Інноваційний менеджмент - Захарченко В.І. - Формування інноваційних цілей

Процес формування інноваційних цілей є однією з найважливіших процедур інноваційного менеджменту і складовою всіх планових розрахунків в інноваційній сфері. Інноваційні цілі пов'язані з місією фірми, стратегіями, життєвим циклом інновацій та організації в цілому та є орієнтиром інноваційної діяльності на задані періоди.

У ході формулювання цілей інноваційного розвитку необхідно дотримуватись певних правил:

o формування цілі повинно починатися з дієслова в неозначеній і наказовій формі, що характеризує виконання дій ("розробити", "покращити", "підвищити", "довести");

o цілі повинні конкретизувати кінцевий результат у кількісному і якісному вираженнях (бути вимірювальними);

o цілі повинні мати науковий, технічний, економічний, соціальний або політичний характер і бути орієнтованими на вирішення виробничих, кадрових, соціальних, екологічних, технічних тощо завдань розвитку організації;

o цілі мають бути достатньо точно орієнтованими в часі з позиції досягнення певних результатів;

o цілі мають бути затвердженим як управлінське рішення і зафіксованим письмово в певному документі.

У табл. 3.1 подано загальну класифікацію інноваційних цілей за різними ознаками.

Таблиця 3.1

КЛАСИФІКАЦІЯ ЦІЛЕЙ В ІННОВАЦІЙНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ

Класифікаційна ознака

Види цілей

Період реалізації

Довгострокові; середньострокові; короткострокові

Рівень реалізації

Стратегічні; тактичні

Стан середовища

Внутрішні; зовнішні

Зміст

Наукові;

технічні;

економічні;

організаційні;

соціальні;

політичні

Пріоритетність

Пріоритетні; постійні; традиційні; разові

Функціональна сфера

Виробництво; персонал; фінанси; маркетинг

Стадія життєвого циклу

Виникнення; зростання; зрілість; спад;

завершення

У великих організаціях для формування системи цілей використовується модель дерево цілей, в якій інноваційні цілі становлять певний ієрархічний рівень.

Дерево цілей - це апробований на практиці інструмент, який реалізує системний підхід до визначення складу цілей і завдань менеджменту. Дерево цілей являє собою упорядковану ієрархію цілей, що відображає їх внутрішні взаємозв'язки і субпідрядність, основний зміст якої полягає в переході від глобальної (основної) цілі до сукупності менших за значимістю підцілей. Дерево цілей має кілька рівнів (3-4), їх кількість визначається конкретними умовами, рівнем інформації, складністю об'єкта, кваліфікацією експертів, ресурсними можливостями, необхідною точністю прогнозу. Правила формування дерева цілей:

- загальна ціль повинна містити описання кінцевого результату;

- при розгортанні загальної цілі в ієрархічну структуру виходять з того, що реалізація підцілей кожного наступного рівня є необхідною і достатньою умовою в досягненні цілі попереднього рівня;

- підцілі кожного рівня мають бути незалежними і не витікати одна з одної;

- фундамент дерева цілей повинні складати завдання, що являють собою формулювання робіт, які можуть бути виконані певним способом і у встановленні строки;

- кількість рівнів декомпозиції залежить від масштабів і складності поставлених цілей, від організаційної структури;

- важливим моментом цілеполягання є моделювання не тільки ієрархії цілей, а й їх динаміки в аспекті розвитку за певний період.

У ході розробки перспективних планів підприємства використовується динамічна модель (рис. 3.2). У дод. 2 наведено приклад побудови дерева цілей інноваційного розвитку підприємства.

модель дерево цілей

Планування як функція інноваційного менеджменту полягає в обґрунтуванні основних напрямів і пропорцій інноваційної діяльності відповідно до прийнятих прогнозів та цілей розвитку, можливостей ресурсного забезпечення, інноваційного потенціалу організації, попиту ринку. Функція планування охоплює увесь комплекс заходів як з розроблення планових завдань в інноваційному процесі, так і з упровадження їх практично.

Значення функції планування полягає в тому, що в процесі планових розрахунків забезпечується деталізація цілей інноваційної діяльності, доведення їх до окремих структурних підрозділів і виконавців, визначення складу необхідних ресурсів, узгодження черговості та строків реалізації проектів, програм і окремих робіт, установлених на певний період.

Процес планування ґрунтується на аналізі та оцінці:

o факторів зовнішнього і внутрішнього середовища;

o інноваційного потенціалу організації, виробничих можливостей;

o НДДКР нових технологій, нових зразків продукції;

o фінансового стану та фінансових можливостей підприємства.

Організація як функція інноваційного менеджменту
Функція координації
Функція мотивації та стимулювання
3.4. Організаційно-економічний механізм інноваційного розвитку підприємства
Система прогнозування і планування розвитку
Система мотивації та стимулювання
Розділ 4. Фактори успішності нововведень
4.1. Сприйнятливість організації до нововведень
4.2. Техніко-організаційний рівень виробництва
4.3. Інноваційний потенціал підприємства як основа і результат інноваційного розвитку підприємства
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru