) чи спеціалізованою лізинговою компанією. При розрахунку виплат за лізинг враховується покупна ціна об'єкта, термін, на який укладений лізинговий договір, залишкова вартість, кредитоспроможність орендаря і фінансові можливості орендодавця, а також чинне законодавство, особливо щодо оподаткування і термінів амортизації. При розрахунку за оренду розмір виплат значною мірою залежить від ринкової кон'юнктури. Проведення лізингових операцій припускає необхідність одержання спеціальної ліцензії та їхнє виконання, особливе державне регулювання, наявність податкових та інвестиційних пільг, прискорені терміни амортизації.

Суть лізингової операції складається в наданні однією стороною - лізингодавцем іншій стороні - лізингоотримувачу майна у виняткове користування на встановлений термін за визначену винагороду на основі лізингового договору.

Найбільш типовою схемою лізингової операції є наступна: орендодавець укладає орендний контракт з орендарем і підписує з виробником контракт купівлі-продажу чи підряду. Виробник виготовляє і передає орендарю предмет оренди. Лізингова компанія одержує кредит від банку чи іншої фінансової організації, розплачується з виробником і гасить кредит з орендних платежів. Оскільки роль орендодавця зводиться в основному до фінансування орендної операції, такий лізинг називається фінансовим.

З огляду на те, що оренда сприяє прискоренню науково - технічного прогресу, ниска промислово розвинених країн заохочують її розвиток шляхом надання лізинговим компаніям сприятливих кредитів, зниження податків, збільшення нормативів амортизаційних відрахувань тощо. Довгострокова оренда з використанням державного стимулювання називається " ліверідж лізинг".

Лізинг - це особливий вид підприємницької діяльності, який включає в себе три форми організаційно - економічних відносин: орендні, кредитні та торговельні. Зміст кожної з них окремо повністю не вичерпує сутності таких специфічних фінансово-майнових операцій.

Визначення об'єкта лізингу є суттєвою умовою, без якої угода вважається недійсною.

Головною обов'язковою умовою лізингу є те, що об'єкти, які передаються в лізинг, можуть бути використані лише для підприємницьких цілей.

Предметом договору лізингу може бути неспоживча річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Згідно з чинним законодавством України об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

З урахуванням цього вирізняються наступні групи об'єктів (предметів) лізингу:

а) рухоме майно:

o обладнання промислового призначення (верстати, устаткування, технологічні лінії, енергетичне обладнання, складське обладнання і майно);

o транспортне обладнання, повітряні, наземні та водні транспортні засоби, обладнання для їх експлуатації (судна, літаки, вертольоти, автомобілі, в тому числі спеціальні, залізничні вагони, контейнери тощо);

o будівельна техніка;

o засоби телевізійного та дистанційного зв'язку;

o оргтехніка, конторське обладнання;

o ліцензії, ноу-хау, комп'ютерні програми тощо. б) нерухоме майно:

o будівельні споруди і споруди виробничого, торговельного або комунально-побутового призначення;

o споруди (нафтові та газові свердловини, гідротехнічні та транспортні споруди).

Таким чином, у лізинг може передаватися будь-яке майно, що не заборонене до вільного обігу і не зникає в процесі виробничого циклу.

Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).

Майно, що перебуває в державній або комунальній власності та щодо якого відсутня заборона передачі в користування та/або володіння, може бути передано в лізинг у порядку, встановленому Законом України "Про фінансовий лізинг".

Таким чином, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець)передає або забов'язується передати другій стороні (лізинго-одержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються Законом України "Про фінансовий лізинг".

Відносини, що виникають у разі набуття права господарського відання на предмет договору лізингу, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у разі набуття права власності на предмет договору лізингу, крім права розпорядження предметом лізингу. Лізингодавцем може бути будь-який суб'єкт підприємницької діяльності, котрий здійснює лізингову діяльність, тобто передає в користування майно за договором лізингу. Лізингодавцями можуть бути:

o банки та їхні філії, фінансові компанії, кредитні установи, в яких передбачений цей вид діяльності;

o лізингові компанії: фінансові, що спеціалізуються тільки на фінансуванні угоди (оплата майна), або універсальні, що надають не тільки фінансові, а й інші види послуг, які пов'язані з реалізацією лізингових операцій (технічне обслуговування, навчання, консультації тощо). Їхні переваги - оперативність, мобільність, добре знання ринку і ситуації на місцях;

o брокерські лізингові фірми;

o будь-яка виробнича або торговельна фірма (товариство), для якої лізингова діяльність передбачена в установчих документах і яка має достатню кількість фінансових засобів;

o страхові та пенсійні фонди.

