Доказом формування змісту та меж інститутів ринку є аукціон. Для досягнення угоди про ціну під час аукціонного торгу передбачені специфічні методи, звичаї або рутина. Наприклад, англійський і голландський аукціони (табл. 3.1). Така рутина надає організовану і цивілізовану структуру торгам і, ймовірно, впливає на їх результат. Окрім того, організація аукціонних торгів потребує гласності, канцелярської роботи, транспортування і складування. Отже, аукціонні торги — не лише місце, де збігаються індивідуальні переваги, це соціальний інститут. Такі реальні аукціони різко відрізняються від уявного цінового аукціону в теорії Л. Вальраса.
Специфіку та відмінності зазначених вище аукціонів подано у табл. 3.1.
Аукціон — публічний торг для продажу рухомого (акції, облігації та інші цінні папери) і нерухомого (земельні ділянки, будівлі, устаткування, житлові будинки та ін.) майна, товарів з індивідуальними властивостями, що проходять у попередньо встановлений час у певному місці під керівництвом спеціальної особи (аукціоніста), за якого товари (або їх зразки) попередньо виставляються для огляду і вважаються проданими тому покупцеві, який запропонував найвищу ціну. Загальні умови продажу визначає продавець.
Таблиця 3.1. Спільне та відмінне у деяких аукціонних торгах
Назва аукціону | Специфіка та відмінності |
Аукціон англійський | Аукціон, що ґрунтується на встановленні мінімальної ціни як відправної, базової для подальших торгів, у процесі яких запропонована ціна поступово збільшується. Підсумкова ціна формується під час торгу як остання максимальна, запропонована покупцем |
Аукціон голландський | Аукціон, у процесі якого спочатку оголошується найвища ціна на товар, а потім ставки поступово зменшуються до тієї ціни, на котру погодиться перший покупець, якому й продається пропонований товар |
Аукціон Вальраса | Теоретичний агент, що пропонує ціни і надає продавцям та покупцям можливість у процесі торгу вийти на рівноважний рівень цих цін. Аукціонер, за Вальрасом — основна складова вальрасівської моделі процесу встановлення ринкової ціни |
Джерело: Большая экономическая энциклопедия. — М.: Эксмо, 2007. — С. 38.
Відомий американський учений А. Оукен (1928 — 1980) порівнював аукціон і споживчий ринок: "Головною ознакою аукціонних торгів є брак ярликів з вказівкою ціни; тут не продавці призначають ціну, її встановлюють покупці, тоді як у магазині більшість продуктів продають покупцеві за цінами, визначеними продавцем і вказаними на ярликах". Проте використання цінників має важливі наслідки в контексті ринкових інститутів і рутини. Наприклад, це дає змогу здійснювати безперервний збут великої кількості ідентичних продуктів.
На більшості ринків сучасної розвиненої ринкової економіки явно або неявно передбачені контракти, що мають юридичну силу, а також захист зацікавлених сторін шляхом санкцій і відповідних правових процедур. Правові інститути, які беруть участь у цьому, доповнюють власне інститут ринку. Проте можливі й протизаконні, або "чорні", ринки. Помилково вважають, що вони не є соціальними інститутами. Факт їх функціонування всупереч закону свідчить про наявність ретельно розроблених або добре розвинених механізмів встановлення зв'язків , перевірки учасників на надійність, забезпечення гарантій, що ніхто з них не інформуватиме органи влади. "Чорний" ринок, який зміцнив позиції діяльності, має в розпорядженні всі зазначені вище механізми, а також власні звичаї та зразки рутинної поведінки, тому справедливо може вважатися інститутом.
Чому взагалі функціонують ринки?
3.2. Інституціональний зміст інфраструктури ринку
3.3. Типологія ринків та їх функції
Переваги і недоліки вільного ринку
Частина ІІ. ТЕОРІЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ - ВИЗНАЧНЕ НАДБАННЯ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ
Розділ 4 ТЕОРІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА — ГЛОБАЛЬНА МЕТОДОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА
4.1. Формування і розвиток теорії інформаційного постіндустріального суспільства
4.2. Методологічні принципи та суттєві властивості теорії інформаційного постіндустріального суспільства
Розділ 5 НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ РОЗВИТОК: СУСПІЛЬНИЙ ПРОГРЕС ТА ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