У перехідному періоді, для якого характерні невизначеність і нестабільність інституціонального середовища, постає питання щодо існування значної частини рутин домогосподарств, а радикальна зміна суспільно-економічних умов розвитку потребує постійного перегляду і рутин, тобто вони переходять із позасвідомої сфери людської діяльності у сферу усвідомленого і як такої, що постійно потребує уваги. Чим активніше здійснюють реформи, тим значніший їх руйнівний вплив на рутини, а отже, сильніше відчуття у людини дискомфорту і незахищеності, не підконтрольності подій, що відбуваються. Звідси випливає визначення мети домогосподарства у перехідній економіці як виживання — намагання зберегти захисні функції домогосподарства вимагає якнайбільше зусиль і уваги. За даними вчених, 70—80 % домогосподарств у таких умовах здійснюють лише просте відтворення.
Водночас з докорінними змінами в економіці та суспільстві в перехідний період ситуація невизначеності охоплює й домогосподарства. Це стосується доходів як від основної зайнятості, так і рентних (пенсій, соціальних виплат), що потребує від домогосподарства максимальної диверсифікації його діяльності. Будь-яке джерело доходів за таких умов не можна розглядати як стабільне. На відміну від домогосподарства ринкового типу, де сформувалася чітка специфікація його членів у процесі відтворення людського капіталу, домашнє господарство у перехідній економіці займається і продажем робочої сили на ринку праці, і споживанням соціальних трансфертів, і життєзабезпеченням за допомогою присадибних ділянок, і багатьма іншими видами діяльності. Наприклад, Р. Роуз розкрив сутність портфеля, до складу якого входять шість різних типів ресурсів: офіційна зайнятість; продукція, вироблена домогосподарством; допомога друзів і родичів; інша зайнятість, як правило, інформаційна; використання зв'язків і хабарів; операції з іноземною валютою.
Ще й нині у сукупному доході домогосподарств України заробітна плата становить 42,4 % (2004 р.), порівняно з 70—80 %, які забезпечуються нею у розвинутій ринковій економіці. Це також підтверджує висновок про диверсифікаційну діяльність домогосподарства у перехідній економіці.
Отже, у процесі здійснення аналізу "перехідного типу" і підприємства, і домогосподарства у трансформаційній економіці доведено, що успіх реформ значною мірою залежить від того, наскільки швидко відбуваються перетворення на організаційному рівні. Без трансформації традиційного підприємства на фірму, а домогосподарства, що діє у перехідній економіці, — на домогосподарство ринкового типу, реформи у пострадянських країнах не досягнуть глибини мікрорівня. Адже підприємства і домогосподарства перехідного виду поєднують складові і ринкового, і командно-адміністративного типів, що робить їх нестійкими і неспроможними до ефективного самовідтворення. Наприклад, у своєму дослідженні А. Олейник з'ясував, що у цей період виникають внутрішні суперечності у домогосподарстві — воно функціонує на основі ринкової системи цінностей і командних норм одночасно. Так з'являється ще одне джерело внутрішньої нестабільності перехідної інституціональної системи в цілому і в Україні зокрема.
3. Домогосподарство у ринковій економіці
Із розвитком інститутів ринку і створенням відповідного конкурентного середовища зникає таке явище, як дефіцит. Унаслідок цього у домогосподарстві зникають втрати часу, раніше пов'язані з пошуком дефіцитних товарів і послуг та довготривалим чеканням у черзі за ними — процес купівлі товарів і послуг перетворюється на рутину. Наприклад, в Україні, як і в більшості країн Європи, вечір п'ятниці і ранок суботи характеризуються напливом покупців у супермаркетах; у ці дні люди традиційно закуповують товари першої необхідності. Зміна ситуації на ринку — із пануванням продавця (ринок продавця) на панування покупця (ринок покупця) — призводить до зміни процесу рутини. Зекономлений на пошуки і черги час використовують, по-перше, на оптимізацію поведінки власне споживача. У командній економіці важливо придбати те, що можна купити, часто навіть не тоді, коли потрібно, а коли можна; важливо купити те, що забезпечить максимум корисності під час споживання на основі ліпшого співвідношення якості й ціни. Відбувається принципова зміна психології та поведінки членів домогосподарства. Як зазначає Я. Корнаї, замість ходіння на всякий випадок з господарською сумкою, формується психологія раціональності й оптимізації залежно від можливостей. Оптимізація споживання ускладнюється намаганнями виробників (продавців) регулювати попит за допомогою реклами. На думку Дж. Ґелбрейта, у постіндустріальному суспільстві реклама завжди формує нові (не завжди здорові) потреби, що не дає змоги процесу купівлі перетворитись на рутину.