Другим учасником лізингової угоди є будь-який суб'єкт підприємницької діяльності, котрий одержує у використання майно за договором лізингу, -лізингоодержувач. Це може бути юридична особа в будь-якій організаційно-правовій формі, що здійснює підприємницьку діяльність, або громадянин, який займається підприємницькою діяльностю без створення юридичної особи і зареєстрований як індивідуальний підприємець.

Нагадаємо, що лізингодавець називається ліссером, а лізинго-одержувач-рентером.

Постачальником (продавцем)об'єкту лізингу може бути підприємство-виробник, торговельна організація або інші суб'єкти підприємницької діяльності, які продають майно, що передається згідно з договором лізингу. Лізинг, як складне соціально-економічне явище, виконує важливі функції з формування багатоукладної економіки та активізації виробничої діяльності. Розглянемо чотири найважливіші з них: фінансову, виробничу, постачальницьку та використання податкових пільг.

o Фінансова функція виражається у звільнені товаровиробника від одноразової оплати повної вартості необхідних

засобів виробництва і ніби то наданні йому довгострокового кредиту.

o Виробнича функція лізингу полягає в оперативному вирішенні виробничих завдань шляхом тимчасового використання, а не купівлі дорогих та морально старіючих машин. Це ефективний спосіб матеріально-технічного постачання виробництва та доступу до новітньої техніки, до результатів науково-технічного прогресу. За повного лізингу передача майна може супроводжуватись різноманітним сервісом:технічне обслуговування, страхування, забезпечення сировиною, робочою силою тощо.

o Постачальницька функція-це розширення кола споживачів та освоєння нових ринків збуту, залучення в сферу лізингу тих, хто не може відразу купити те чи інше майно.

o Функція використання податкових та амортизаційних пільг має деякі особливості:

а) взяте за лізингом майно відображається на балансі користувача або лізингодавця за узгодженням між ними;

б) орендна плата покладається на собівартість продукції (послуг), що виробляється і відповідно зменшує прибуток, який підлягає оподаткуванню;

в) застосування прискореної амортизації, яка обчислюється виходячи із строку контракту, зменшує оподаткований прибуток та прискорює оновлення матеріально-технічної бази. В результаті лізинг сприяє диверсифікації пропозицій, залучаючи нові об'єкти до своєї сфери; розвиває та диверсифікує ринок засобів виробництва, скорочує цикл освоєння нових поколінь техніки.

За період свого становлення і розвитку лізинг набув певних різновидів. Тому в законодавствах деяких країн зустрічають визначення не тільки загального поняття лізингу, а й окремих його видів. При цьому трактування однозначних термінів не збігається. Угоди, які характеризуються подібністю деталей, деколи мають різну назву.

Лізингові операції поділяються на два принципових види:

1) оперативний (лізинг з неповною окупністю);

2) фінансовий (лізинг з повною окупністю).

До оперативного лізингу належать всі угоди, в яких затрати орендодавця, що пов'язані з придбанням зданого в оренду майна, не окупаються повністю протягом так званого початкового терміну оренди.

При цьому важливо, що:

1) орендодавець не планує покрити всі свої затрати за рахунок надходжень від одного орендатора;

2) строки псування не охоплюють повного періоду фізичного зносу майна;

3) ризик псування або втрати майна лежить в основному на орендодавцю;

4) після закінчення встановленого терміну майно, як правило, повертається орендодавцю, який пізніше продає або здає його в оренду іншому клієнту.

Оперативний лізинг, у свою чергу, охоплює рейтинг і хайринг.

Рейтинг-короткострокова оренда від одного дня до одного року без права наступного придбання орендарем майна.

Хайринг-середньострокова оренда, яка передбачає здачу в найм товарів, обладнання і машин на термін від одного до трьох років.

Операції рейтингу і хайрингу передбачають багаторазову передачу машин і обладнання від одного орендаря до іншого. Їх об'єктом є стандартне обладнання, яке відповідає вимогам численних орендарів.

