Зовнішньоекономічні операції і контракти - Козик В.В. - 6.10.6.1. Принципи ціноутворення на науково-технічну продукцію

6.10.6.1. Принципи ціноутворення на науково-технічну продукцію

В угоді про передачу технології, як правило, існує певна послідовність узгодження умов взаємодії учасників'.

1) обумовлюються технічні аспекти;

2) обумовлюються правові аспекти;

3) обумовлюються фінансово-економічні аспекти, тобто ціна ліцензії або умови платежу.

Наведена послідовність дозволяє врахувати в економічних умовах угоди технічні та правові характеристики технології, яка передається.

Різноманіття змісту науково-технічної продукції обумовило необхідність застосування різних підходів до ціноутворення. Існують дві різноманітні концепції, які пояснюють економічну природу науково-технічного обміну та співробітництва:

1) обмін науково-технічними результатами можна розглядати як самостійну комерційну операцію;

2) обмін науково-технічними результатами можна розглядати як елемент цілісної системи "наука - виробництво". В даному випадку враховується об'єктивний характер науково-технічного та виробничого співробітництва.

Дві відповідні концепції обумовили появу двох типів економічного механізму передачі технологій, які відрізняються трактуванням процесу утворення та розподілу вартості між учасниками угоди про науково-технічний обмін або співробітництво.

Якщо передача технології розглядається як чисто комерційна операція, сама технологія може трактуватись як товар, вартісна оцінка якого визначається потенційним економічним ефектом використання науково-технічних результатів з урахуванням затрат на їх отримання. Саме така оцінка виступає в якості "вартості науково-технічної продукції". Взаємовідносини контрагентів описуються схемою, зображеною на рис. 6.2.

Рис.6.2. Взаємовідносини контрагентів у випадку, коли науково-технічний результат розглядається як товар

Науково-технічні результати може розглядатись як елемент системи більш високого рівня, яка зв'язує науку та виробництво та охоплює весь науково-виробничий цикл. При цьому затрати наукової праці включаються у загальний обсяг затрат праці" зв'язаних з виробництвом відповідного продукту. Сукупна вартість продукту, який виробляється, привласнюється або реалізується учасниками системи спільно, а взаємний розрахунок виявляється у розподілі цієї вартості. Тому сама вартість науково-технічного продукту початково не визначається, а виявляється у процесі виробництва

та реалізації матеріального продукту опосередковано через спеціальну систему взаємних розрахунків, яка виступав в кількох модифікаціях. Взаємовідносини контрагентів описуються схемами, зображеними на рис. 6.3.-6.7.

Рис. 6.7. Взаємовідносини контрагентів у випадку діяльності СП

У випадку використання другого типу економічного механізму передачі технології, наприклад, при оплаті ліцензії за умовами роялті, важливого значення набуває визначення строку дії угоди. Практично строк дії угоди про передачу технології визначав період її оплати.

Загальна тенденція полягає у скороченні періода оплати з 15-20 років у 60-ті та 70-ті роки до 3-5 років у 90-ті. Причина цього - прискорення НТП, швидке моральне старіння товарів та процесів їх виробництва.

Враховується також час закінчення дії останнього з патентів, які захищають об'єкт ліцензії, тривалість періоду освоєння, яка досягає іноді 1-1,5 року. В угоді зазначається також гарантійний період надання допомоги в освоєнні ліцензійної технології.

Незалежно від механізму, який застосовується, в основі розрахунку ціни або визначення умов платежу за технологію лежить врахування численних факторів, напрямок впливу яких на розмір винагороди зображений на рис. 6.8.

Рис. 6.8. Вплив факторів на розмір винагороди за технологію