По-друге, зміна пріоритетів формування сукупного доходу в ринкових умовах потребує постійного контролю за участю домогосподарства на ринку праці, який стає для нього основним джерелом доходу. Динаміка рентних доходів не вимагає постійного контролю. Однак цього не можна сказати про кон'юнктуру ринку праці залежно від суспільних потреб, адже вони є важливим чинником ціни робочої сили на ринку праці. Тому домогосподарства намагаються найвигідніше продати на ньому людський капітал, вибираючи між альтернативними варіантами зайнятості на ринку праці, веденням домогосподарства і відпочинком. За таких умов ступінь специфічності людського капіталу, яким володіє домогосподарство, вважають визначальним у прийнятті рішення на ринку праці: продавати його чи зосередитися на веденні домогосподарства. Чим специфічніший людський капітал, тим вигідніше його продавати, і навпаки, чим менше він специфічний, тим обгрунтованіше для його власників за інших рівних умов обмежитися працею, пов'язаною зі здійсненням домашнього господарства. Отже, оптимізація зайнятості відбувається у межах домогосподарства, а не його окремих членів. Можливість потрійного вибору домогосподарства у ринковій економіці (зайнятість на ринку праці, ведення домогосподарства і відпочинок) пояснює його оптимальні масштаби за аналогією з оптимальними величинами фірми стосовно ринку. Наприклад, рішення "купувати вечерю" (йти в кафе чи ресторан) або "готувати самим" залежить від ступеня специфічності людського капіталу, який має домогосподарство.
Зміна пріоритетів джерел доходів домогосподарства — надання першості ринку праці, зумовлює його мінімальну залежність від держави. Діяльність держави становить інтерес для домогосподарства лише у зв'язку з тим, що вона є гарантом угод на ринку праці (через кодекс законів про працю) і претендує на частину доходів домашнього господарства (через податковий кодекс). Ступінь їх реалізації через принципи сильної держави (не як керівника, а як гаранта не тільки виконання майнових зобов'язань, але й поваги до сфери приватного життя учасників угоди) викликає або довіру домогосподарств до неї, або недовіру і намагання розв'язувати наскрізні проблеми самостійно. Тому міра довіри домогосподарств до держави — важливий чинник їх розвитку в ринкових умовах.
Отже, в процесі соціально-економічного розвитку країни відбувається також розвиток домогосподарства. Порівняльну характеристику головних ознак трьох ідеальних типів домогосподарств подано в табл. 14.1.
Таблиця 14.1. Основні ознаки трьох ідеальних типів домогосподарства
Параметри порівняння | Домогосподарство у командній економіці | Домогосподарство перехідного типу | Домогосподарство ринкового типу |
1. Цільова функція | Максимі за ці я корисності в умовах дефіциту ресурсів. Окрім бюджетного обмеження, важливі також часові (черги) і соціальні ("блат") обмеження | Виживання (наприклад, Україна, де 70—80 % домогосподарств "зводять кінці з кінцями") | Максимізація корисності в умовах обмеженості купівельної спроможності. Бюджетні обмеження вважають єдиним обмежувальним чинником |
2. Ресурси | Заробітна плата за основним місцем зайнятості. Наявність вільного часу (залежить від основної роботи) + зв'язки + трансферти +підсобне господарство | Портфель ресурсів, який отримують від Офіційної, неформальної та кримінальної зайнятості й рентних платежів | Заробітна плата за основним місцем зайнятості |
3. Жорсткість бюджетного обмеження | "Держава добробуту" дає змогу домогосподарствам одержувати суттєву частину доходів у формі трансфертів | Гнучкість меж між різними джерелами доходів дає можливість запобігати жорсткій залежності між бюджетом і обсягом грошових доходів | Абсолютно жорсткі: домогосподарства не мають інших джерел доходів, окрім заробітної плати |
4. Важливість вкладів та їх обсяг | Вклади мають примусовий (унаслідок дефіциту і неможливості витратити весь дохід) і добровільний характер, причому вимушені вклади зростають зі збільшенням інтенсивності дефіциту | "Страхування" навантаження на вклади максимальне, воно важливе, але його обсяг визначається в результаті протидії двох тенденцій — потреби зберігати якомога більше і недостатності поточних доходів для здійснення вкладів | Величина вкладів визначається величиною граничної схильності до вкладу і функцією вкладу: (S = So + МрsY,де S — рівень споживання, Мрs — гранична схильність до вкладів, у країнах з розвинутим ринком її величина становить приблизно 0,3, Y — дохід) |
Продовження табл. 14.1
Параметри порівняння | Домогосподарство у командній економіці | Домогосподарство перехідного типу | Домогосподарство ринкового типу |
5. Економічна доцільність об'єднання ресурсів | В основу сім'ї покладено об'єднання особливих специфічних ресурсів — володіння зв'язками, адміністративними правами (прописки, членство у партії) | Наявність у кожного члена сім'ї незалежних джерел доходів дає змогу мінімізувати ризик неможливості "звести кінці з кінцями" | Кожен із членів домогосподарства має (як мінімум у потенціалі) специфічний ресурс, тому створення сім'ї аналогічне рішенню про довготермінове інвестування |