Фінансовий лізинг передбачає виплату протягом твердо встановленого періоду сум, які достатні для повної амортизації капітальних вкладень лізингодавцям і здатні забезпечити йому певний прибуток. Він характеризується тривалим періодом контракту. Фактично фінансовий лізинг є формою довгострокового кредитування купівлі і має такі різновиди:

o лізинг з обслуговуванням;

o ліверидж лізинг;

o лізинг у "пакеті".

Лізинг з обслуговуванням поєднує фінансовий лізинг з договором підряду і передбачає надання певних податкових послуг, які пов'язані з утриманням і технічним обслуговуванням зданого у найм майна.

Ліверидж лізинг-особливий вид фінансового лізингу. За цією угодою велика частка (за вартістю)зданого в оренду обладнання береться у найм у третьої сторони (інвестора) і в першій половині терміну оренди здійснюються амортизаційні відрахуйвання за орендоване обладнання.

Лізинг у "пакеті"- лізингова система фінансування магазину, заводу, лікарні та ін. у цілому. Як правило, будинок, інтер'єр, інвентар даються у кредит, обладнання ж дається за договором лізингу.

Розглянуті два принципових види лізингових операцій мають можливості для використання ринкових відносин у нашій економіці, які лише започатковуються. Інші різновиди лізингових операцій стосуються як оперативного, так і фінансового лізингу.

Так, якщо брати до уваги характер об'єкта лізингу і зобов'язання орендодавця перед орендарем, то розрізняють такі основні види лізингової діяльності:

o лізинг нового обладнання;

o лізинг обладнання, яке вже використовувалося;

o "чистий" лізинг, коли орендодавець не надає орендареві додаткових послуг;

o лізинг з обмеженим набором послуг, що зазначені в договорі;

o "повний" або "великий" лізинг, який містить комплекс сервісних послуг, необхідних для нормального функціонування обладнання протягом дії договору.

Залежно від джерел придбання об'єкта лізингової угод, лізинг може бути прямим і поворотним.

Прямий лізинг-оренда, яка передбачає придбання лізингодавцем у підприємства-постачальника майна в інтересах орендаря.

Поворотний лізинг полягає у передачі підприємством частини власного майна лізинговій компанії з одночасним підписанням контракту про його оренду.

Залежно від місця перебування сторін лізинг буває внутрішнім і міжнародним. За внутрішнього лізингу контракт оформляється між юридичними особами однієї країни, а за міжнародного- лізингова компанія і орендар знаходяться у різних країнах.

У свою чергу міжнародний лізинг поділяється на експортний, транзитний та імпортний.

Експортний лізинг-угода, за якою постачальник і лізингова компанія знаходяться в одній країні, а орендар-зарубіжна компанія. Така угода називається експортним лізингом, оскільки щодо свого однонаціонального учасника угоди (у даному випадку постачальника), лізингова фірма виконує функцію стимулювання збуту.

Транзитний лізинг - це угода, всі учасники якої знаходяться у різних країнах. Це - найбільш складні операції для лізингових компаній. Вони вимагають знань правових, податкових та інших особливостей, які властиві одночасно ж обом іноземним ринкам.

Імпортний лізинг - це операція, за якої лізингова фірма знаходиться в країнах орендаря, а постачальник-закордонна компанія. Імпортним лізингом така угода називається тому, що стосовно свого однонаціонального учасника угода (у даному випадку орендаря), лізингова компанія виконує функцію стимулювання імпорту.

За методом фінансування розрізняють терміновий лізинг, коли здійснюється одноразова оренда, і поновлювальний (револьверний), за якого договір лізингу продовжується після закінчення першого терміну контракту.

Крім названих, зустрічається такий термін як пільговий лізинг. Це, на наш погляд, не особлива форма лізингових послуг, а лише посилання на застосування в окремих країнах пільгових умов для лізингу. Як правило, ним стимулюється розвиток окремих галузей промисловості.

У практиці лізингових фірм застосовуються операції з додатковими послугами (лізинг-повне обслуговування)за оренди складного обладнання. Цьому виду лізингу притаманне виконанням постачання і наданням додаткових послуг як додаток до чистого фінансового аспекта традиційного лізингу (постачання певних видів сировини, відрядження спеціалістів для безпосередньої участі в управління виробничим процесом та інші необхідні послуги).

Якщо орендодавець і орендар укладають загальну угоду, яка передбачає право орендаря доповнювати список обладнання без підписання повних контрактів, то така угода називається генеральним лізингом.