6. Оптимальна величина домогосподарств (у тому числі прийняття рішення про кількість дітей) | Розміри домогосподарства обмежені витратами на отримання специфічних ресурсів — зв'язків (витрати на підтримку за логікою "дар — відповідний дар"), житлової площі та ін. | Розміри визначені обмеженістю витрат диверсифікації ризиків у силу подібної зайнятості членів домогосподарств (приналежність до однієї професійної групи, зайнятість в одному секторі тощо) | Зростання домогосподарств призупиняється у зв'язку зі зменшенням можливості виробництва специфічних ресурсів |
7. Внутрішня структура | Проста ієрархія, главою сім'ї є той, хто займає вище місце у суспільній ієрархії (партійно-державному апараті). Найчастіше це чоловік | Проста ієрархія, глава домогосподарства — особа, яка має найстабільніший дохід, незалежно від статі та місця в сімейній ієрархії, якщо такого немає — колегіальність | Проста ієрархія, причому стать глави домогосподарства не має значення (главою є той, хто володіє найбільш специфічним активом) |
8. Ставлення до держави | Державу сприймають як гарант в останній інстанції добробуту домогосподарства; отже, сплата податків є обов'язком | Домогосподарства вважають, що діяльність держави перешкоджає їх виживанню (джерело бар'єрів між секторами діяльності домогосподарства); сплату податків сприймають як данину | Державу розглядають як механізм виправлення "провалів" ринків; таким чином, сплата податків раціональна |
Закінчення табл. 14.1
Параметри порівняння | Домогосподарство у командній економіці | Домогосподарство перехідного типу | Домогосподарство ринкового типу |
9. Сфера соціальної політики, найважливіша для домогосподарств | Пріоритетними сферами є пенсійна, житлово-комунальна політика, політика соціального забезпечення, політика в галузі освіти. Всі вони стосуються володіння особливими специфічними ресурсами | Пріоритетними в політика в галузі охорони здоров'я, системі соціального забезпечення і пенсійна система; від діяльності держави в цих галузях залежить виживання домашнього господарства | Пріоритетними є політика в галузях трудових відносин та освіти, податкова політика; всі вони стосуються доходів домогосподарства на ринку |
Джерело: Олейник А.Н. Институциональная экономика. — М., 2002. — С. 385 — 386.
У ринковій економіці можливі такі варіанти функціонування домогосподарств:
1) підприємства працюють самостійно;
2) об'єднуються (інтегруються), наприклад, в кооператив, що забезпечує їх повною інформацією: яку, коли, в яких обсягах, з якою собівартістю та якістю виробити продукцію, а також які, для яких періодів року і за якою ціною можна одержати необхідні ресурси, й головне — кому, на яких умовах, в яких обсягах та за якою ціною можна продати вироблену продукцію (табл. 14.2).
Таблиця 14.2. Порівняльна характеристика діяльності особистих домогосподарств при ізольованому та інтегрованому виробництві
Вид послуг | Відокремлене домогосподарство | Інтегроване домогосподарство (наприклад, на базі багатопрофільного кооперативу) |
Виконання технологічних операцій | За ринковими цінами | За внутрішніми цінами кооперативу |
Закупівля виробничих ресурсів | За ринковими цінами | За оптовими цінами кооперативу |
Фінансові ресурси | Власні кошти | Концентровані кошти членів кооперативу, можливість одержання без відсоткового кредиту у формі послуг і ресурсів |
Закінчення табл. 14.2
Вид послуг | Відокремлене домогосподарство | Інтегроване домогосподарство (наприклад, на базі багатопрофільного кооперативу) |
Реалізація продукції | Стихійна, невелика партія за постійно змішаними ринковими цінами | Формування великих партій стандартної продукції. Реалізація продукції за попередньо укладеними угодами |
Розподіл остаточних результатів | Залишається в особистому домогосподарстві | Пропорційно до пайових внесків |
Менеджмент | Одна або кілька осіб є власниками домогосподарства | Наймання висококваліфікованих менеджерів з метою обслуговування домогосподарств і виконання роботи в кооперативі |
Інформаційне забезпечення | Випадкове або пошук інформації власними силами (високий рівень трансакційних витрат) | Інформаційно-консультативна служба (низький рівень трансакційних витрат) |
Таке порівняння дає змогу з'ясувати очікувану економічну користь від входження домогосподарства у структурні об'єднання різних типів (кооператив, товариство та ін.). Основою взаємозв'язків інтегрованих формувань має бути гарантія спрощеної реалізації виробленої продукції за ринковими цінами, а також надання постійної підтримки в її виробництві.
15.1. Позитивні теорії держави
15.2. Держава в контексті неоінституціональної економічної теорії
15.3. Мінімальні та максимальні функції держави. "Провали" ринку
Антимонопольна політика
15.4. Функції держави у постіндустріальній економіці
15.5. Конституціональна економічна теорія і "провали" держави
15.6. Теорія політики та політичних інститутів
Розділ 16 КОНТРАКТИ
16.1. Типи контрактів